ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.2005 Справа N 10/403
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Плахотнюк С.О
суддів: Панченко Н.П. , Савенко Г.В.,
розглянувши матеріали
касаційної скарги СПД-ФО Мунтян О.А.
на постанову від 22.06.2005 Донецького апеляційного
господарського суду
у справі № 10/403
за позовом СПД-ФО Мунтян О.А.
до СПД-ФО Заречної Л.Г.
Про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 8385,96
грн., нарахованої суми за прострочення сплати орендної плати у
розмірі 2329,21 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача Яковлев А.К.
Відповідача не з’явилися (ухвала про призначення касаційної
скарги до розгляду повернулась з відміткою пошти
“у зв’язку з відсутністю”)
В С Т А Н О В И В:
Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа –Мунтян Олена
Василівна звернувся до господарського суду Донецької області з
позовною заявою про стягнення з суб’єкта підприємницької
діяльності –фізичної особи –Заречної Людмили Георгіївни 10399,43
грн. заборгованості по договору суборенди № 3/04 і додаткової
угоди до нього 2/15 від 05.03.2004 р.
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.03.2005
року у справі № 10/403 (суддя Приходько І.В.) позовні вимоги
частково задоволено. Стягнуто з СПД ФО – Заречної Л.Г на користь
позивача 8385,96 грн. –заборгованості по орендної платі 2329,21
грн. та неустойки –2453,03 грн.
Апеляційна скарга суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної
особи Заречної Людмили Георгіївни м. Донецьк задоволена
частково.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
22.06.05 рішення господарського суду Донецької області від
22.03.3005 р. у справі № 10/403 змінено у частині суми стягнення
заборгованості за договором суборенди № 3/04 від 10.01.2004 р. з
8385,96 грн. на 205,26 грн., в частині стягнення штрафних
санкцій у сумі 2329,21 грн. –скасовано. У задоволенні позову
Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Мунтян
Олени Анатоліївни, м. Донецьк до Суб’єкта підприємницької
діяльності-фізичної особи Заречної Людмили Георгіївни,
м. Донецьк в частині стягнення штрафних санкцій – відмовлено. В
інший частині рішення господарського суду Донецької області від
22.03.2005 у справі № 10/403 залишено без змін.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
стягнуто з
Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Мунтян О.А.,
м. Донецьк на користь Суб’єкта підприємницької
діяльності-фізичної особи Заречної Л.Г., м. Донецьк 48,66 грн.
судових витрат.
Судами попередніх інстанцій встановлено: між ТОВ “Спортивний
клуб “Титан” (орендодавцем) та СПД Мунтян О.О. (орендар -
позивач у справі) був укладений договір оренди на частку
торгових площ, які розташовані на 1,2,3,4,5 поверхах Торгового
комплексу за адресою м. Донецьк, вул.Горького.
Відповідно до вказаного договору (п. 5.2.1.) сторони дійшли
згоди, що орендар має право здавати орендовані приміщення в
суборенду.
10.01.2004р. СПД Мунтян О.О. (позивач) та СПД Заречна Л.Г.
(відповідач) уклали договір суборенди № 3/04 торгової площі
комплексу загальною площею 5.80 кв.м. , яка розташована на 3-му
поверсі Торгового комплексу за адресою: м. Донецьк, вул.Горького
148“а”.
05.03.2004 р. сторони уклали додаткову угоду № 2/15 до договору
суборенди № 3/04, змінивши об'єкт оренди та розмір орендної
плати.
Як встановлено з додаткової угоди об'єктом оренди є торгова
площа загальною площею 3,9 кв.м на 2-му поверсі торгового
комплексу.
Крім того, вказаною додатковою угодою сторони змінили ціну
одного кв.м орендованої площі - встановивши 230 грн. за 1
кв.м. та термін сплати орендної плати - до 15 числа місяця якій
передую строку оренди.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, посилався на те, що
відповідач не в повному обсязі виконував прийняті на себе
зобов'язання по сплаті орендної плати за торгові площі 5,80 кв.м
та 3,90 кв.м, внаслідок чого, за період дії договору оренди
з.02.по грудень 2004р. утворилась заборгованість у сумі 8385,96
грн.
Крім того, просив стягнути штрафні санкції у сумі 2 329,21 гри.
що передбачені п. 9.6 договору оренди № 3/04 від 10.01.2004 р.
за порушення строків сплати орендних платежів.
А також просив У зв'язку - порушенням вимог щодо повернення
торгової площі 5,80 кв.м стягнути штрафні санкцій за 41 день
користування приміщенням площею 5,8 кв.м. у сумі 2 453,03 грн.
при цьому посилався на ст. 785 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
(у редакції 2004 р.).
Представник відповідача позовні вимоги визнав частково на суму
205,26 грн. в частині користування торговою площею приміщення
5,80 кв.м на третьому поверсі за період з.01.по 5.03.2004 р., в
решті позовних вимог заперечував, при цьому посилався на
неотримання у користування приміщення площею 3,90 кв.м,
неможливість застосування штрафних санкцій, передбачених п. 9.6
договору оренди та повернення торгових площ 5.80 кв.м.
Місцевий господарський суд Донецької області, задовольняючи
позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в
сумі 8385,96 грн. виходив з того, що відповідно до ст. 193
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, суб’єкти
господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання
належним чином відповідно до умов укладеного договору.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов
договору. Сторонами, як встановлено судом, було досягнуто згоди
з усіх істотних умов для даного виду договору, первісний об’єкт
оренди був отриманий в оренду відповідно до акту
прийому-передчі.
Заперечення відповідача судом першої інстанції до уваги не
прийнято оскільки, додатковою угодою № 2/15 підписаної
уповноваженими особами сторін внесли зміни до розміру
орендованої площі з 5,80 кв.м на третьому поверсі на 3,90
кв.м. на другому поверсі комплексу. Крім того, відповідно до
положень ст. 30 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд залучив для надання пояснень з питань, які
виникають під час розгляду справи, посадових осіб ТОВ “Титан”
(орендодавець Торгового комплексу) та ТОВ “СтарК” (охоронець
Торгового комплексу), посадові особи яких, а саме: ТОВ
“Спортивний клуб “Титан” надали письмове пояснення
до суду від 23.02.2005 р., що на підставі інформації, одержаної
від ТОВ “СтарК” СПД Заречна Л.Г. займає приміщення площею 3,90
кв.м на другому поверсі Торгового комплексу, що розташований за
адресою: м. Донецьк, вул.Горького 148 “а”; представник ТОВ
“СтарК” надав письмове пояснення до суду від 22.03.2005 р., в
якому сповістив, що СПД Заречна Л.Г. з 10.01.2004 р. по
05.03.2005 р. займала площу у торговому комплексі 5,80 кв.м, що
розташована на третьому поверсі, а з 05.03.2004 р. торгову площу
- 3,90 кв.м. на другому поверсі Торгового комплексу „Майдан”.
Заперечення відповідача спростовується тим, що заборгованість з
орендної плати частково сплачена протягом.03.2004 р. у сумі 1400
грн., актом звірки взаємних розрахунків від 07.06.2004.
Позовні вимоги про стягнення суми 2329,21 грн. (санкції за
прострочку платежу) суд першої інстанції вважає обгрунтованими.
Така відповідальність передбачена п. 9.6 договору.
В задоволенні позову про стягнення санкцій за користування
приміщенням площею 5,8 кв.м. у сумі 2453,0 грн. суд першої
інстанції відмовив з посиланням на ст. 785 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
відповідно до якої у разі припинення договору найму, наймач
зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому
вона була отримана, з урахуванням нормального зносу, або у
стані, який було обумовлено в договорі.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, якщо наймач не
виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право
вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати
за користування річчю за час прострочення. Позивач не довів
суду, що торгова площа 5,8С кв.м, що розташована на третьому
поверсі торгового комплексу, продовжувала знаходитись у
користуванні відповідача, Починаючи з.03.2004 р. позивач жодного
разу не звертався з цією вимогою до СПД Заречної Л.Г. Додаткова
угода № 2/15 від 05.03.2004 р. до договору, письмові пояснення
ТОВ „Спортивний клуб „Титан”, ТОВ “СтарК” свідчать про те, що
після закінчення користування площею 5.80 кв.м відповідач
одержав у користування іншу площу 3,90 кв.м.
Апеляційна інстанція не погодилась з висновком місцевого
господарського суду, частково змінила рішення вважаючи, що є
недоведеним факт продовження користування відповідачем первісною
торгівельною площею 5,8 кв.м на 3-му поверсі після 5.03.2004 р.,
що розрахунок санкцій не відповідає фактичним обставинам,
оскільки не врахована вчасна оплата відповідачем за лютий 2004
р., а також часткове користування площею в березні 2004 р.
Недоведеним вважає апеляційна інстанція висновок місцевого суду
господарського суду про одержання відповідачем в користування
площі 3,90 кв.м на 2-му поверсі, що зроблений лише на наявності
додаткової угоди № 2/15 від 05.03.2004р. та письмових пояснень
ТОВ „СК Титан”, ТОВ “СтарК”, які за своєю процесуально-правовою
природою є показаннями свідків, що не передбачено ст. 32
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
як
належний доказ.
У касаційній скарзі СПД- Ф.О. –Мунтян О.А просить скасувати
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
22.06.05 р. у справі № 10/403, і залишити без змін рішення
господарського суду Донецької області. Касаційна скарга
мотивована порушенням апеляційною інстанцією норм процесуального
та матеріального права зокрема: ст. 32ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
ст.ст. 193, 283, 285 (ч. 3) ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, ст. ст. 526,
759, 766 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Заслухавши доповідача, пояснення представника, касатора, який
підтримав касаційну скаргу, перевіривши застосування норм
матеріального та процесуального права Вищий господарський суд
України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з таких підстав:
Відповідно ч. 1 ст. 33 та ч. 2 ст. 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона
посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини
справи, які відповідно до законодавства повинні бути
підтверджені певними засобами доказування, не можуть
підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 766 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якою передбачені правові
наслідки непередання майна наймачеві, а саме: якщо наймодавець
не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором:
1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування
збитків, завданих затримкою; 2) відмовитися від договору найму і
вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Як встановлено судовими інстанціями і вбачається з матеріалів
справи № 10/403 суперечки між сторонами за договором піднайму
(ст. 774 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
) № 3/04 і додаткової угоди до
нього № 2/15 виникли з приводу наявності заборгованості орендної
плати за користування приміщеннями розміром 5,8 кв. м та 3,90
кв. м за адресою: м. Донецьк вул.Горького, 148-а. Наймач
наполягає, що він звільнив приміщення 5,8 кв.м, 05.03.2004, а
приміщення розміром 3,90 кв.м. , замість звільненого, не
отримав, тому вважає правомірним відмову від оплати орендних
платежів за нього. Розглядаючи спірне питання суди першої і
апеляційної інстанції дійшли протилежних висновків. Судова
колегія вважає висновки обох інстанцій помилковими, оскільки
прийняті по недосліджених фактичних обставин у справі. Судами не
застосовані ст.ст. 65, 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
в повному
обсязі. Визнавши пояснення посадових осіб ТОВ “Спортивний клуб
“Титан” і ТОВ “СтарК” щодо факту знаходження наймачем СПД ФО
–Заречної Л.Г. в приміщенні розміром 3,90 кв.м належним доказом,
суд першої інстанції допустив помилкове трактування ст. 32 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, на що апеляційна інстанція правомірно
звернула увагу і не прийняла до уваги ці пояснення. Але судами
зазначене спірне питання не досліджено. Не запрошені акти
обстеження спірних приміщень, складені повноважними особами, на
предмет фактичної зайнятості приміщень, не обговорювалось
питання щодо залучення юридичних осіб ТОВ “Спортивний
клуб”Титан”, первісний орендодавець ТОВ “СтарК”, до участі у
справі, для з’ясування спірних питань відповідно до чинного
законодавства (ст. 32 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Відповідно до ст. 765 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передання майна
наймачеві може бути засвідчено актом приймання-передачі або
відповідними конклюдентними діями: передання наймачу ключів від
квартири, виписування йому перепустки для проходження в нежиле
приміщення тощо. Наданням майна в розумінні цієї статті буде
вважатися не тільки передача майна у володіння наймача, але і
допуск наймача до користування майном, якщо за умовами договору
найму майно у володіння наймача не передається.
У світі вимог вказаної статті обставини справи судами не
перевірено.
Не досліджено судами які дії вчинені наймачем для відновлення
своїх ніби то порушених прав щодо не передання йому за актом
приміщення розміром 3,90 кв.м. (правові наслідки за це
передбачені ст. 766 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
).
Викликає сумнів і розмір заборгованості по орендній платі,
оскільки не встановлено конкретно терміни звільнення одного
приміщення, зайняття іншого наймачем.
Крім того, судами не взято уваги ті обставини, що зазначений
договір і додаткова угода сторонами виконуються, питання про їх
припинення чи розірвання не ставилось.
З врахуванням викладеного, постанова апеляційної інстанції і
рішення господарського суду як такі, що прийняті з порушенням
норм процесуального та матеріального права, підлягають
скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до
господарського суду Донецької області.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-12 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу СПД–ФО Мунтян О.А. на постанову від 22.06.2005
Донецького апеляційного господарського суду у справі № 10/403
задовольнити частково.
Постанову від 22.06.2005 Донецького апеляційного господарського
суду у справі № 10/403 та рішення господарського суду Донецької
області від 22.03.2005 р. скасувати. Справу передати на новий
розгляд до господарського суду Донецької області.
Головуючий суддя С.Плахотнюк
Судді: Н.Панченко
Г.Савенко