ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.2005 Справа N 03/50-64
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко
В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу Волинського обласного відділення
Фонду соціального захисту інвалідів, м. Луцьк (далі –відділення
ФСЗІ)
на рішення господарського суду Волинської області від 04.04.2005
та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
31.05.2005
зі справи № 03/50-64
за позовом відділення ФСЗІ
до товариства з обмеженою відповідальністю “СМП”,
м. Нововолинськ Волинської області (далі – ТОВ “СМП”)
про стягнення штрафних санкцій у сумі 24 439,56 грн. за
нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2003
році.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача –Степанюка О.Л. (за довіреністю відділення ФСЗІ),
відповідача –Купири З.С. (за довіреністю ТОВ “СМП”).
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський
суд України
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Волинської області від 04.04.2005
(суддя Сініцина Л.М.), залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 31.05.2005 (колегія суддів
у складі: суддя Скрутовський П. Д. - головуючий, судді Онишкевич
В.В., Давид Л.Л.), у позові відмовлено. Зазначені рішення
судових інстанцій з посиланням на приписи статей 18 –20 Закону
України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”
( 875-12 ) (875-12)
(далі –Закон ( 875-12 ) (875-12)
), пунктів 5, 10 та 14
Положення про робоче місце інваліда і про порядок
працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 03.05.1995 № 314 ( 314-95-п ) (314-95-п)
(далі
–Положення про робоче місце інваліда і про порядок
працевлаштування інвалідів ( 314-95-п ) (314-95-п)
), мотивовано
працевлаштуванням ТОВ “СМП” у 2003 році восьми інвалідів, а отже
відповідачем виконано встановлений норматив робочих місць для
забезпечення працевлаштування інвалідів у сім осіб, незважаючи
на те, що інваліди працювали на його підприємстві не протягом
усього звітного періоду.
У касаційній скарзі від 29.06.2005 до Вищого господарського суду
України відділення ФСЗІ просить скасувати рішення господарського
суду Волинської області від 04.04.2005 і постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 31.05.2005 та прийняти нове
рішення, яким задовольнити позов. Скаргу з посиланням на приписи
пунктів 3.3.1 - 3.3.3 Інструкції із статистики чисельності
працівників, зайнятих у народному господарстві, затвердженої
наказом Міністерства статистики України від 07.07.1995 № 171
( z0287-95 ) (z0287-95)
, мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції
неправильно обчислено кількість працюючих інвалідів на ТОВ “СМП”
у звітному періоді, оскільки фактично у цей період на
підприємстві відповідача працювало лише три інваліда.
У судовому засіданні 27.09.2005 оголошувалась перерва.
Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі –ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
) належним
чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими
інстанціями обставин справи та правильність застосування ними
норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський
суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового
задоволення касаційної скарги.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- згідно із звітом ТОВ “СМП” за формою державної статистичної
звітності № 10-ПІ поштова - річна “Звіт про зайнятість
інвалідів” на підприємстві відповідача у 2003 році
середньооблікова чисельність штатних працівників становила 182
особи, норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування
інвалідів –7 осіб (182 чол. х 4%); кількість працевлаштованих
інвалідів на підприємстві відповідача у звітному періоді - 8
осіб, хоча ці інваліди працювали не протягом усього звітного
періоду;
- за розрахунком відділення ФСЗІ, відповідач має сплатити 24
439,56 грн. штрафних санкцій за чотирьох непрацевлаштованих
інвалідів у звітному періоді відповідно до встановленого
нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування
інвалідів;
- згідно з листом Нововолинського міського центру зайнятості від
25.03.2005 протягом 2003 року ТОВ “СМП” подавало дані про
створення семи робочих місць для працевлаштування інвалідів, а
за направленням цього центру на підприємстві відповідача за
звітний період було працевлаштовано три інваліда;
- за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 році
ТОВ “СМП” отримало прибуток у сумі 4929, 7 тис. грн.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання про
правомірність стягнення з ТОВ “СМП” штрафних санкцій,
передбачених статтею 20 Закону ( 875-12 ) (875-12)
.
Відповідно до вимог чинного законодавства встановлено певні
вимоги до створення робочих місць інвалідів на підприємствах,
порядку працевлаштування інвалідів на підприємствах, а також
визначено порядок їх обчислення.
Обгрунтованими є доводи скаржника про порушення судовими
інстанціями зі справи норм матеріального права в обчисленні
кількості працевлаштованих інвалідів ТОВ “СМП” у звітному
періоді з огляду на плинність цих кадрів.
Попередні судові інстанції дійшли помилкового висновку про зміст
статті 19 Закону ( 875-12 ) (875-12)
та пункту 5 Положення про робоче
місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів
( 314-95-п ) (314-95-п)
. Приписи цих норм не містять методики обчислення
чисельності інвалідів, які працювали на підприємстві не на
протязі усього звітного періоду.
У Звіті про зайнятість інвалідів за формою державної
статистичної звітності № 10-ПІ поштова - річна, затвердженого
наказом Держкомстату України від 10.01.2002 № 49
( v0049202-02 ) (v0049202-02)
, що був чинним на час спірних правовідносин
сторін зі справи, передбачено, що чисельність штатних
працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних
комісій встановлена інвалідність, визначається в особах за
правилами пунктів 3.3.1 - 3.3.3 Інструкції із статистики
чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві,
затвердженої наказом Міністерства статистики України від
07.07.1995 № 171 ( z0287-95 ) (z0287-95)
. Згідно з підпунктом 3.3.3 розділу
ІІІ цієї Інструкції ( z0287-95 ) (z0287-95)
середньооблікова чисельність
працівників за період з початку року (в тому числі за квартал,
півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування
середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи
підприємства, що минули, тобто відповідно на 2,3,4...12.
З огляду на викладені положення Інструкції ( z0287-95 ) (z0287-95)
касаційна інстанція не вважає коректною обчислену попередніми
судовими інстанціями кількість працюючих інвалідів на
підприємстві відповідача у звітному періоді.
Попередніми судовими інстанціями порушено правила статті 43 ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
у встановленні факту щодо інформування ТОВ “СМП”
протягом звітного періоду державної служби зайнятості та
місцевих органів соціального захисту населення про вільні робочі
місця, на яких могла використовуватися праця інвалідів.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону ( 875-12 ) (875-12)
в
редакції, що була чинною на час виникнення спірних відносин зі
справи, працевлаштування інвалідів здійснюється органами
центральним органом виконавчої влади з питань праці та
соціальної політики, органами місцевого самоврядування,
громадськими організаціями інвалідів.
Згідно з пунктом 5 Положення про робоче місце інваліда і про
порядок працевлаштування інвалідів ( 314-95-п ) (314-95-п)
підприємства
розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів,
включають їх до колективного договору, інформують центри
зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та
відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення
(пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
У пункті 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок
працевлаштування інвалідів ( 314-95-п ) (314-95-п)
визначено, що
підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві
органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та
вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
У постановах від 20.07.2004 зі справи № 2-23/9789-03, від
29.03.2005 зі справи № 13/403 та від 29.03.2005 зі справи
№ 3/118 Верховним Судом України викладено правову позицію,
згідно з якою суди мають з’ясовувати, зокрема, чи повідомляло
підприємство органи працевлаштування про створені робочі місця
для працевлаштування інвалідів; якщо названі органи були
повідомлені, то чи направлялись інваліди для працевлаштування і,
відповідно, з чиєї вини направлені не були працевлаштовані або
їм було відмовлено у працевлаштуванні на вакантні посади.
Отже, працевлаштування інвалідів може здійснюватись органами
працевлаштування інвалідів, визначеними у статті 18 Закону
( 875-12 ) (875-12)
, лише за наявності отриманої від підприємства
інформації про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких
може використовуватись праця інвалідів. Факт інформування ТОВ
“СМП” уповноважених органів про наявність на його підприємстві
вільних робочих місць, на яких могла використовуватися праця
інвалідів, встановлено судовими інстанціями на підставі листа
державної служби зайнятості (а. с. № 9). Проте, у цьому листі
лише зазначається про кількість працевлаштованих інвалідів,
направлених службою зайнятості і не міститься даних про
регулярність повідомлення ТОВ “СМП” відомостей уповноваженим
органам про вільні робочі місця з огляду на плинність кадрів
інвалідів протягом звітного періоду. Отже, попередніми судовими
інстанціями не встановлено належними доказами, чи інформувало
ТОВ “СМП” протягом звітного періоду регулярно і у встановлені
для цього строки уповноважені органи про наявність вільних
робочих місць на його підприємстві для працевлаштування
інвалідів.
Дані про наявність на ТОВ “СМП” вільних робочих місць для
працевлаштування інвалідів могли бути належним чином повідомлені
відповідачем протягом звітного періоду лише шляхом подання в
установленому порядку звітів за формою державної статистичної
звітності № 3-ПН. Відповідно до пункту 2.1 Інструкції щодо
заповнення державної статистичної звітності за формами № 3-ПН
“Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та
потребу в працівниках”, затвердженої наказом Державного комітету
статистики України від 06.07.1998 № 244 ( z0464-98 ) (z0464-98)
: звіт за
формою N 3-ПН подається підприємствами, незалежно від форм
власності і господарювання, місцевому центру зайнятості 28 числа
щомісячно;;... у графі 4 (з графи 2) проставляється наявність
вільних робочих місць (вакантних посад) в рахунок річної броні,
встановленої місцевими державними адміністраціями відповідно до
статті 5 Закону України “Про внесення змін до Закону України
“Про зайнятість населення”, для працевлаштування громадян, які
потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах
конкурувати на ринку праці, а також для пенсіонерів, учнів,
студентів, інвалідів. Наявність вільних робочих місць (вакантних
посад) зазначається щодо кожної категорії громадян окремо під
такими шифрами:... 14 - інваліди. Отже, звіти за формою
державної статистичної звітності № 3-ПН містять вичерпну
інформацію про наявність на підприємстві вільних робочих місць
для працевлаштування інвалідів протягом звітного періоду.
Касаційна інстанція відповідно до частини другої статті 111-7
ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.
Тому рішення судових інстанцій зі справи підлягають скасуванню,
а ця справа - передачі на новий розгляд до суду першої
інстанції. За новим розглядом справи суд має з’ясувати фактичні
дані про кількість працевлаштованих інвалідів на ТОВ “СМП” у
2003 році та регулярність повідомлення відповідачем
уповноважених органів про наявність вільних робочих місць на
його підприємстві для забезпечення працевлаштування інвалідів у
звітному періоді з огляду на плинність кадрів.
За змістом приписів пунктів 8 та 9 статті 3, пункту 4 частини 1
статті 17, частини 4 статті 50, статті 104 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
до компетенції
адміністративних судів не віднесено спори, де позивачами є
відділення Фонду соціального захисту інвалідів. На даний час
статтею 50 цього Кодексу ( 2747-15 ) (2747-15)
встановлено вичерпний
перелік позовів, за якими юридичні та фізичні особи, що не є
суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами у
справі за позовами суб’єктів владних повноважень. Отже спір з
цієї справи відноситься до підвідомчості господарських судів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-7 - 111-12 ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Волинського обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів зі справи № 03/50-64 задовольнити
частково.
2. Рішення господарського суду Волинської області від 04.04.2005
і постанову Львівського апеляційного господарського суду від
31.05.2005 з цієї справи скасувати.
3. Справу № 03/50-64 передати на новий розгляд до господарського
суду Волинської області.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь