ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
02.11.2005                                Справа N 16/174пд-05
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
            Остапенка М.І. (головуючого),
            Вовка І.В.,
            Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому     Закритого акціонерного товариства
судовому засіданні в         “Автотранспортне підприємство
м. Києві касаційну скаргу    “Хімпромсоюз”
на рішення                   господарського суду Херсонської
                             області від 12.07.2005 року
у справі за позовом          Закритого акціонерного товариства
                             “Автотранспортне підприємство
                             “Хімпромсоюз”
До                           Приватного підприємства
                             “Торгово-промисловий альянс
                             “Укрспецторг”
 
Про   спонукання до виконання договірних зобов’язань,
 
                       У С Т А Н О В И В:
 
У  червні  2005  року  позивач звернувся до господарського  суду
Херсонської  області  з  позовною  заявою  до  відповідача   про
спонукання  виконати зобов’язання з поставки  за  договором  від
04.11.2004  року,  посилаючись на те, що  останній  в  порушення
договірних зобов’язань не здійснив поставку товару в його повній
комплектності.
 
Рішенням  господарського суду Херсонської області від 12.07.2005
року в позові відмовлено.
 
В  апеляційному порядку зазначене рішення суду першої  інстанції
не переглядалось.
 
У   касаційній  скарзі  позивач  вважає,  що  судом  порушено  і
неправильно  застосовано норми матеріального  та  процесуального
права,  і  тому просить прийняте ним рішення скасувати та  позов
задовольнити.
 
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
 
Заслухавши  пояснення  представників сторін,  дослідивши  доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняте в ній
судове   рішення,  суд  вважає,  що  касаційна  скарга  підлягає
задоволенню частково з наступних підстав.
 
Як  вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено
договір   від  04.11.2004  року,  за  умовами  якого  відповідач
зобов’язався  поставити  кран  КБ-403  в  комплектності   згідно
специфікації   вартістю  70000  грн.,  а  позивач   зобов’язався
прийняти цей товар та здійснити за нього оплату.
 
Додатковою  угодою  від 04.11.2004 року до зазначеного  договору
сторони  визначили вартість товару в сумі 100000 грн. і  порядок
оплати.
 
З  матеріалів  справи  видно,  що на  виконання  зобов’язань  за
договором позивач здійснював оплату за товар.
 
Предметом  даного  судового розгляду  є  вимоги  про  спонукання
відповідача до виконання зобов’язання за договором з  допоставки
товару.
 
Відповідно  до  роз’яснень, викладених у  п.п.  1,  6  постанови
Пленуму  Верховного Суду України від 29.12.1976 року №  11  “Про
судове  рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
        , рішення є законним тоді,  коли
суд,   виконавши  всі  вимоги  процесуального  законодавства   і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин,  а  за  їх відсутності - на підставі  закону,  що
регулює  подібні  відносини, або виходячи із загальних  засад  і
змісту законодавства України.
 
Обґрунтованим  визнається  рішення, в  якому  повно  відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про
встановлені   обставини   і  правові  наслідки   є   вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними  доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
 
Мотивувальна  частина рішення повинна містити встановлені  судом
обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку,  а
також  оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд  виходив  при
задоволенні  грошових та інших майнових вимог. Визнаючи  одні  і
відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.
 
Оскаржене судове рішення цим вимогам не відповідає.
 
Так,   суд,  відмовивши  в  позові  у  зв’язку  з  неукладеністю
договору,  ухилився від вирішення спору по суті та  не  врахував
норм  матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних
правовідносин і зробив висновки, які в порушення  вимог  ст.  43
ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
         грунтуються  на  неповно  з’ясованих
обставинах спору.
 
За  вимогами  ч.  2 ст. 712 ЦК України ( 435-15  ) (435-15)
          до  договору
поставки  застосовуються загальні положення про  купівлю-продаж,
якщо  інше  не встановлено договором, законом або не випливає  з
характеру відносин сторін.
 
Згідно  ч.  2  ст.  682 ЦК України ( 435-15  ) (435-15)
        ,  якщо  договором
купівлі-продажу  не встановлено умов щодо комплектності  товару,
продавець  зобов’язаний передати покупцеві товар,  комплектність
якого   визначається  звичаями  ділового  обороту   або   іншими
вимогами, що звичайно ставляться.
 
Проте, суд на вимоги зазначеної норми матеріального права  уваги
не  звернув та, виходячи з них, не з’ясував обставин, пов’язаних
з  можливістю  повноцінно експлуатувати товар,  що  є  предметом
спірного договору, без комплектуючих, щодо яких заявлено позов.
 
До  того  ж,  судом не було з’ясовано обставин  щодо  фактичного
виконання сторонами взятих на себе зобов’язань за договором та в
разі  доведеності часткового або повного виконання ними договору
чи не є це достатнім доказом його укладення.
 
Разом  з  цим,  судом не було з’ясовано обставин,  пов’язаних  з
вирішенням  спорів у суді між цими ж сторонами,  предметом  яких
був спірний договір, в інших справах і не було залучено до даної
справи  відповідних  судових рішень та не наведено  їм  правової
оцінки.
 
За  таких  обставин, прийняте в даній справі судове  рішення  не
можна  визнати  законним й обгрунтованим, і тому  воно  підлягає
скасуванню  з передачею справи на новий розгляд до  суду  першої
інстанції.
 
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене
та вирішити спір з дотриманням вимог закону.
 
З  огляду викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9  -
111-12    Господарського    процесуального    кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну     скаргу    Закритого    акціонерного     товариства
“Автотранспортне    підприємство   “Хімпромсоюз”    задовольнити
частково.
 
Рішення  господарського суду Херсонської області від  12.07.2005
року  скасувати,  і  справу  № 16/174-ПД-05  передати  на  новий
розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.