ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.11.2005 Справа N 46/68-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Мележик Н.І.,
Стратієнко Л.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності Іванова Марка
Леонідовича на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 10.05.2005 року у справі № 46/68-05
Господарського суду Харківської області за позовом Суб’єкта
підприємницької діяльності Іванова Марка Леонідовича,
м. Богодухів, Харківської області, до Богодухівського
виробничого управління житлово-комунального господарства,
м. Богодухів, Харківської області, третя особа: Богодухівська
міська Рада, м. Богодухів, Харківської області,
про зобов’язання виконати умови договору,
та за зустрічним позовом Богодухівського виробничого управління
житлово-комунального господарства, м. Богодухів, Харківської
області, до Суб’єкта підприємницької діяльності Іванова Марка
Леонідовича, м. Богодухів, Харківської області, третя особа:
Богодухівська міська Рада, м. Богодухів, Харківської області,
про визнання договору оренди недійсним,
за участю представника
Богодухівської міської Ради –Перепелиці Д.М. (дов. № 653 від
31.10.2003 р.),
В С Т А Н О В И В:
У січні 2005 року позивач СПД Іванов Марк Леонідович звернувся
до господарського суду з позовом до Богодухівського виробничого
управління житлового комунального господарства про зобов’язання
останнього виконати вимоги п. 3.1 договору та підписання
акту-прийому передачі об’єкту оренди.
У лютому 2005 року відповідач - Богодухівське виробниче
управління житлово-комунального господарства пред’явив у
господарському суді позов до СПД Іванова М.Л., третя особа:
Богодухівська міська Рада про визнання договору від 20.12.2004
р. оренди з правом викупу будівлі, розташованої за адресою:
м. Богодухів, вул. Чалого 23 недійсним.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.03.2005
року (суддя: Ільїн О.В.) первісний позов задоволено частково.
Зобов’язано Богодухівське виробниче управління
житлово-комунального господарства передати СПД Іванову М.Л. в
оренду передбачене договором оренди з правом викупу укладеного
між Богодухівським виробничим управлінням житлово-комунального
господарства та СПД Іванов М.Л. від 20.12.2004 року майна,
шляхом підписання акту прийому-передачі відповідно до умов
договору, а саме п. 3.1.
В решті позову відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
10.05.2005 року (колегія суддів у складі: Слюсаревої Л.В.
–головуючий, Білоконь Н.Д., Фоміна В.О.) рішення Господарського
суду Харківської області від 25.03.2005 р. в частині задоволення
первісного позову щодо зобов’язання відповідача передати
позивачеві в оренду з правом викупу майна згідно з договором від
20.12.2004 р. шляхом підписання акту прийому-передачі скасовано.
У задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Постанова мотивована тим, що при укладені спірного договору
оренди від 20.12.2004 сторони не досягли згоди щодо суттєвих
його умов, тому цей договір є неукладеним, а недійсною може бути
визнана лише укладена угода.
У касаційній скарзі СПД Іванов М.Л. просить касувати постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2005 р.
та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської
області від 28.03.2005 р., посилаючись на порушення судом норм
матеріального та процесуального права.
Заслухавши представника Богодухівської міської Ради, перевіривши
матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних
обставин справи, проаналізувавши правильність застосування
апеляційним господарським судом норм матеріального і
процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Постанова суду апеляційної інстанції відповідає зазначеним
вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і
об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в
їх сукупності.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, і це вбачається з
матеріалів справи 20.12.2004 року між Богодухівським виробничим
управлінням житлово-комунального господарства Богодухівської
міської Ради та Приватним підприємцем Івановим М.Л. був
підписаний договір оренди будівлі з правом викупу, умовами якого
передбачено, орендодавець передає орендарю в строкове оплатне
володіння та користування будівлю з підсобними приміщеннями
загальною площею 1021 кв. м. , яке розташоване за адресою:
м. Богодухів, вул. Чалого, 23, яка згодом переходить у власність
орендаря за умови внесення ним усієї належної орендної плати
виходячи із залишкової вартості зданого на повний амортизаційний
строк об’єкту.
Пуком 3.1. Договору передбачено, що сторони приступають до
приймання-передачі орендованого об’єкту на протязі трьох днів з
моменту його підписання та здійснюють його у строк до трьох
місяців.
Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
господарський
договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених
законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних
умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні
для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу
однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно з приписами ч. 8 ст. 181 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
у разі
якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов
господарського договору, такий договір вважається неукладеним
(таким, що не відбувся).
Істотні умови договору оренди визначені ст. 10 Закону України
“Про оренду державного та комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
, якою
до істотних умов віднесені: об’єкт оренди (склад і вартість
майна), строк, на який укладається договір оренди, орендна
плата, порядок використання амортизаційних відрахувань,
відновлення орендованого майна та умови його повернення,
виконання зобов’язань, страхування майна тощо.
Договір оренди від 20.12.2004 р. не містить передбачених цим
Законом істотних умов, а саме: в договорі не визначені вартість
об’єкту оренди, виходячи з її оцінки, розмір орендної плати, у
відповідності до методики, затвердженої Богодухівською міською
Радою.
Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення місцевого суду та
відмовляючи у задоволенні первісного позову дав належну оцінку
цим обставинам та правильно зазначив в постанові про те, що
вартість об’єкту оренди та розмір орендної плати, розрахованої у
відповідно до методики, при укладенні Договору оренди сторонами
не було узгоджено.
Встановивши недосягнення згоди сторонами з істотних умов
договору оренди у належній формі, апеляційний суд виклав у своїй
постанові обґрунтовані висновки про наявність підстав вважати
договір оренди 20.12.2004 року неукладеним.
Згідно ст. 11 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, підставами до виникнення
цивільних прав і обов”язків є, зокрема договори та інші
правочини.
Дійшовши висновку про наявність підстав вважати договір оренди
від 20.12.2004 року неукладеним, суд обгрунтовано відмовив за
безпідставністю у задоволенні вимог позивача за первісним
позовом про зобов’язання Богодухівського ВУЖКГ передати Суб’єкту
підприємницької діяльності Іванову М.Л. в оренду майно шляхом
підписання акту прийому-передачі, відповідно до п. 3.1 договору.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про відмову у
задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним спірного
договору оренди, апеляційний суд виходив з того, що підстави до
визнання недійсним договору оренди, що вважається неукладеним,
відсутні.
Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судом
Закону України “Про оренду державного та комунального майна”
( 2269-12 ) (2269-12)
та про відповідність договору вимогам ч. 3 ст. 180
ГК України ( 436-15 ) (436-15)
не заслуговують на увагу, оскільки
спростовані встановленими судом обставинами та не відповідають
змісту зазначених норм.
Так, судом встановлено, що спірні правовідносини витікають з
договору оренди. Застосування судом до врегулювання спірних
правовідносин положень Закону України “Про оренду державного та
комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
не суперечить положенням ч 1
п. 1 цього Закону відповідно до яких цей Закон регулює
організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна
державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на
майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у
комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних
підрозділів.
Постанова суду апеляційної інстанції відповідає встановленим
фактичним обставинам справи, порушень апеляційної інстанцією
норм матеріального і процесуального права, що можуть бути
підставами до скасування або зміни постанови суду, на
встановлено.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що постанова апеляційної інстанції є
обґрунтованою та відповідає законодавству України, доводи
касаційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а
тому судова колегія Вищого господарського суду України не вбачає
підстав для зміни чи скасування постанови.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за
правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком
процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи
та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного
законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності Іванова
Марка Леонідовича залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
10.05.2005 року у справі № 46/68-05 залишити без змін.
Судді: Мележик Н.І.
Стратієнко Л.В.
Дунаєвська Н.Г.