ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.11.2005 Справа N 9/89
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий),
Харченка В.М.,
Борденюк Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві
за участю представників позивача –Матіс Т.В., Піх А.Б. та
представника відповідача –Довганчука
С.М.
касаційну скаргу Приватного підприємства “Фабрика
делікатесних сирів”
на постанову від 02.06.2005
Запорізького апеляційного господарського суду
у справі № 9/89
господарського суду Запорізької області
за позовом ВАТ “Запоріжжяобленерго”
До Приватного підприємства “Фабрика
делікатесних сирів”
Про стягнення 62125,59 грн.
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2005 року відкрите акціонерне товариство
“Запоріжжяобленерго” звернулося до приватного підприємства
“Фабрика делікатесних сирів” з позовом про стягнення з
відповідача п'ятикратної вартості електричної енергії спожитої у
липні 2004 року в сумі 62125,59 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.04.2005
у справі № 9/89 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
02.06.2005 вищезазначене рішення суду скасовано. Позов
задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства “Фабрика
делікатесних сирів” на користь ВАТ “Запоріжжяобленерго” 47215,45
грн. вартості спожитої у листопаді 2004 року електричної
енергії. В іншій частині позову відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову
апеляційного суду від 02.06.2005, а рішення суду першої
інстанції від 04.04.2005 залишити без змін. На думку скаржника,
суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови порушив вимоги
матеріального права, зокрема, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
, ст.ст. 11, 14, 213, 614, 628 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить постанову
апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу
відповідача – без задоволення.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування Запорізьким
апеляційним господарським судом норм процесуального та
матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає
задоволенню.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено апеляційним судом, і це відповідає наявним
матеріалам справи, 01.09.2004 між сторонами у справі був
укладений договір на постачання електричної енергії № 2005,
згідно якого позивач зобов'язався постачати електричну енергію
відповідачу, а відповідач зобов'язався оплачувати її вартість та
здійснювати інші платежі, згідно з умовами цього договору та
додатками до нього, які є його невід'ємними частинами.
Апеляційним судом також встановлено, що відповідно з умовами
додатку до зазначеного договору, відповідач зобов'язаний у
термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання
рахунку або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому
позивачем електричної енергії, здійснити оплату по цьому
документу. При цьому датою отримання рахунку або платіжної
вимоги-доручення вважається: при направленні рекомендованим
листом - дата зазначена на фінансовому чеку поштового
відділення, що підтверджує відправлення, урахуванням поштового
пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по
Україні - 7 днів), а при направленні нарочним - дата вручення
відповідачу.
За спожиту у листопаді 2004 року електроенергію відповідачу
нараховано до сплати 14910,14 грн. та надіслана платіжна
вимога-доручення № 3398 від 08.12.2004.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково
задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що
відповідач повинен був сплатити вартість спожитої у листопаді
2004 року електроенергії до 17.12.2004, тоді як фактично
відповідачем було сплачено рахунок в повному обсязі 20.12.2004.
З такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.
Зокрема. Як вбачається з матеріалів справи, в ній є докази, що
платіжна вимога-доручення від 08.12.2004 № 3398 на суму 14910,14
грн. по оплаті електричної енергії, спожитої у листопаді 2004
року була отримана відповідачем лише 14.12.2004.
На ці обставини апеляційний суд не звернув уваги і не дав їм
належної оцінки, в той час як цим же обставинам суд першої
інстанції дав відповідну оцінку і дійшов до обгрунтованого
висновку про безпідставність заявленого позивачем позову,
оскільки з врахуванням того, що відповідач платіжну
вимогу-доручення від 08.12.2004 отримав 14.12.2004, то строк
оплати по ньому спливав 21.12.2004.
Посилання суду апеляційної інстанції на поштове повідомлення
Запорізького поштамту, не може бути прийнято до уваги, оскільки
з його змісту не випливає, що платіжна вимогам була отримана
саме відповідачем.
Наведене дає підстави для скасування оскаржуваної постанови та
залишення без змін рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємства “Фабрика делікатесних
сирів” задовольнити.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
02.06.2005 скасувати.
Рішення господарського суду Запорізької області від 04.04.2005 у
справі № 9/89 залишити без змін.
Головуючий Остапенко М.І.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Борденюк Є.М.