ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2005                           Справа N 52/21-05(40/01-04)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Вовка І.В.,

Гончарука П. А.,

розглянувши  у  відкритому судовому засіданні  касаційну  скаргу

Відкритого акціонерного товариства “Турбоатом”

на  постанову Харківського апеляційного господарського суду  від

14.06.2005 року

у справі № 52/21-05

за      позовом      Комунального     виробничого      житлового

ремонтно-експлуатаційного    підприємства    Орджонікідзевського

району м. Харкова

до Відкритого акціонерного товариства “Турбоатом”

про   стягнення заборгованості,

                       У С Т А Н О В И В:

У  січні  2004  року  позивач звернувся до  господарського  суду

Харківської  області  з  позовною  заявою  до  відповідача   про

стягнення   74856  грн.  і  3%  річних  в  сумі  1871,63   грн.,

посилаючись   на  те,  що  останній  неналежним  чином   виконав

договірні  зобов’язання  з фінансування ремонтно-відновлювальних

робіт  житлових  будинків,  які  ним  були  передані  на  баланс

позивачу.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням  господарського суду Харківської області від 21.04.2005

року в позові відмовлено.

Постановою  Харківського  апеляційного господарського  суду  від

14.06.2005   року   зазначене  рішення  суду  першої   інстанції

скасовано  та  прийнято нове рішення, яким  позов  задоволено  і

стягнуто  з відповідача на користь позивача борг у сумі  74  865

грн. й 3% річних у розмірі 1871,63 грн.

У  касаційній  скарзі  відповідач  вважає,  що  апеляційний  суд

неправильно застосував норми матеріального права, і тому просить

прийняту ним постанову скасувати.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.

Доповідач-Вовк І.В

Заслухавши  пояснення представника позивача,  дослідивши  доводи

касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній

судові  рішення,  суд вважає, що касаційна  скарга  не  підлягає

задоволенню з наступних підстав.

Як  вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено

договори  №  1  та  № 2 від 16.03.2001 року,  за  умовами  якого

відповідач  зобов’язався передати житлові будинки та забезпечити

фінансування ремонтно-відновлювальних робіт цих будинків  шляхом

поставки  обладнання, механізмів, матеріалів, а позивач прийняти

зазначені будинки.

За   актами  приймання-передачі  вказані  житлові  будинки  були

прийняті позивачем.

Відповідно  до ст.ст. 161, 162 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
          зобов'язання

повинні виконуватись належним чином і в установлений строк та  у

відповідності до вказівок закону, договору. Одностороння відмова

від виконання зобов'язання не допускається.

Судом  апеляційної  інстанції встановлено,  що  позивач  виконав

взяті  на  себе зобов’язання за спірним договором, а  відповідач

зобов`язання щодо фінансування ремонтно-відновлювальних робіт не

виконав  і має заборгованість перед позивачем у розмірі  74  865

грн.

Отже,  апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку

про  невиконання  відповідачем належним  чином  взятих  на  себе

зобов’язань    за    спірним   договором    щодо    фінансування

ремонтно-відновлювальних   робіт  та  обґрунтовано   задовольнив

позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 74 865 грн  і

3%  річних у сумі 1 871,63 грн. з урахуванням вимог ст.  214  ЦК

УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        , скасувавши рішення суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За  таких  обставин,  прийнята у справі  постанова  апеляційного

господарського  суду  відповідає матеріалам  справи  та  вимогам

закону,  і тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу  -

без задоволення.

З  огляду  наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,  111-9,

111-11    Господарського    процесуального    кодексу    України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну  скаргу Відкритого акціонерного товариства “Турбоатом”

залишити  без задоволення, а постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 14.06.2005 року - без змін.