ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.11.2005 Справа N 24/938
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Удовиченка О.С.
суддів: Панової І.Ю.
Яценко О.В.
розглянувши Аудиторської фірми у формі ЗАТ „Аналітик”
касаційні скарги
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 12.05.2005р.
у справі № 24/938
господарського суду м. Києва
за позовом Аудиторської фірми у формі ЗАТ „Аналітик”
до ВАТ „Північукргеологія”
третя особа Арбітражний керуючий Татієнко В.А.
про стягнення 23000,00 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Дятловська Н.В.
відповідача: Марченко О.В.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 22.02.2005р. (суддя
Смілянець В.В.) позов Аудиторської фірми у формі ЗАТ „Аналітик”
задоволено, стягнуто з ВАТ „Північукргеологія” на користь
позивача 23000,00 грн. основного боргу за невиконання умов
договору № 50 про надання аудиторських послуг, 240,00 грн.
державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно –технічне
забезпечення.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
12.05.2005р. (судді: Куц М.М. –головуючий, Дзюбко П. О.,
Вербицька О.В.) апеляційну скаргу ВАТ „Північукргеологія”
задоволено, визнано недійсним договір на виконання аудиторських
послуг від 24.07.2003р. № 50, рішення господарського суду
м. Києва від 22.02.2005р. скасовано, прийнято нове рішення, яким
в позові відмовлено.
Постанова мотивована тим, що питання визначення фінансового
стану боржника віднесено до процесуальних дій суду, а не
керуючого санацією. Крім того, ухвалу господарського суду
м. Києва від 24.10.2002 про призначення Татієнко В.А. керуючим
санацією скасовано. Таким чином Татієнко В.А. не є керуючим
санації і не має повноважень на укладення буд - яких цивільно -
правових угод.
Аудиторська фірма у формі ЗАТ „Аналітик” звернулась до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
постанову Київського апеляційного господарського суду від
12.05.2005р. скасувати, рішення господарського суду м. Києва від
22.02.2005 залишити без змін.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на
порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної
постанови норм матеріального права, зокрема: ст. ст. 3-1, 5, 17,
п. 10 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
та ст. 215 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи й на підставі встановлених у ній фактичних обставин
проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної
інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла
висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, скасовуючи рішення суду
першої інстанції та відмовляючи в позові, суд апеляційної
інстанції виходив, зокрема, з того, що проведення аудиту можливо
виключно на підставі ухвали господарського суду.
Однак з такими висновками суду апеляційної інстанції не можна
погодитись виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, договір № 50 про
надання аудиторських послуг між позивачем та відповідачем було
укладено 24.07.2003р. На час укладення договору Татієнко В.А.
був керуючим санацією, оскільки ухвалу господарського суду
м. Києва від 24.10.2002р. про призначення Татієнко В.А. керуючим
санацією було скасовано постановою Київського апеляційного
господарського суду від 16.10.2003р.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
керуючий санацією має право розпоряджатися майном
боржника з урахуванням обмежень, передбачених цим Законом
( 2343-12 ) (2343-12)
; укладати від імені боржника мирову угоду,
цивільно-правові, трудові та інші угоди; подавати заяви про
визнання угод, укладених боржником, недійсними.
Отже, виходячи з вищевикладеного, договір про надання
аудиторських послуг між позивачем і відповідачем було укладено з
повноважною особою. Аудиторська фірма виконала свої зобов‘язання
за договором у повному обсязі, що підтверджується актом здачі
–прийому аудиторських послуг, який було підписано сторонами
17.09.2003р., у зв’язку з чим позивач має право на отримання
оплати за надані послуги.
За таких обставин, колегія судів дійшла висновку, що судом
апеляційної інстанції зроблено неправильний висновок про
можливість проведення аудиту виключно на підставі п. 10 ст. 11
Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
та неправильно тлумачено
п. 5 ст. 17 Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, який надає
керуючим санацією право укладати угоди на проведення аудиту у
разі необхідності, оскільки керуючий санацією здійснює
управління підприємством.
Відповідно до частини третьої ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, в
апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги,
що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Апеляційний господарський суд здійснює перегляд рішень місцевого
господарського суду лише в межах заявлених вимог.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи дійшла висновку, що
суд апеляційної інстанції, визнаючи недійсним вищезазначений
договір, вийшов за межі своїх повноважень, оскільки предметом
розгляду в суді першої інстанції по даній справі було стягнення
заборгованості за невиконання зобов’язання по договору про
надання аудиторських послуг, а вимоги щодо визнання недійсним
договору не заявлялись та не розглядались.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної
інстанції допустив помилку у застосуванні норм матеріального та
процесуального права, у зв’язку з чим оскаржувана постанова
підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції –залишенню
без змін.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Аудиторської фірми у формі ЗАТ „Аналітик”
задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
12.05.2005р.у справі № 24/938 скасувати.
Рішення господарського суду м. Києва від 22.02.2005 у справі
№ 24/938 залишити без змін.
Головуючий О.С.Удовиченко
Судді І.Ю. Панова
О.В. Яценко