ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.2005 Справа N 2-6/4763-2005
Виший господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. –головуючого у засіданні
(доповідач),
Панченко Н.П. , Плахотнюк С.О.
розглянувши відкритого акціонерного товариства “Крименерго”
касаційну скаргу
на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим
від 25.04.2005р.
та постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 23.06.2005р.
зі справи № 2-6/4763-2005
за позовом відкритого акціонерного товариства “Крименерго”
До Республіканської ради фізкультурно-спортивного
товариства “Спартак”
Про стягнення 144,80 грн.
за участю представників:
- Позивач: Дудкін В.С. (дов. від 10.11.2005р., № 050-Д)
- Відповідач: не з'явився
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство “Крименерго” (надалі –“Позивач”)
звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з
позовом до Спортивного товариства “Спартак” про стягнення 144,80
грн. п'ятикратної вартості різниці між фактично спожитими та
договірними (граничними) обсягами електричної енергії за
розрахункові періоди з 21.08.2004р. по 21.09.2004р. та з
21.09.2004р. по 21.10.2004р.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилався на п. 11
Порядку постачання електроенергії, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 24.03.1999р. № 441, ( 441-99-п ) (441-99-п)
щодо коригування по результатам місяця максимальної величини
споживання електричної енергії до рівня фактично оплаченої
(надалі –“Порядок” ( 441-99-п ) (441-99-п)
), у відповідності з яким за
результатами розрахункових періодів максимальна величина
споживання електричної енергії була скорегована до рівня
фактично оплаченої і на різницю додатково у рахунки включено
надбавку за перевищення договірної величини у розмірі
чотирикратної вартості перевищення.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від
11.04.2005р. Спортивне товариство “Спартак” замінено на
правонаступника Республіканську раду фізкультурно-спортивного
товариства “Спартак”.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
25.04.05 у справі № 2-6/4763-2005 у позові відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що станом на дату складання Позивачем
акту про перевищення граничної величини об'єму споживання шляхом
її корегування до рівня фактично оплаченої за цей період, у
Відповідача заборгованості за спожиту електроенергію була
відсутня, що, згідно з п. 11 Порядку, ( 441-99-п ) (441-99-п)
є підставою
для настання відповідальності у вигляді сплати неустойки, а не
п'ятикратної вартості оплаченої електроенергії.
Не погоджуючись з зазначеним вище рішенням суду, Позивач
звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду
зі скаргою, в якій просив рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 25.04.05 у справі № 2-6/4763-2005 скасувати,
позов задовольнити.
В обґрунтування поданої скарги Позивач зазначив, що ствердження
суду першої інстанції про те, що на момент складання акту про
перевищення граничної величини об'єму споживання шляхом її
корегування до рівня фактично оплаченої за цей період,
заборгованість у Відповідача за спожиту електроенергію була
відсутня, є необґрунтованим, суперечить чинному законодавству і
умовам договору від 16.06.2002р. № 3888.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 23.06.2005р. у справі № 2-6/4763-2005 апеляційна скарга
Позивача залишена без задоволення, а рішення господарського суду
Автономної Республіки Крим від 25.04.05 у справі № 2-6/4763-2005
залишено без змін.
Постанова мотивована тим, що станом на дату складання Позивачем
акту про перевищення граничної величини об'єму споживання шляхом
її корегування до рівня фактично оплаченої за цей період, у
Відповідач не мав заборгованості за спожиту електроенергію.
Не погоджуючись з зазначеною постановою Севастопольського
апеляційного господарського суду, Позивач звернувся до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 23.06.2005р. у справі № 2-6/4763-2005р.
та прийняти нове рішення, яким стягнути з Відповідача на користь
Позивача 144,80 грн.
Подану скаргу Позивач обґрунтовує тим, що відповідно до п. 5
ст. 26 Закону України від 16.10.1997р. № 575/97-ВР “Про
електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
(надалі –“Закон Про
електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
) передбачено, що у випадку
споживання електричної енергії понад договірну величину за
розрахунковий період сплачують енергопостачальникам п'ятикратну
вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши застосування норм
матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного
судового акту, знаходить що касаційна скарга не підлягає
задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(надалі –“ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
”)
касаційна інстанція, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, перевіряє застосування судом першої чи апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі
встановлених фактичних обставин справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 16.07.2002р. між
Позивачем та Спортивним товариством “Спартак”, правонаступником
якого є Відповідач, укладений договір на постачання електричної
енергії № 3888.
19.03.2003 року Сторонами укладено додаткову угоду, відповідно
до якої у випадку, якщо споживач на протязі місяця не перевищив
встановлених спочатку місяця величин, але не здійснив у повному
об'ємі оплату спожитої електричної енергії, граничні величини на
цей місяць зменшуються згідно з рівнем здійсненої оплати.
За перевищення скорегованої договірної величини споживання
виставляється рахунок у п'ятикратному розмірі тарифу згідно зі
ст. 26 Закону про електроенергетику ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
.
Пунктом 3.1. Договору передбачено до 26 числа поточного місяця
здійснення остаточного розрахунку за спожиту електроенергію в
період з 21 числа попереднього місяця по 21 число поточного
місця.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2002р. № 475
( 475-2002-п ) (475-2002-п)
Порядок, затверджений постановою КМУ від
24.03.1999р. № 441, ( 441-99-п ) (441-99-п)
викладений у новій редакції,
відповідно до якої за підсумками місяця гранична величина
споживання електроенергії для споживачів корегується до рівня
фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем 30.09.2004р. та
29.10.2004р. складені акти про перевищення граничних величин
об'єму споживання електричної енергії відповідно за періоди з
21.08.2004р. по 21.09.2004р. т з 21.09.2004р. по 21.10.2004р.
На підставі вказаних актів Позивачем в адресу Відповідача
направлені рахунки з вимогою про оплату перевищення граничної
величини споживання електричної енергії від 21.10.2004р. (рядок
надбавка за споживання - 137,56 грн.) та від 22.11.2004р. (рядок
надбавка за споживання - 24,29 грн.).
Як вбачається з розрахунку суми позову, зазначені суми
розраховані Позивачем виходячи із чотирикратної вартості різниці
між об'ємом спожитої у відповідні періоди електроенергії і
фактично оплаченим, що відображено у розрахунку суми позову
додатково до однократного тарифу і у сумі з ними становлять її
п'ятикратну вартість.
Водночас, відповідно до п. 11 Порядку ( 441-99-п ) (441-99-п)
корегування
граничної величини споживання електроенергії для споживачів до
рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання,
має проводитися за наявності заборгованості за спожиту
електроенергію на дату такого корегування.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що
в даному випадку підстави для корегування відсутні, а має місце
відповідальність за порушення зобов'язання у вигляді сплати
неустойки.
Так, Пред'явлений Позивачем рахунок від 21.09.2004р. на оплату
спожитої у період з 21.08.2004р. по 21.09.2004р. електроенергії
у сумі 41,27 грн. оплачено 30.09.2004р. платіжним дорученням
№ 126 від 24.02.2004р.
Пред'явлений Позивачем 21.10.2004р. рахунок на оплату спожитої у
період з 21.09.2004р. по 21.10.2004р. електроенергії у сумі
36,19 грн. відповідачем оплачений 22.10.2004р. платіжним
дорученням № 141 від 21.10.2004р.
Таким чином, станом на 30.09.2004р. та 29.10.2004р., коли
Позивачем складені акти про перевищення граничної величини
об'єму споживання шляхом її корегування до рівня фактично
оплаченої за цей період, Відповідач заборгованості не мав, а
відтак і підстави для корегування 30.09.2004р. та 29.10.2004р.
Відповідачу граничної величини споживання електроенергії були
відсутні.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону про електроенергетику
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
та п. 26 Порядку, ( 441-99-п ) (441-99-п)
оплата споживачами
енергопостачальникам п'ятикратної вартості різниці фактично
спожитої і договірної величини передбачена у випадку споживання
електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий
період.
Оскільки підстави для корегування граничної величини споживання
електроенергії у позивача за вказані періоди були відсутні, суди
попередніїх інстанцій дійшли правильного висновку про
безпідставність нарахування Позивачем додатково до оплаченої
Відповідачем вартості електроенергії ще її чотирикратної
вартості.
Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності,
судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи
господарським судом Автономної Республіки Крим та
Севастопольським апеляційним господарським судом фактичні
обставини справи встановлено на основі всебічного, повного і
об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду
відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична
оцінка.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7
111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
“Крименерго” залишити без задоволення.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 23.06.2005р. зі справи № 2-6/4763-2005 залишити без змін.