ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.2005 Справа N 05-5-6/3792
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Васищака І.М., суддів Палій В.М., Чабан В.В.,
за участю представника позивача С.Комісара (дов. від14.06.05),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” на ухвалу
від 18.04.2005 року господарського суду м. Києва та постанову
від 14.06.2005 року Київського апеляційного господарського суду
в справі № 05-5-6/3792 за позовом акціонерної
енергопостачальної компанії “Київенерго” до державного
підприємства “Наш дім”
про стягнення 3 240 грн. 77 коп. ,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою від 18.04.2004 року господарського суду м. Києва (суддя
С.Ковтун), залишеною без змін постановою від 16.06.2005 року
Київського апеляційного господарського суду, позовну заяву
акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” повернуто
без розгляду з мотивів ненадання належних доказів сплати
державного мита.
Позивач просить судові рішення скасувати з підстав неправильного
застосування господарськими судами частини 2 статті 4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
передати справу для розгляду до місцевого господарського суду.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового
засідання, проте представник відповідача в судове засідання не
з’явився.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою господарського суду м. Києва повернуто без розгляду
позовну заяву акціонерної енергопостачальної компанії
“Київенерго” на підставі пункту 4 статті 63 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у зв’язку з
ненаданням належних доказів сплати державного мита у
встановленому розмірі –до позовної заяви, яку позивач подав до
господарського суду в квітні 2005 року додане платіжне доручення
від 28.11.2003 року № 11623 на суму 69 грн. 20 коп.
Згідно з підпунктом “а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету
Міністрів України “Про державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
встановлено, що
із позовних заяв майнового характеру, які подаються до
господарських судів державне мито справляється у розмірі одного
відсотка ціни позову, але не менше шести неоподатковуваних
мінімум доходів громадян і не більше тисячі п’ятсот
неоподатковуваних мінімум доходів громадян.
Аналіз пунктів 17 і 37 Інструкції “Про порядок обчислення та
порядок справляння державного мита”, затвердженої наказом від
22.04.1993 року № 15 ( z0050-93 ) (z0050-93)
Головної державної податкової
інспекції України, дає підстави вважати правильним висновки
господарських судів про те, що закінчення річного строку з дня
зарахування мита до Державного бюджету України позбавляє
платника права використовувати в подальшому примірник платіжного
доручення, як доказ сплати мита із позовної заяви.
Отже, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про
повернення позовної заяви акціонерної енергопостачальної
компанії “Київенерго” на підставі пункту 4 статті 63
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції,
колегія суддів вважає, що обставини подання позовної заяви були
встановлені господарськими судами на підставі всебічного,
повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки
судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична
оцінка з правильним застосуванням норм процесуального права.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу від 18.04.2004 року господарського суду м. Києва та
постанову від 16.06.2005 року Київського апеляційного
господарського суду у справі № 05-5-6/3792 залишити без змін, а
касаційну скаргу акціонерної енергопостачальної компанії
“Київенерго” без задоволення.
Головуючий, суддя І.М. Васищак
Суддя В.М. Палій
Суддя В.В. Чабан