ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.11.2005 Справа N 20-7/741-5/113
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф. - головуючий, Семчука В.В., Чабана В.В. розглянув касаційну
скаргу ТОВ “Трафік” на рішення господарського суду
м. Севастополя від 11.04.2005 р. та постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 24.05.2005 р. у справі
№ 20-7/741-5/113 за позовом ТОВ “Трафік” до суб’єкта
підприємницької діяльності Невеніцина С.М.
про стягнення 16 324,16 грн.
за участю представників позивача –Тарасової Т.О.
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 11.04.2005 р.
позов задоволено частково; стягнуто з суб’єктом підприємницької
діяльності Невеніцина С.М. на користь ТОВ “Трафік” суму
заборгованості по витратам на утримання приміщення універмагу
“Центральний” за період з.08.2002 р. по грудень 2002 р. в
розмірі 34 629,89 грн., з яких 29 027,90 грн. основного боргу, 5
601,99 грн. інфляційних втрат, а також судові витрати; в решті
частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 24.05.2005 р. рішення господарського суду м. Севастополя від
11.04.2005 р. залишене без змін.
У касаційній скарзі ТОВ “Трафік” просить скасувати рішення
господарського суду м. Севастополя від 11.04.2005 р., постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
24.05.2005 р., посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням
норм чинного законодавства, та прийняти нове рішення про
задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відзив на касаційну скаргу від суб’єкта підприємницької
діяльності Невеніцина С.М. до суду не надходив.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представника позивача, суд
встановив наступне.
У липні 2002 р. ПП “Трафік” (правонаступником якого є ТОВ
“Трафік”) звернулося до господарського суду з позовом про
стягнення з суб’єкта підприємницької діяльності Невеніцина С.М.
заборгованості по сплаті витрат по кондиціонуванню торгових
приміщень універмагу “Центральний”, який знаходиться в
м. Севастополі по вул. Вакуленчука, 2 в розмірі 16324,16 гри., з
яких: 15845,76 грн. –основний платіж, 478,40 грн. –пеня.
В процесі розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні
вимоги, останні з яких полягають в стягненні з відповідача
заборгованості по договору купівлі-продажу № 9 від 01.12.2000 р.
- частки у власності на будівлю універмагу “Центральний”, угоді
№ 10 від 01.12.2000 р. про право на прибуток і про участь у
витратах на утримання загального майна універмагу в сумі 204
507,20 грн. Зокрема, 110 762,93 грн. - заборгованості по
договору купівлі-продажу № 9 від 01.12.2000р. в якості плати за
майно, що отримується, в т.ч. 75 737,29 грн. основного боргу,
116 83,40 грн. пені, 17 661,94 грн. інфляційних втрат, 5 680,30
грн. 3% річних; 77 420,11 грн. - заборгованості по відшкодуванню
витрат на утримання універмагу “Центральний” по угоді № 10 від
01.12.2000 р., в т.ч. 55 006,71 грн. основного боргу, 8 485,47
грн. пені, 10 615,56 грн. інфляційних втрат, 3 312,37 грн. 3%
річних, а також 16 324,16 грн. - заборгованості по відшкодуванню
витрат по реконструкції (кондиціонуванню) універмагу
“Центральний” по додатковій угоді № 10 від 01.12.2000 р., в
т.ч. 15 845,76 грн. основного боргу, 478,40 грн. пені.
Відповідач позовні вимоги визнав частково в сумі 16 743,36 грн.
і згоден сплатити вказану суму в якості заборгованості за
утримання універмагу “Центральний” за період з 01.08.2002 р. по
01.01.2003 р. згідно умов угоди № 10 від 01.12.2000 р.
Місцевий та апеляційний суди повно, всебічно дослідили надані
сторонами докази, доводи, належно їх оцінили і дійшли
обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині
стягнення з суб’єкта підприємницької діяльності Невеніцина С.М.
суми заборгованості по відшкодуванню витрат на утримання
універмагу “Центральний” за період з.08.2002 р. по грудень 2002
р.
При цьому суд виходив з того, що згідно з п. п. 1.2, 2.2 угоди
№ 10 від 01.12.2000 р. про право на прибуток і про участь у
витратах на утримання загального майна універмагу суб’єкт
підприємницької діяльності Невеніцин С.М. зобов’язався нести
витрати по обслуговуванню і утриманню будівлі універмагу
“Центральний” і прилеглої до нього території, сплачувати
компенсацію послуг пропорційно своїм часткам згідно з вимогами
угоди та пропорційно своїй частці відшкодовувати ТОВ “Трафік”
витрати по утриманню персоналу, який обслуговує загальне майно.
Відшкодування вказаних витрат здійснюється на підставі рахунків,
які виставляються товариством (п. 6.1 угоди).
Судом встановлено, що з 04.01.2003 р. відповідачу та його
співробітникам припинений доступ в приміщення універмагу
“Центральний”, а всі приміщення, які він займав, опечатані,
згідно з наказом директора ТОВ “Трафик” № 2-р від 04.01.2003 р.
у зв’язку з набранням постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду від 08.07.2003 р. у справі № 20-7/773-2/011
про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 9 від
01.12.2000 р. законної сили.
Отже, обґрунтованим є висновок судів обох інстанцій про те, що з
01.01.2003 р. відповідач не повинен нести витрати по утриманню
приміщення універмагу “Центральний”, а обов’язок по оплаті боргу
по цим витратам за період з.08.2002 р. по грудень 2002 р.. вірно
покладений на суб’єкта підприємницької діяльності Невеніцина
С.М. з урахуванням втрат від інфляції згідно ст. 214 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
.
Відмовляючи в стягненні з відповідача 75 737,29 грн. боргу в
якості недоплачених платежів за куплену на підставі договору
купівлі-продажу № 9 від 01.12.2000 р. частку майна у вигляді 735
десятитисячних часток будівлі універмагу “Центральний”, суди
першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від
08.07.2003 р. у справі № 20-7/773-2/011, якою визнано недійсним
договір купівлі-продажу № 9 від 01.12.2000 р., встановлений факт
виконання його умов з боку суб’єкта підприємницької діяльності
Невеніцина С.М. стосовно оплати в повному обсязі вартості частки
в майні. Судами вірно застосовані приписи ч. 2 ст. 35 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо преюдиційності фактів, встановлених
названим судовим рішенням.
Мотивованим та таким, що відповідає матеріалам справи, є
висновок судів про необґрунтованість позовних вимог в частині
стягнення з відповідача витрат, пов’язаних з реконструкцією
(кондиціонуванням) універмагу “Центральний”. Так, угодою № 10
від 01.12.2000 р. про право на прибуток і про участь у витратах
на утримання загального майна універмагу на керівника позивача
були покладені функції по складанню планів, графіків проведення
необхідних робіт по утриманню, зберіганню, реконструкції
загального майна, їх узгодження з учасниками. План робіт включав
складення проекту і кошторис робіт, які також узгоджувалися
пайовиками.
При розгляді справи судами встановлено, що згідно з протоколом
загальних зборів пайовиків універмагу “Центральний” № 1 від
18.08.2001 р. позивачу було доручено розробити проект установки
системи кондиціонування повітря в строк до.11.2001 р. Однак,
11.12.2001 р. і 19.03.2002 р., без затвердження кошторису на
загальних зборах пайовиків позивач уклав договори підряду з ТОВ
“Кримтек-Плюс” на поставку, монтаж і пусконаладку систем
кондиціонування 1 і 2 поверхів універмагу на загальну суму 567
150,98 грн. Зазначені дії директора ПП “Трафік” є порушенням
позивачем умов угоди № 10 від 01.12.2000 р., тому позовні вимоги
у зазначеній вище частині обґрунтовано не задоволені.
Твердження ТОВ “Трафік” в касаційній скарзі про наявність
підстав для задоволення позову в повному обсязі не ґрунтуються
на законодавстві. Скаржником не наведено згідно п. 4 ч. 1
ст. 111 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
жодної норми матеріального
права, яка, на його думку, порушена судом.
Позивач обґрунтовує скаргу виключно неповним дослідженням
місцевим та апеляційним судами всіх обставин справи, ненаданням
належної оцінки доводам та доказам ТОВ “Трафік”, однак, всупереч
цьому, просить суд касаційної інстанції прийняти нове рішення, а
не передати справу на новий розгляд.
В цілому доводи касаційної скарги зводяться до посилань на
обставини справи, необхідності вирішення касаційною інстанцією
питань про надання переваги доказів скаржника над іншими, тобто
здійснення відмінної від апеляційного суду оцінки доказів, що
суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, тому судом
до уваги не приймаються.
Керуючись ст. ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
рішення господарського суду м. Севастополя від 11.04.2005 р.,
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
24.05.2005 р. у справі № 20-7/741-5/113 залишити без змін, а
касаційну скаргу ТОВ “Трафік” - без задоволення.
Судді, головуючий О. Шульга
В. Семчук
В. Чабан