ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.11.2005 Справа N 24/23
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючий),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Підприємства “АДОРА” на постанову Запорізького
апеляційного господарського суду від 01.06.2005р. та на рішення
господарського суду Запорізької області від 14.02.2005р. у
справі за позовом Підприємства “АДОРА” до Товариства з
обмеженою відповідальністю “Фірма “БЕРДЯНСЬКЗОВНІШТРАНС ЛТД”
про стягнення сум
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї,
суд
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2004 року Підприємство “АДОРА” пред'явило в
господарському суді позов до Товариства з обмеженою
відповідальністю “Фірма “БЕРДЯНСЬКЗОВНІШТРАНС ЛТД” про стягнення
167776 грн. матеріальної шкоди, пов’язаної з нестачею вантажу
при наданні транспортно-експедиційних послуг.
Рішенням господарського суду Запорізької області від
14.02.2005р. (суддя Пасічник Т.А.), залишеним без змін
постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
01.06.2005р. (судді Яценко О.М. –головуючий, Кагітіна Л.П. ,
Юхименко О.В.), у позові було відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення
господарського суду Запорізької області від 14.02.2005р. та
задовольнити позовну заяву Підприємства “АДОРА”, посилаючись на
порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Слухання справи переносилось з 02.11.2005р. на 04.11.2005р.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Спір виник щодо стягнення збитків за укладеним сторонами
договором доручення № 17/9-2003 від 19.09.2003р. за яким
“вантажовласник” (позивач) доручив “експедитору” (відповідач)
здійснення робіт щодо перевалки та транспортно-експедиторському
обслуговуванню у Бердянському морському порту зернових і
масличних вантажів насипом.
(а.с. 8 –11)
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
До
виконання господарських договорів застосовуються відповідні
положення Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
з урахуванням
особливостей, передбачених цим Кодексом ( 435-15 ) (435-15)
.
Згідно ст. 224 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
Учасник господарських
відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені
вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен
відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні
інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною,
втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,
які управнена сторона одержала б у разі належного виконання
зобов'язання або додержання правил здійснення господарської
діяльності другою стороною.
Як посилався позивач, у період з 06.02.2004р. по 27.04.2004р. за
цим договором у розпорядження відповідача було передано 2246,845
тонн насіння соняшника.
На виконання його, позивача, контрактів з цієї кількості насіння
відповідачем як експедитором було відвантажено 2127,5 тонн
насіння соняшника. Різницю в кількості 119,84 тонн на його
звернення 12.07.2004р. відповідач не відвантажив.
За даними фахівців Київського інституту хлібопродуктів,
загальний розмір виправданої нестачі насіння соняшника може
становити лише 21,76 тонн.
З свого боку відповідач посилався на тривале зберігання спірного
насіння з вини позивача, необхідності проведення заходів по
утриманню його в належних умовах і зберіганню, що потягло за
собою зменшення на 91,390 тонн обсягу насіння.
Суд цих посилань сторін належним чином, з урахуванням, зокрема,
вимог ч. ч. 1-4, 7 ст. 226 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, не перевірив,
як і не звернув увагу на те, чи не потребують при вирішенні
господарського спору роз’яснення питань спеціальних знань.
Водночас суду слід з’ясувати ретельно і те, з якою підставою
позивач пов’язував заявлені вимоги, що впливає на доказову базу
доведення цих вимог, як і визначення, відповідно до ст. 225 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
, складу збитків.
Суд другої інстанції залишаючи рішення господарського суду без
змін на зазначене теж уваги не звернув.
За таких обставин ухвалені судові рішення законними і
обґрунтованими визнати не можна.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене,
з’ясувати дійсні обставини справи, обґрунтованість вимог
позивача і заперечень відповідача і, в залежності від
встановленого та вимог закону, вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Підприємства “АДОРА” задовольнити частково.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
01.06.2005р. та рішення господарського суду Запорізької області
від 14.02.2005р. скасувати і справу передати на новий розгляд до
суду першої інстанції, в іншому складі суду.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і І.Вовк
П. Гончарук