ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.11.2005 Справа N 2-2/6254-2005
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кривди Д.С.,
суддів: Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М.
розглянувши Сімферопольського міжрайонного
касаційне подання природоохоронного прокурора
на постанову від 01.06.2005 Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі № 2-2/6254-2005
господарського суду АР Крим
за позовом Сімферопольського міжрайонного
природоохоронного прокурора в інтересах
держави в особі Привітненської сільської ради
до ПП “Сейяра”
Про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки
за участю представників сторін
від позивача: у засідання не прибули
від відповідача: у засідання не прибули
від ГПУ: Савицька О.В., посв.
П О С Т А Н О В И В:
Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся
до господарського суду АР Крим з позовом до ПП “Сейяра” про
повернення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 1,5 га,
яка використовується для розміщення бази відпочинку.
Рішенням від 07.04.2005 господарського суду АР Крим (суддя В.І.
Толпиго) позов задоволено.
Зобов'язано звільнити самовільно зайняту ПП “Сейяра” земельну
ділянку розміром 1,5 га, розташовану за адресою: Україна, АР
Крим, с. Привітне, Канакська балка, використовувану під
розміщення бази відпочинку “Сейяра”, Привітненській сільській
раді.
Зобов'язано відповідача знести збірно-розбірні будиночки,
встановлені на спірній земельній ділянці, та привести цю
земельну ділянку в первісний стан, придатний для подальшого
використання.
Рішення мотивовано тим, що право власності на земельну ділянку і
право постійного користування земельною ділянкою посвідчується
державним актом, право оренди землі оформляється
договором. Самовільно зайняті земельні ділянки згідно з п. 1
ст. 212 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
підлягають
поверненню власникам землі.
Постановою від 01.06.2005 Севастопольського апеляційного
господарського суду (колегія суддів у складі: Лисенко В.А.
–головуючого, Заплави Л.М., Дотлярової О.Л.) рішення суду першої
інстанції скасовано, а позовну заяву Сімферопольського
міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в
особі Привітненської міської ради до ПП “Сейяра” про повернення
самовільно зайнятої земельної ділянки залишено без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ст. 10
Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
визначає сільські, селищні, міські ради як
представницькі органи місцевого самоврядування, які здійснюють
свої функції і повноваження від імені та в інтересах відповідних
територіальних громад, і цей закон не надає міським радам права
діяти в інтересах держави в цілому.
Водночас згідно зі ст. 121 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
на
прокуратуру покладається представництво в суді виключно
інтересів держави і громадянина у випадках, визначених законом.
Згідно з п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду
України від 08.04.1999 № З-рп/99 під поняттям “орган,
уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних
відносинах” потрібно розуміти орган державної влади чи орган
місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження
органу виконавчої влади.
Статтями 13-17 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
визначено
повноваження органів виконавчої влади в галузі земельних
відносин і серед цих органів не зазначено сільські, селищні,
міські ради, які є лише представницькими органами відповідних
територіальних громад без надання їм функцій виконавчих органів.
Ухвалою від 27.07.2005 Вищий господарський суд України порушив
касаційне провадження за касаційним поданням Сімферопольського
міжрайонного природоохоронного прокурора, в якому заявлена
вимога про скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Прокурор посилається на ст. 6 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, в якій визначено, що державна влада в Україні
поділяється на законодавчу, виконавчу та судову. Органи
виконавчої влади, яку очолює Президент України. Розділ 6
Конституції ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
до органів виконавчої влади відносить
в тому числі органи виконавчої влади на місцях, якими є місцеві
державні адміністрації.
Сімферопольська міська рада відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону
України “Про місцеве самоврядування в Україні” ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
є
органом місцевого самоврядування. Стаття 1 зазначеного Закону
відносить до делегованих повноважень органів виконавчої влади
повноваження, надані органам місцевого самоврядування
законом. Відповідно до частини першої ст. 13 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, земля є об'єктом права власності Українського
народу, від імені якого це право здійснюють органи державної
влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією
Конституцією, іншими законодавчими актами України. Зокрема, на
підставі статті 4 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
, статті
32 Закону України “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
, суб'єктами права
державної власності на землю виступають: Верховна Рада України
–на землі загальнодержавної власності, Верховна Рада АР Крим –на
землі в межах її території (крім земель загальнодержавної
власності), обласні, районні, селищні, сільські ради –на землі в
межах її території (крім земель загальнодержавної власності).
Касатор доводить, що відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України
“Про місцеве самоврядування в Україні” ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
виключною
компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення
відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Як власнику землі відповідно до ст.ст. 4, 12 Земельного кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
селищній раді належить право розпорядження
нею, передавати в оренду земельні ділянки, передавати у
власність або користування. Пунктом 12 Перехідних положень
Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
встановлено, що до
розмежування земель державної та комунальної власності
повноваження відносно розпорядження землями у межах населених
пунктів, крім земель переданих у приватну власність, здійснюють
відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених
пунктів –відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
,
земельні відносини –це суспільні відносини щодо володіння,
використання та розпорядження землею. Суб'єктами земельних
відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого
самоврядування та органи державної влади.
На підставі наведених положень законодавства касатор вважає, що
у даному випадку прокурором правильно використано право на
звернення в суд з позовом в інтересах держави в особі
Привітненської міської ради, оскільки у спірних правовідносинах
саме Привітненська міська рада, як орган місцевого
самоврядування, уповноважена державою здійснювати відповідні
функції.
Посилання ж суду апеляційної інстанції на ст.ст. 13-17
Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
, в яких визначено
повноваження органів виконавчої влади в сфері земельних
відносин, як виключного органу по розпорядженню землею, на думку
касатора, здійснено без урахування положень ст. 12 ЗК України
( 2768-14 ) (2768-14)
–повноваження ради щодо регулювання земельних
відносин.
Заслухавши суддю-доповідача Уліцького А.М., пояснення
представника Генеральної прокуратури України, перевіривши
матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що
факт самовільного використання спірної земельної ділянки
підтверджено відсутністю у відповідача документу, яким
посвідчується право на таке користування згідно зі
ст.ст. 123-124 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
, а також іншими доказами
наданими у справі.
Предмет позову свідчить про захист інтересів територіальної
громади у здійсненні права власності на землю, яке від її імені
здійснює орган самоврядування. Звільнення самовільно зайнятої
земельної ділянки позивачем обґрунтовано ст. 211 ЗК України
( 2768-14 ) (2768-14)
з вимогами, які відповідні цивільній
відповідальності, зазначеній у ст. 16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Наведені судом першої інстанції обставини відповідач не
спростував, тобто факт використання відповідачем спірної
земельної ділянки з порушенням вимог ст.ст. 123-124 ЗК України
( 2768-14 ) (2768-14)
слід визнати доведеним.
Щодо підстав скасування судом апеляційної інстанції рішення
місцевого господарського суду, судова колегія зазначає, що
згідно зі ст.ст. 5, 7 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
носієм
суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ
здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та
органи місцевого самоврядування. В Україні визнається і
гарантується місцеве самоврядування.
Відповідно до ст. 140 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
місцеве
самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку,
встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи
місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх
виконавчі органи.
Стаття 32 Закону України “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
визначила,
що суб'єктами права комунальної власності є
адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних,
районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.
Суб'єктами права державної власності на землю виступають:
Верховна Рада України –на землі загальнодержавної власності
України; Верховна Рада Республіки Крим –на землі в межах
території Республіки, за винятком земель загальнодержавної
власності; обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради
народних депутатів –на землі в межах їх територій, за винятком
земель, що перебувають в загальнодержавній власності.
Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
до
повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних
відносин на території сіл, селищ, міст належить:
а) розпорядження землями територіальних громад;
б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність
громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу
( 2768-14 ) (2768-14)
;
в) надання земельних ділянок у користування із земель
комунальної власності відповідно до цього Кодексу ( 2768-14 ) (2768-14)
;
г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності
відповідно до цього Кодексу ( 2768-14 ) (2768-14)
;
ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про місцеве самоврядування ”
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
виконавчі органи рад –органи, які відповідно до
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та цього Закону ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах
(у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і
повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та
іншими законами. Пунктом 3 ст. 10 Закону України “Про місцеве
самоврядування в Україні” ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
визначено, що
представницькі органи місцевого самоврядування, сільські,
селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого
самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у
порядку і межах, визначених цим та іншими законами.
Структура виконавчих органів самоврядування зазначена у ст. 11
цього ж закону ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, а повноваження виконавчого
комітету, в разі його утворення радою –ст. 33 вказаного закону
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, зокрема: здійснення контролю за дотриманням
земельного та природоохоронного законодавства, використанням і
охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та
місцевого значення, відтворенням лісів.
Повноважень по захисту та відновленню права територіальної
громади в разі самовільного користування землею виконавчому
комітету ради цим Законом ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
не надано.
Відповідно до п. 2 ст. 152 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
власник
земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення
будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення
не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою,
і відшкодування завданих збитків.
Виходячи з аналізу наведених вище норм та положення п. 1 ст. 10
Закону України “Про місцеве самоврядування” ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
сільська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє
відповідні територіальні громади та здійснює від їх імені та в
їх інтересах функції і повноваження органу місцевого
самоврядування, визначені Конституцією України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
,
цим та іншими законами.
Як представницький орган територіальної громади рада у земельних
відносинах за законом набуває повноважень суб'єкта права
комунальної власності на землю, виконуючи надані їй
територіальною громадою повноваження і, відповідно, набуває
статусу виконавчого органу влади у системі органів
самоврядування на території населеного пункту, як це визначено у
мотивувальній частині та п. 2 резолютивної частини рішення
Конституційного Суду України від 08.04.1999 № З-рп/99, оскільки
такі повноваження виконавчому комітету ради законом не надано і
виконавчий комітет ради їх здійснює тільки в разі делегування
радою таких повноважень.
Оскільки суд апеляційної інстанції таких обставин не встановив,
а Конституційний Суд України не обмежив представництво прокурора
в інтересах органу самоврядування в особі виконавчого органу
влади, що не тотожне з поняттям виконавчого комітету ради,
судова колегія не погоджується з висновком суду апеляційної
інстанції про відсутність у прокурора права представництва ради
щодо захисту права власності на землю територіальної громади, а
також усунення перешкод у здійсненні радою такого права.
Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку про
скасування постанови суду апеляційної інстанції як такої, що
прийнята з неправильним застосуванням норм законодавства, та
залишення без змін рішення суду першої інстанції. Судові витрати
у справі слід віднести на відповідача згідно з положеннями
ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Керуючись ст.ст. 49, 108, 111-5, 111-7, 111-9-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційне подання задовольнити.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 01.06.2005 у справі № 2-2/6254-2005 скасувати, а рішення
господарського суду АР Крим від 07.04.2005 у цій же справі
залишити без змін.
3. Судові витрати у справі віднести на Приватне підприємство
“Сейяра”. Доручити господарському суду АР Крим видати
відповідний наказ.
Головуючий Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький