ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2005                            Справа N 6/626-91/9-2005

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                          Остапенка М.І. (головуючий),

                          Харченка В.М.,

                          Борденюк Є.М.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні у м. Києві

за участю представника    Долото     Ю.О.     та    представника

позивача:                 відповідача –Павлової О.М.

касаційну скаргу          ТзОВ “А.Т.А.”

на постанову              від 16.06.2005

Київського міжобласного   апеляційного господарського суду

у справі                  № 6/626-91/9-2005

господарського суду       Київської області

за позовом                ТзОВ “А.Т.А.”

до                        ВАТ “Авіакомпанія Авіалінії України”

Про   визнання угоди недійсною

В   судовому  засіданні  27.10.2005  оголошувалась  перерва   до

03.11.2005.

                       В С Т А Н О В И В:

У  листопаді  2004  року товариство з обмеженою відповідальністю

“А.Т.А.”   звернулося  з  позовом  до  відкритого   акціонерного

товариства   “Авіакомпанія  Авіалінії  України”   про   визнання

агентської угоди № 339/П від 15.11.2001 недійсною.

Рішенням господарського суду Київської області від 30.03.2005  у

справі № 6/626-91/9-2005 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою  Київського міжобласного апеляційного  господарського

суду  від  16.06.2005,  за тією ж справою, вищезазначене  судове

рішення залишено без змін.

У   касаційній   скарзі  позивач  просить  скасувати   постанову

апеляційного  суду  від 16.06.2005, рішення господарського  суду

першої  інстанції від 30.03.2005 та прийняти нове рішення,  яким

позов   задовольнити.  Скарга  мотивована  тим,   що   постанова

апеляційного  суду  прийнята  з  порушенням  норм  матеріального

права,  зокрема,  ст.ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  ст.  9  Закону

України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”

( 1775-14 ) (1775-14)
        .

У  відзиві  на  касаційну  скаргу відповідач  просить  постанову

апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу позивача

–без задоволення.

Заслухавши   доповідача,   вислухавши  пояснення   представників

сторін, перевіривши правильність застосування апеляційним  судом

норм  процесуального  та  матеріального  права,  колегія  суддів

Вищого  господарського суду України знаходить  касаційну  скаргу

такою, що задоволенню не підлягає.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як  встановлено  судами  попередніх  інстанцій,  15.11.2001  між

сторонами  у  справі була укладена агентська угода №  339/П  про

продаж авіаперевезень, згідно якої відповідач доручає, а позивач

приймає  на  себе зобов'язання по продажу білетів на  міжнародні

авіарейси, які виконуються по маршруту, розкладу, тарифам та  на

умовах,  вказаних в угоді та доповненнях до неї для  перевезення

туристів. Умовами угоди також передбачено, що учасники угоди  не

відповідають  один перед одним по зобов'язанням, за  виключенням

випадків, передбачених цією угодою або додатками до неї.

Наполягаючи на задоволенні позову, позивач посилався на  те,  що

на  момент  укладення  угоди строк дії ліцензії  від  27.07.1998

№  001,  виданої  відповідачу Міністерством транспорту  України,

закінчився  У цьому зв'язку він просив визнати оспорювану  угоду

недійсною на підставі ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .

Вищезазначеним обставинам апеляційний суд дав належну  оцінку  і

дійшов до обґрунтованого висновку про безпідставність заявленого

позову. При цьому, апеляційний суд правомірно виходив з того, що

відповідно  до  ст.  9  Закону України “Про ліцензування  певних

видів   господарської  діяльності”  ( 1775-14  ) (1775-14)
           ліцензуванню

підлягає  надання послуг саме з перевезення пасажирів,  вантажів

повітряним  транспортом, тоді як предметом  угоди  є  комерційне

посередництво  по продажу білетів, а тому спірна угода  не  може

бути визнана недійсною на підставі ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .

Таким чином, оспорювана постанова апеляційної інстанції винесена

на  підставі  фактичних  обставин справи та  відповідає  вимогам

діючого   законодавства,  що,  в  свою   чергу,   свідчить   про

відсутність підстав для її скасування.

З  урахуванням  викладеного, керуючись  ст.  ст.  111-5,  111-7,

111-9-111-11,   111-12  Господарського  процесуального   кодексу

України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТзОВ “А.Т.А.” залишити без задоволення.

Постанову  Київського  міжобласного апеляційного  господарського

суду  від  16.06.2005 та рішення господарського  суду  Київської

області  від 30.03.2005 у справі № 6/626-91/9-2005 залишити  без

змін.

Головуючий Остапенко М.І.

Суддя      Харченко В.М.

Суддя      Борденюк Є.М.