ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.11.2005 Справа N 44/146-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф. - головуючий, Семчука В.В., Чабана В.В. розглянув касаційну
скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Орієнт” на
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
21.09.2005 р. у справі № 44/146-05 за позовом товариства з
обмеженою відповідальністю “Орієнт” до Регіонального відділення
Фонду Державного майна України в Харківській області, товариства
з обмеженою відповідальністю “Харківський кінний завод”, третя
особа: Харківський державний сільськогосподарський іподром
про визнання недійсним договору оренди
за участю представників позивача - Брагінської А.Л.,
відповідачів –Зучека Є.Н., Цапенко А.М.
Рішенням господарського суду Харківської області від 11.07.2005
р. в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
21.09.2005 р. рішення господарського суду Харківської області
від 11.07.2005 р. залишене без змін.
У касаційній скарзі ТОВ “Орієнт” просить скасувати рішення
господарського суду Харківської області від 11.07.2005 р.,
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
21.09.2005 р., посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням
норм чинного законодавства, та передати справу на новий розгляд
до суду першої інстанції.
У відзивах на касаційну скаргу Регіональне відділення Фонду
Державного майна України в Харківській області, ТОВ “Харківський
кінний завод” просять рішення господарського суду Харківської
області від 11.07.2005 р., постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 21.09.2005 р. залишити без змін, а
скаргу –без задоволення.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив наступне.
У травні 2005 р. ТОВ “Орієнт” звернулося до господарського суду
з позовом про визнання недійсним договору оренди цілісного
майнового комплексу Харківського державного
сільськогосподарського іподрому від 09.12.2004 р., укладеного
між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України в
Харківській області та ТОВ “Харківський кінний завод”,
зобов’язання Регіонального відділення Фонду Державного майна
України в Харківській області продовжити дію договору оренди
№ 41-н від 15.10.1999 р., укладеного між ним та ТОВ “Орієнт” на
новий термін у п’ять років.
Місцевий та апеляційний суди повно, всебічно дослідили надані
сторонами докази, доводи, належно їх оцінили і дійшли
обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
При цьому суди виходили з того, що п. 10.1 договору оренди
№ 41-н від 15.10.1999 р. передбачено строк його дії до
15.10.2004 р., а згідно п. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду
державного та комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
у разі відсутності
заяви однієї сторони про припинення або зміну умов договору
оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії
договору він вважається продовженим на тай самий термін і на тих
самих умовах, які були передбачені договором.
Судами при розгляді справи встановлено, що Регіональне
відділення Фонду Державного майна України по Харківській
області, яке є стороною названого договору, на протязі місяця
після закінчення терміну його дії направило на адресу ТОВ
“Орієнт” рекомендованим листом з повідомленням про вручення
заяву (вих. № 067346 від 22.10.2004 р.) про припинення дії
договору оренди № 41-н від 15.10.1999 р.
За таких умов, обґрунтованим є викладений у судових рішеннях
висновок про те, що Регіональне відділення Фонду Державного
майна України по Харківській області (орендодавець) належним
чином виконало обов’язок по повідомленню ТОВ “Орієнт” (орендаря)
про припинення дії договору оренди № 41-н від 15.10.1999 р. у
зв’язку із закінченням строку, на який його було укладено, а
заява позивача про неотримання такого повідомлення не є
підставою для задоволення позовних вимог в частині продовження
дії договору на новий термін.
Як встановлено судами при розгляді справи, позивачем не доведено
факту надіслання ним 10.09.2004 р. на адресу орендодавця
повідомлення про бажання укласти договір оренди № 41-н від
15.10.1999 р. на новий строк, як це передбачено положеннями
ст. 777 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
. Зокрема, опис вкладення до
поштового відправлення від 10.09.2004 р. не є належним доказом
відправлення листа від 10.09.2004 р. у розумінні ст. 34 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
у зв’язку з невірно вказаною адресою
Регіонального відділення Фонду Державного майна України по
Харківській області та відсутністю розрахункового документу
(касового чеку), який підтверджує надання послуг поштового
зв’язку. Крім того, письмові пояснення Українського державного
підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” (від 31.05.05 р. за
№ 07-10-197 та від 22.06.05 р. за № 07-10-241) також свідчать,
що у період з 27.09.2004 р. по 29.12.2004 р. до адреси
Регіонального відділення Фонду Державного майна України по
Харківській області не надходило листів від відправника - ТОВ
“Орієнт”.
Відмовляючи в задоволенні вимог щодо визнання недійсним договору
оренди від 09.12.2004 р., суди першої та апеляційної інстанцій,
враховуючи приписи п. 3 ст. 215 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, виходили
з факту припинення 15.10.2004 р. орендних відносин Регіонального
відділення Фонду Державного майна України в Харківській області
з ТОВ “Орієнт” згідно договору оренди № 41-н від 15.10.1999 р.
та наявності у орендодавця підстав для передачі ТОВ “Харківський
кінний завод” в оренду цілісного майнового комплексу
Харківського державного сільськогосподарського іподрому.
Твердження ТОВ “Орієнт” в касаційній скарзі про наявність
підстав для визнання недійсним договору оренди цілісного
майнового комплексу Харківського державного
сільськогосподарського іподрому від 09.12.2004 р., не
грунтуються на законодавстві, тому не можуть бути взяті судом до
уваги.
Посилання позивача на необхідність застосування при вирішенні
спору ч. 1 ст. 83 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
спростовується тим, що
названою нормою передбачено право суду за наявності підстав з
власної ініціативи визнати договір недійсним повністю або у
певній частині, а не обов’язок.
Решта доводів касаційної скарги зводяться до посилань на
обставини справи, необхідності вирішення касаційною інстанцією
питань про надання переваги доказів позивача над іншими, тобто
здійснення відмінної від місцевого та апеляційного судів оцінки
доказів, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, тому до уваги судом також не приймаються.
Керуючись ст. ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
рішення господарського суду Харківської області від 11.07.2005
р., постанову Харківського апеляційного господарського суду від
21.09.2005 р. у справі № 44/146-05 залишити без змін, а
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
“Орієнт” - без задоволення.
Судді, головуючий О. Шульга
В. Семчук
В. Чабан