ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.11.2005 Справа N 23/41-63
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого М. Остапенка,
суддів: Є. Борденюк,
В. Харченка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну Акціонерного товариства закритого типу (АТЗТ)
скаргу “Полипром”
на постанову від 30.08.2005 року
Донецького апеляційного господарського суду
у справі № 23/41-63
за позовом Акціонерної компанії (АК) “Харківобленерго”
до АТЗТ “Полипром”
Про стягнення 12 685,18 грн.
В судове засідання з’явились представники сторін:
позивача Конопля О.М. (дов. від 19.08.2005 року)
відповідача Решетилович Л.В. (дов. від 02.11.2005 року)
Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення
представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий
господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
АК “Харківобленерго” звернулася до господарського суду з
позовною заявою про стягнення з АТЗТ “Полипром” 12 685,18 грн.
заборгованості за укладеним між сторонами договором про
постачання електроенергії № 221 від 14.04.2004 року у зв’язку з
перевищенням відповідачем договірних величин споживання
електроенергії.
Рішенням господарського суду Донецької області від 27.07.2005
року позовні вимоги задоволені повністю, також на відповідача
покладені судові витрати.
Однак, до винесення рішення у справі АТЗТ “Полипром” звернулося
до суду з зустрічною позовною вимогою про стягнення з АК
“Харківобленерго” 5 727 617,66 грн., з яких 3 227 617,00 грн.
сума матеріальних збитків, 2 500 000,00 грн. моральної шкоди, а
також вимогою щодо зобов’язання АК “Харківобленерго” поновити
подачу електроенергії.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.07.2005
року (суддя М. Забарющий) матеріали зустрічної позовної заяви
повернуті АТЗТ “Полипром” на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвала суду мотивована тим, що до зустрічного позову не додано
доказів сплати державного мита за вимогою про стягнення
моральної шкоди та вимогою щодо зобов’язання АК
“Харківобленерго” поновити подачу електроенергії, до того ж,
квитанції № 669/996 від 07.05.2005 року на суму 23 800,00 грн.
та від 29.06.2005 року на суму 1 700,00 грн. не містять відмітки
кредитної установи про зарахування коштів до Державного бюджету
України, скріпленої підписами працівників банку.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
30.08.2005 року (колегія суддів: Т. Шевкова, О. Дзюба, О.
Стойка) ухвала господарського суду Донецької області від
25.07.2005 року залишена без зміни.
Постанова суду мотивована тим, що відповідно до ст. 60 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
подання зустрічного позову, що має бути
взаємно пов’язаним з первісним позовом та може заявлятись
відповідачем до прийняття рішення зі спору для спільного
розгляду з первісним позовом, провадиться за загальними
правилами подання позовів. Отже, зустрічна позовна заява повинна
відповідати вимогам ст. 54 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо форми та
змісту позовної заяви. Так, згідно зі ст. 57 цього ж кодексу до
позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують
сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Згідно з п. “г” ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України
“Про державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
, яка стосується розміру ставок
державного мита, із апеляційних та касаційних скарг на рішення
та постанови, а також заяв про перегляд їх за ново виявленими
обставинами, які подаються до господарських судів, сплачується
50% ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для
розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового
характеру –50% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Виходячи з того, що відповідно до п. “а” ч. 2 ст. 3 Декрету
Кабінету Міністрів України “Про державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
(в
редакції Закону від 25.03.2005 року, що набрав законної сили
31.03.2005 року) із заяв майнового характеру, що подаються до
господарських судів сплачується 1 відсоток ціни позову, але не
менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше
1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що
доданими до позовної заяви документами підтверджується сплата
державного мита у встановленому порядку за позовними вимогами
майнового характеру про стягнення збитків на суму 3 227 617,00
грн..
Разом з тим, матеріали зустрічної позовної заяви АТЗТ “Полипром”
свідчать про наявність, крім вимог майнового характеру, також
вимог немайнового характеру, зокрема вимоги про стягнення
моральної шкоди та вимоги щодо зобов’язання АК “Харківобленерго”
поновити подачу електроенергії.
Відповідно до підпункту “б” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету
Міністрів України “Про держане мито” ( 7-93 ) (7-93)
із позовних заяв
немайнового характеру, що подаються до господарських судів,
ставка державного мита встановлена у розмірі 5 неоподаткованих
мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 36 Інструкції “Про порядок обчислення та справляння
державного мита”, затвердженої Наказом Головної державної
податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 року
( z0050-93 ) (z0050-93)
, якщо в одній позовній заяві об’єднані вимоги
майнового та немайнового характеру, державне мито підлягає
оплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового
характеру, так і за ставками, встановленими для позовів
немайнового характеру.
Зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується ненадання
АТЗТ “Полипром” при зверненні до господарського суду з
зустрічною позовною заявою в порушення вищезазначених
законодавчих вимог доказів оплати державного мита за вимогою про
стягнення моральної шкоди та вимогою щодо зобов’язання АК
“Харківобленерго” поновити подачу електроенергії, господарський
суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість
повернення господарським судом першої інстанції без розгляду
зазначеної позовної заяви.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, АТЗТ “Полипром”
посилається на порушення судами при ухваленні оскаржуваних
рішень норм права.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних
обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України
дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення,
виходчи з такого.
Відповідно до ч. 4 п. 1 ст. 63 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суддя
повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду,
якщо, зокрема, не подано доказів сплати державного мита.
Обставини справи свідчать, що АТЗТ “Полипром” заявлені зустрічні
позовні вимоги, які мають одночасно як майновий, так і
немайновий характер.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено
здійснення скаржником оплати державного мита з позовних вимог
про стягнення 3 227 617,00 грн. матеріальних збитків у
встановленому розмірі.
Висновок господарських судів першої та апеляційної інстанції про
несплату АТЗТ “Полипром” державного мита за вимогою про
стягнення моральної шкоди та вимогою щодо зобов’язання АК
“Харківобленерго” поновити подачу електроенергії не
спростовується матеріалами справи.
За таких обставин, враховуючи передбачену нормативними
положеннями необхідність оплати державного мита як за ставками,
встановленими для позовів майнового характеру, так і за
ставками, встановленими для позовів немайнового характеру у
випадку об’єднання в одній позовній заяві вимог майнового та
немайнового характеру, висновки викладені в оскаржуваних судових
рішеннях щодо наявності підстав для повернення позовної заяви
без розгляду є цілком обґрунтованими та правомірними.
Твердження скаржника в касаційній скарзі про те, що загальна
сума державного мита, сплаченого за позовні вимоги майнового та
немайнового характеру, не може перевищувати загальної ставки
державного мита, встановленого Декретом Кабінету Міністрів
України ( 7-93 ) (7-93)
для заяв майнового характеру, не приймаються
Вищим господарським судом України до уваги у зв’язку з їх
неправильністю.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу АТЗТ “Полипром” залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
30.08.2005 року у справі № 23/41-63 залишити без зміни.
Головуючий, суддя М. Остапенко
Судді: Є. Борденюк
В. Харченко