ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.2005 Справа N 13/32
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко
В.П. –головуючий, судді Джунь В.В. і Львов Б.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу Закарпатської обласної ради
фізкультурно-спортивного товариства “Україна”, м. Ужгород,
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
24.05.2005
зі справи № 13/32
за позовом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати
працездатності (далі –Фонд), м. Київ,
до Закарпатської обласної ради фізкультурно-спортивного
товариства “Україна” (далі –Обласна рада)
про стягнення 49 400 грн.,
за участю представників сторін:
позивача –Філіпішиної А.А.,
відповідача –Панової І.В., Долгош М.М.,
з оголошенням в судовому засіданні перерви з 27.09.2005 по
08.11.2005,
В С Т А Н О В И В:
За змістом приписів пунктів 8 та 9 статті 3, пункту 4 частини
першої статті 17, частини четвертої статті 50, статті 104
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
до
компетенції адміністративних судів не віднесено спори, де
позивачем є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати
працездатності. Статтею 50 цього Кодексу ( 2747-15 ) (2747-15)
встановлено
перелік позовів, за якими юридичні та фізичні особи, що не є
суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами у
справах за позовами суб’єктів владних повноважень. На даний час
цей перелік є вичерпним, оскільки чинним законодавством не
передбачено інших випадків подання суб’єктами владних
повноважень адміністративних позовів до суб’єктів
господарювання.
Фонд звернувся до господарського суду Закарпатської області з
позовом про стягнення з Обласної ради 49 400 грн., які
використано не за цільовим призначенням.
Рішенням названого суду від 25.03.2005 (суддя Ушак І.Г.) в
позові відмовлено. Прийняте судове рішення мотивовано
відсутністю правових підстав для задоволення даного позову.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
24.05.2005 (колегія суддів у складі: Скрутовський П. Д.
–головуючий, судді Онишкевич В.В., Давид Л.Л.) рішення
господарського суду Закарпатської області від 25.03.2005
скасовано та позов задоволено. Прийняте судове рішення
мотивовано нецільовим використанням відповідачем коштів Фонду.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
Обласна рада просить постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 24.05.2005 скасувати та залишити в силі
рішення місцевого суду від 25.03.2005. Своє прохання скаржник
мотивує неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі –ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
)
належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної
скарги.
Перевіривши повноту встановлення судами першої і апеляційної
інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з огляду
на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що:
- Фонд на протязі 2002 року через Центральну раду
фізкультурно-спортивного товариства “Україна” здійснював
часткове фінансування Обласної ради;
- кошти Фонду в сумі 49 400 грн., які є предметом даного позову,
відповідачем використані на адміністративно-господарські витрати
товариства, заохочення спортивного активу та організацію
спортивних змагань, учбово-тренувальних зборів, спартакіад для
дорослих.
Судом апеляційної інстанції додатково встановлено, що:
- центральній раді фізкультурно-спортивного товариства “Україна”
Фондом виділено кошти на часткове фінансування витрат на
утримання апарату та дитячо-юнацьких шкіл в 2002 році –24 098
000 грн. та в першому кварталі 2003 року –6 246 400 грн.;
- в межах виділених коштів Центральна рада
фізкультурно-спортивного товариства “Україна” безпосередньо
здійснювала фінансування Обласної ради;
- виконавчою дирекцією Закарпатського обласного відділення Фонду
проведено перевірку правильності цільового використання Обласною
радою коштів Фонду у 2002 році, першому кварталі 2003 року та
першому півріччі 2004 року, за результатами якої складено акт
від 26.07.2004, відповідно до якого встановлено, що Обласній
раді виділено 85 000 грн. для фінансування в 2002 році апарату
управління, з яких не за цільовим призначенням використано 44
200 грн., а в першому кварталі 2003 року відповідачем не за
цільовим призначенням використано 5 200 грн. з 17 600 грн.
виділених;
- листом від 26.10.2004 № 05-17-964 Закарпатським обласним
відділенням Фонду запропоновано Обласній раді вжити термінових
заходів для повернення використаних не за цільовим призначенням
коштів, але в добровільному порядку кошти не повернуто.
Відповідно до статті 48 Закону України від 18.01.2001 № 2240-III
“Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у
зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,
зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001 № 2240-III
( 2240-14 ) (2240-14)
(далі –Закон № 2240 ( 2240-14 ) (2240-14)
за рахунок коштів
загальнообов'язкового державного соціального страхування у
зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,
зумовленими народженням та похованням, у межах асигнувань, що
визначаються щорічно при затвердженні бюджету Фонду на наступний
фінансовий рік, здійснюється часткове фінансування
санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ, навчальних
закладів та організацій, утримання дитячо-юнацьких спортивних
шкіл, дитячих оздоровчих таборів і позашкільного обслуговування
в порядку, визначеному правлінням Фонду.
Згідно із статтею 49 цього Закону ( 2240-14 ) (2240-14)
а поданням
відділень Фонду правління Фонду щорічно розглядає та затверджує
програми (у розрізі районів) щодо відновлення здоров'я
застрахованих осіб і членів їх сімей, які включають
санаторно-курортне лікування, оздоровлення в
санаторіях-профілакторіях, пансіонатах, дитячих оздоровчих
таборах, утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, позашкільне
обслуговування, та їх кошторис. Витрати на ці цілі здійснюються
за рахунок коштів, передбачених бюджетом Фонду.
Пунктом 6 статті 34 Закону № 2240 ( 2240-14 ) (2240-14)
изначено, що за
загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку
з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими
народженням та похованням, надаються такі види матеріального
забезпечення та соціальних послуг, як забезпечення оздоровчих
заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування
застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих
закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання
соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми).
Згідно із статтею 9 Закону № 2240 ( 2240-14 ) (2240-14)
онд є органом,
який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим
державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою
працездатності та витратами, зумовленими народженням та
похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та
інших коштів, призначених для фінансування матеріального
забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею
34 цього Закону ( 2240-14 ) (2240-14)
та забезпечує їх надання, а також
здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до
цільових позабюджетних страхових фондів.
Використання коштів Фонду та контролю за цим питанням з боку
органів Фонду врегульовані також Інструкцією про порядок
складання та виконання бюджету Фонду соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності, затвердженою постановою
правління Фонду від 26.06.2001 № 15; Інструкцією про порядок
надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального
страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженою
постановою правління Фонду від 26.06.2001 № 16 ( v0016503-01 ) (v0016503-01)
Інструкцією про порядок проведення ревізій та перевірок по
коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати
працездатності, затвердженою постановою правління Фонду від
19.09.2001 № 38 ( va038503-01 ) (va038503-01)
.
На підставі аналізу змісту наведених правових актів суд
апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності у
Фонду права на здійснення контролю за використанням Обласною
радою коштів Фонду.
Разом з тим поза увагою апеляційного суду залишився той факт, що
в даному випадку відсутні правові підстави для примусового
стягнення з відповідача коштів, які ним використано в 2002-2003
роках.
Фонд, обґрунтовуючи позов, послався на необхідність його
задоволення на підставі статей 15, 16, 526, 610, 623 та 1166
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Проте попередніми судовими інстанціями встановлено, що Фондом і
Обласною радою цивільно-правові угоди з приводу використання
коштів, які виділялися на часткове фінансування витрат на
утримання апарату та дитячо-юнацьких шкіл, не укладалися і
договірні зобов’язання між сторонами відсутні.
Отже, взаємовідносини сторін з даного спору виникли з відносин
за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у
зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,
зумовленими народженням та похованням, що відповідно до частини
другої статті 1 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(частини
другої статті 2 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
)
виключає можливість застосування до них норм цього Кодексу
( 435-15 ) (435-15)
, оскільки ці відносини не є цивільно-правовими.
При цьому судом першої інстанції обґрунтовано зазначено у
рішенні про відсутність між сторонами й деліктних зобов’язань,
що також виключає можливість задоволення даного позову на
підставі статті 1166 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
В свою чергу, ні Закон № 2240 ( 2240-14 ) (2240-14)
, ні наведені
Інструкції, затверджені правлінням Фонду, станом на час
виникнення спірних правовідносин (2002 рік –1 квартал 2003 року)
не містили норм, які передбачали б можливість примусового
стягнення з Обласної ради (не страхувальника) до Фонду коштів,
які використано не за цільовим призначенням.
Зокрема, Інструкцію про порядок проведення ревізій та перевірок
по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати
працездатності, затверджену постановою правління Фонду від
19.09.2001 № 38 ( va038503-01 ) (va038503-01)
, доповнено розділом 17
“Перевірка використання коштів цільового призначення” (містить
відповідні правові підстави та визначає порядок повернення
коштів) лише згідно з постановою правління Фонду від 04.03.2004
№ 17 ( v0017598-04 ) (v0017598-04)
. Пункт 8.7 Інструкції про
порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду
соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,
затвердженої постановою правління Фонду від 26.06.2001 № 16
( v0016503-01 ) (v0016503-01)
, доповнено підпунктом 8.7.2 (встановлює для
відповідача обов’язок з повернення коштів Фонду в разі їх
використання не за цільовим призначенням) згідно з постановою
правління Фонду від 25.06.2004 № 56 ( v0056598-04 ) (v0056598-04)
.
Зазначене не було враховано судом апеляційної інстанції, що
призвело до неправильного застосування ним норм матеріального
права та скасування вірного по суті рішення суду першої
інстанції.
З огляду на наведене постанова апеляційного господарського суду
має бути скасована внаслідок її прийняття з порушенням норм
матеріального права, а рішення суду першої інстанції підлягає
залишенню в силі.
Керуючись статтями 111-7, 111-9 –111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Закарпатської обласної ради
фізкультурно-спортивного товариства “Україна” задовольнити.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
24.05.2005 зі справи № 13/32 скасувати.
3. Рішення господарського суду Закарпатської області від
25.03.2005 зі справи № 13/32 залишити в силі.
Суддя В.Селіваненко
Суддя В.Джунь
Суддя Б.Львов