ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.11.2005 Справа N Б39/127-04
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Удовиченка О.С.
суддів: Панової І.Ю
Яценко О.В.
розглянувши касаційні 1. ТОВ “УМК “Євромет“
скарги 2. арбітражного керуючого Максічка Д.О.
на постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 01.08.2005 р.
у справі № Б-39/127-04
господарського суду Харківської області
за заявою ТОВ “УМК “Євромет“
до ДП “Івашківський спиртзавод“
Про банкрутство
арбітражний керуючий Максічко Д.О.
в судовому засіданні взяли участь представники:
арбітражний керуючий: Максічко Д.О.
КФ “Єдність”: Саєнко Ю.М.
ТОВ “УМК “Євромет”: Капустін В.В.
ТОВ “Транспортна Бондарев М.В.
компанія “Індустрія”: Плахін Є.В.
ЗАТ “Харківгаззбут”: Дідура А.М.
Кегичівський райцентр
зайнятості:
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.11.2004
року за заявою ТОВ “УМК “Євромет” порушено провадження у справі
№ Б-39/127-04 про банкрутство Державного підприємства
“Івашківський спиртзавод”.
Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Харківської
області від 10.12.2004р. року визнано вимоги ініціюючого
кредитора в розмірі 1 690 136,61 грн., зобов’язано ініціюючого
кредитора опублікувати в офіційному друкованому органі
оголошення про порушення справи про банкрутство ДП “Івашківський
спиртзавод”, введено процедуру розпорядження майном,
розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Максічко
Д.О.
28.02.2005р. кредитор - КФ “Єдність” ТОВ в порядку ст. 90 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
звернувся до господарського суду Харківської
області з клопотанням направити до органів внутрішніх справ та
прокуратури повідомлення про факт доведення боржника до
банкрутства.
17.03.2005р. кредитор КФ “Єдність” ТОВ доповнив подане раніше
клопотання про надіслання органів внутрішніх справ та
прокуратури повідомлення про факт доведення боржника до
банкрутства.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.03.2005
року (суддя Швидкін А.О.) в задоволенні клопотання КФ “Єдність”
ТОВ відмовлено (пункт 4 ухвали).
Ухвала мотивована тим, що судом не виявлено у діяльності
працівників підприємств та організацій порушення законності, що
містять ознаки дій, переслідуваних у кримінальному порядку.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
01.08.2005р. (у складі колегії суддів: Лащенко Л.Д.
–головуючого, Гончар Т.В., Погребняк В.Я.) пункт 4 ухвали
господарського суду Харківської області від 17.03.2005р. у
справі № Б-39/127-04 скасовано; постановлено направити до
органів внутрішніх справ і прокуратури повідомлення в порядку
ч. 4 ст. 90 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
про наявність в діяльності
працівників державного підприємства Івашківський спиртзавод”
порушень законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у
кримінальному порядку; в задоволенні клопотання ТОВ УМК
“Євромет” про призначення судово-бухгалтерської експертизи
документів відмовлено; в задоволенні клопотання Дергачівської
МДПІ про усунення від виконання обов’язків розпорядника майна ДП
“Івашківський спиртзавод” Максічко Д.О. відмовлено; постановлено
винести ухвалу щодо неналежного виконання своїх обов’язків
арбітражним керуючим Максічко Д.О., яку направити в Міністерство
економіки та до Харківського обласного управління з питань
банкрутства.
Постанова мотивована наявністю в діях посадових осіб
підприємства-боржника ознак злочину, переслідуваного у
кримінальному порядку, неналежним виконанням арбітражним
керуючим Максічко Д.О. функцій розпорядника майна, а саме
невиконання вимог ухвал господарського суду, неподання аналізу
фінансового стану боржника, аналіз господарської діяльності
боржника, подання реєстру вимог кредиторів, з якого неможливо
встановити, які суми вимог визнані боржником за його
бухгалтерським обліком, чи відповідають суми заявлених вимог
кредиторів даним бухгалтерського обліку боржника.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду апеляційної
інстанції, ініціюючий кредитор –ТОВ “УМК “Євромет” та
арбітражний керуючий Максічко Д.О. звернулись до Вищого
господарського суду України з касаційними скаргами, в яких
просять постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 01.08.2005р. у справі № Б-39/127-04 скасувати.
При цьому скаржники посилається на порушення судом апеляційної
інстанції норм процесуального права, зокрема ст.ст. 43, 90 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши
пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних
скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування судом
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права
дійшла висновку, що касаційні скарги підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в
апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та
Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Відповідно до частини 4 статті 90 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якщо
при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у
діяльності працівників підприємств та організацій порушення
законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у
кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт
повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.
З вищенаведених норм ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
вбачається, що
направлення повідомлення до правоохоронних органів про виявлення
ознак у діяльності працівників підприємств та організацій
порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у
кримінальному порядку –це не вирішення спору і не розгляд
справи, це додаткова дія суду, яка не може згідно вимог ст. 106
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
бути предметом оскарження.
Враховуючи вимоги статей 90 та 99 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
направити повідомлення про виявлення ознак у діяльності
працівників підприємств та організацій порушення законності, що
містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, може
будь-яка судова інстанція, в тому числі апеляційна, але від
свого імені, не скасовуючи при цьому ухвалу попередньої
інстанції про відмову у направленні такого повідомлення,
оскільки це вихід за межі її повноважень.
Відповідно до частини 8 статті 3-1 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
(надалі Закон ( 2343-12 ) (2343-12)
), про
невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на
арбітражного керуючого, господарський суд може винести ухвалу,
яка направляється державному органу з питань банкрутства.
Відповідно до частини 9 статті 3-1 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
,
невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на
арбітражного керуючого згідно з цим Законом ( 2343-12 ) (2343-12)
, за
відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути
підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним
своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.
Обов’язки розпорядника майна викладені в частині 9 статті 13
Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
, до яких, зокрема, належать: аналізувати
фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника,
його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного
банкрутства чи доведення до банкрутства; надавати господарському
суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості
про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості
відновлення платоспроможності боржника; розглядати разом з
посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові
вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у
зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані
боржнику в установленому цим Законом ( 2343-12 ) (2343-12)
порядку; вести
реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку.
Відповідно до частини 6 статті 14 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
, вимоги
кредиторів, визнані боржником або господарським судом,
включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги
кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх
заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника,
а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника,
яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру
відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської
винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування
шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами
таких кредиторів та даними обліку боржника.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.158-168), розпорядником
майна Максічко Д.О. на виконання ухвали господарського суду
Харківської області від 10.12.2004р. надано аналіз
фінансово-господарської діяльності підприємства-боржника,
проведений згідно Методичних рекомендацій, затверджених наказом
Мінекономіки України від 17.01.2001р. № 10 ( v0010557-01 ) (v0010557-01)
.
З матеріалів справи вбачається (а.с.137-145), що розпорядником
майна надано господарському суду реєстр вимог кредиторів, який
містить в тому числі визнані боржником вимоги кредиторів
(а.с.142-143).
Закон ( 2343-12 ) (2343-12)
не містить вимог щодо обов’язкового зазначення
в реєстрі вимог кредиторів, чи відповідають заявлені вимоги
кредиторів даним бухгалтерського обліку боржника та в чому
полягає невідповідність.
Більш того, Закон ( 2343-12 ) (2343-12)
не ставить питання розгляду вимог
кредиторів в залежність від того, чи підтверджуються даними
бухгалтерського обліку боржника кредиторські вимоги.
Стаття 14 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
передбачає, що кредитори, які
звертаються з вимогами до боржника повинні подати документи, які
підтверджують їх вимоги.
Господарський суд не витребував від розпорядника майна подачі
балансів, складених боржником за період дії судової процедури
–розпорядження майном, Закон ( 2343-12 ) (2343-12)
такої дії від
розпорядника майна не вимагає.
Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
в
апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги,
що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом
апеляційної інстанції, під час розгляду справи в суді
апеляційної інстанції одним із кредиторів –Дергачівською МДПІ
була заявлена вимога про притягнення до відповідальності
розпорядника майна. Однак зазначені вимоги не заявлялись під час
розгляду справи в суді першої інстанції, у зв’язку з чим питання
щодо неналежного виконання своїх обов’язків розпорядника майна
Максічка Д.О. не могло бути предметом розгляду в суді
апеляційної інстанції.
Аналізуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що у
суду апеляційної інстанції підстави для винесення в порядку
статті 90 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
окремої ухвали щодо дій
арбітражного керуючого Максічко Д.О. були відсутні.
За таких обставин, судова колегія Вищого господарського суду
вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції
підлягає скасуванню, а ухвала господарського суду Харківської
області від 17.03.2005р. –залишенню без змін.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “УМК
“Євромет” та арбітражного керуючого Максічка Д.О. задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
01.08.2005р. у справі № Б-39/127-04 скасувати.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 17.03.2005р.
у справі № Б-39/127-04 залишити без змін.
Головуючий О.С.Удовиченко
Судді І.Ю. Панова
О.В. Яценко