ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.2005 Справа N 11/483
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Плахотнюк С.О.
суддів: Панченко Н.П. , Савенко Г.В.,
розглянувши матеріали ВАТ “ЕК “Миколаївобленерго” в особі філії
касаційної скарги м. Миколаєва
на постанову від 31.05.2005 Одеського апеляційного
господарського суду
та рішення від 05.04.2005 господарського суду
Миколаївської області
у справі № 11/483
за позовом ВАТ “ЕК “Миколаївобленерго” в особі філії
м. Миколаєва
до ТОВ ім. Ольшанського
Про стягнення 18712,48 грн.,
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача –Степанець Т.М.,
- відповідача –Фомицька К.С.,
В С Т А Н О В И В:
06.12.2004 ВАТ “ЕК “Миколаївобленерго” звернулось до
господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до
Рибопромислового кооперативу ім. Ольшанського про стягнення з
останнього 18712,48 грн. плати за перевищення договірних величин
електроспоживання у березні 2003 року. Ухвалою від 16.02.2005
господарського суду Миколаївської області первісного відповідача
в порядку ст. 24 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
замінено на ТОВ
ім. Ольшанського, яке є його правонаступником.
Рішенням від 05.04.2005 господарського суду Миколаївської
області (суддя Василяка К.Л.) у справі № 11/483 у позові
відмовлено.
Постановою від 31.05.2005 Одеського апеляційного господарського
суду у справі № 11/483 рішення від 05.04.2005 господарського
суду Миколаївської області у цій справі залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою від 31.05.2005 Одеського
апеляційного господарського суду та рішенням від 05.04.2005
господарського суду Миколаївської області у справі № 11/483, ВАТ
“ЕК “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва подало до
Вищого господарського суду України касаційну скаргу, у якій
просить скасувати зазначені постанову та рішення та прийняти
нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши
правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими
судами норм матеріального та процесуального права, судова
колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що
10.10.2000 між ВАТ “ЕК “Миколаївобленерго” в особі начальника
філії м. Миколаєва (постачальник) та Рибопромисловим
кооперативом ім. Ольшанського, правонаступником якого є
відповідач, укладено договір № 44/809, відповідно до якого
енергопостачальна організація забезпечує постачання електричної
енергії відповідно до умов договору, а споживач своєчасно
проводить оплату та виконує інші умови, визначені цим договором;
обсяги постачання електроенергії повинні бути визначені у
додатку № 1 до договору, при цьому обсяги електропостачання
доводяться до споживача щорічно.
Відповідно із п. 5.5 Правил користування електричною енергією
постачальник електричної енергії доводить споживачам з
дозволеною потужністю 150кВ-А(кВт) та більше граничні величини
споживання виходячи з режиму роботи енергосистеми України
окремими письмовими повідомленнями не пізніше ніж за 10 днів до
початку наступного розрахункового періоду.
Скаржник зазначає, що він обумовив з відповідачем договірні
величини електроспоживання на 2003 рік (в тому числі і на
березень 2003 року) у додаток № 1 до договору № 809, підписаного
11.03.2003. Проте, колегія суддів Вищого господарського суду
України погоджується з висновками господарських судів попередніх
інстанцій про те, що зазначений додаток не є належним доказом
доведення відповідачу граничних величин електроспоживання на
2003 рік, оскільки в цьому додатку взагалі не зазначено на якій
період встановлюються граничні величини електроспоживання; щодо
спірного періоду (березень 2003 року), то договірна величина
електроспоживання належним чином не доведена, так як додаток № 1
підписано 11.03.2003, тобто під кінець цього розрахункового
періоду, тоді як договірні величини електроспоживання доводяться
за умовами п. 5.5 Правил не пізніше ніж за 10 днів до початку
наступного розрахункового періоду.
Також судовими інстанціями встановлено, що в березні 2003 року
відповідачем, згідно з його рапортом спожито 21963 кВт/год;
18.03.2003 представник відповідача отримав рахунок на оплату
спожитої електроенергії № 44/809 на суму 5621,28 грн. Відтак
колегія суддів погоджується з висновком апеляційного
господарського суду про те, що відповідач, споживши необхідну
для його потреб кількість електроенергії, а позивач, виставивши
на цю кількість рахунок на сплату спожитої електроенергії,
фактично погодились із договірною величиною електроспоживання на
березень 2003 року у кількості фактично спожитої електроенергії,
тобто 21963 кВт/год.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач сплатив
вартість спожитої електроенергії за спірний період у сумі
5621,28 грн. лише 07.04.2003, тобто з порушенням строків
обумовлених договором.
При виконанні умов цього договору, а також при вирішенні всіх
питань, що не обумовлених цим договором, сторони зобов’язалися
керуватися Правилами користування електричною енергією, іншими
чинними законодавчими актами України.
Відповідно із п. 5.3 Правил за підсумками розрахункового періоду
договірна величина споживання електроенергії коригується
постачальником до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий
період величини спожитої електроенергії. Колегія суддів вважає
обгрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що зі
змісту наведеного пункту Правил випливає що у випадку
недоведення нової договірної величини електроспоживання гранична
величина електроспоживання за відповідний розрахунковий період
залишається на рівні первісної договірної величини.
Оскільки в матеріалах відсутні належні докази, підтверджуючи
доведення позивачем відповідачу іншої договірної величини
електроспоживання на березень 2003 р. ніж тієї величини щодо
якої сторони досягли згоди, то господарські суди першої та
апеляційної інстанцій дійшли вмотивованого висновку, що позивач
не довів належним чином факт доведення відповідачу нової
договірної величини електроспоживання на березень 2003 року,
тому виставлення ним рахунку № 44/809 від 18.04.2003 на сплату
18712,48 грн. за перевищення договірних величин
електроспоживання у березні 2003 є неправомірним, оскільки як
зазначалося вище сторони досягли згоди щодо граничної величини
електроспоживання на березень 2003 року на рівні фактично
спожитої електричної енергії.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України
дійшла висновку про те, що постанова від 31.05.2005 Одеського
апеляційного господарського суду та рішення від 05.04.2005
господарського суду Миколаївської області у справі № 11/483
прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального
права, а тому підстави для зміни чи скасування вказаних судових
рішень відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “ЕК “Миколаївобленерго” в особі філії
м. Миколаєва на постанову від 31.05.2005 Одеського апеляційного
господарського суду та рішення від 05.04.2005 господарського
суду Миколаївської області у справі № 11/483 залишити без
задоволення.
Постанову від 31.05.2005 Одеського апеляційного господарського
суду та рішення від 05.04.2005 господарського суду Миколаївської
області у справі № 11/483 залишити без змін.
Головуючий суддя С.Плахотнюк
Судді: Н.Панченко
Г.Савенко