ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.11.2005 Справа N 17/226-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.
суддів: Борденюк Є.М.
Харченка В.М.
розглянувши касаційне заступника прокурора Сумської області
подання
на постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 23.08.2005 року
у справі за позовом прокурора Сумської області в інтересах
держави в особі Сумської філії НАК
“Украгролізинг”
до ТОВ “Агрофірма “Земля”
за участю прокурора Савицької О.В.
Про стягнення коштів, розірвання договору, повернення предмету
лізингу
В С Т А Н О В И В:
у квітні 2005 року, Сумської області звернувся з позовом до
господарського суду в інтересах держави в особі Сумської філії
НАК “Украгролізинг” до ТОВ “Агрофірма “Земля” про стягнення
заборгованості у сумі 356 432,71 грн., розірвання договору та
повернення предмету лізингу вартістю 4 364 786,48 грн.
Рішенням господарського суду Сумської області від 06.07.2005
року позов задоволено частково.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
23.08.2005 року рішення суду першої інстанції скасовано, а
провадження у справі припинено.
У касаційному поданні заступник прокурора Сумської області
посилається на неправильну правову оцінку апеляційним судом
обставин справи, порушення та неправильне застосування норм
матеріального права і просить постанову суду апеляційної
інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити
без змін.
Заслухавши суддю –доповідача, думку прокурора, перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання
судова колегія не вбачає підстав для його задоволення виходячи
із наступного.
Відповідно до пункту 2 ст. 121 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
на прокуратуру України покладається
представництво інтересів громадянина або держави в суді у
випадках, визначених законом.
Такі випадки визначені зокрема і ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
яка передбачає обов‘язок господарського суду порушувати справи
за позовними заявами прокурорів та їх заступників які
звертаються до господарського суду в інтересах держави.
При цьому ч. 2 ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
зобов‘язує
прокурора самостійно визначати, в чому полягає порушення
інтересів держави та обґрунтовувати необхідність їх захисту, а
також визначати орган, уповноважений державою здійснювати
відповідні функції у спірних відносинах.
Отже за змістом п. 2 ст. 121 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, обсягу наданих прокурору
ст. 29 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
прав, представництво прокуратурою
інтересів держави у господарському суді є одним із видів
представництва в суді, яке за своєю правовою природою є
правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі
певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і
виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи
(змінюючи, припиняючи) для неї права та обов‘язки. Але
представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється
від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом
представників та колом суб‘єктів, інтереси яких вони
представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації.
З огляду на це, обґрунтовуючи у позовній заяві необхідність
захисту інтересів держави та зазначаючи орган, уповноважений
державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах
прокурор, а вирішуючи питання про порушення справи за позовними
заявами прокурора і суд, повинні враховувати, що закріплені
нормами Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та іншими правовими
актами інтереси держави у своїй основі потребують здійснення
загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших)
дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної
цілісності, державного кордону України, гарантування її
державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки,
охорону землі як національного багатства тощо і можуть збігатися
повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами
державних органів та організацій чи з інтересами господарських
товариств з часткою державної власності у статутному фонді або
держава може вбачати свої інтереси і в діяльності приватних
підприємств, товариств.
Проте інтереси держави є відмінними від інтересів інших
учасників суспільних відносин і даючи офіційне тлумачення
положень ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Конституційний Суд
України у рішенні від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99
зазначив, що підставою для порушення справи у суді є заява, у
якій прокурор обґрунтовує порушення чи загрозу порушення
інтересів держави, зазначає орган, уповноважений державою
здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, під яким
відповідно до ст. ст. 6, 7, та 143 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
потрібно розуміти орган державної влади чи орган
місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження
органу виконавчої влади, а не підприємства, установи і
організації, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Порушуючи провадження у справі за позовом прокурора Сумської
області в інтересах держави в особі Сумської філії НАК
“Украгролізинг” місцевий господарський суд на зазначене вище
уваги не звернув і не врахував, що наведене обґрунтування
підстав пред‘явлення позову не містить посилань на обставини, що
свідчать про порушення чи загрозу інтересам держави та
визначення органу державної влади, уповноваженого здійснювати
відповідні функції у спірних відносинах, позов заявлено в
інтересах суб‘єкта господарювання, управління господарською
діяльністю якого здійснюється через його органи управління
(ст. 89 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
), а тому за таких обставин
порушувати провадження у справі за позовом прокурора та
розглядати спір по суті підстав не було, а тому апеляційний
господарський суд правомірно скасував рішення місцевого
господарського суду.
Проте припиняючи провадження у справі не врахував, що зазначене
позбавляє підприємство в інтересах якого заявлено позов заявити
самостійні вимоги, а тому судова колегія вважає необхідним
постанову апеляційного господарського суду у частині припинення
провадження у справі скасувати, а заявлений позов залишити без
розгляду.
Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України, керуючись
ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
23.08.2005 року у частині припинення провадження у справі
скасувати.
Позов залишити без розгляду.
У решті постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 23.08.2005 року залишити без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді Є.М. Борденюк
В.М. Харченко