ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
01.11.2005                                     Справа N 16/1018
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. (головуючий), Мележик Н.І., Подоляк О.А.,
розглянувши у відкритому   
судовому засіданні в       
м. Києві, касаційну скаргу ТОВ “Аванті Груп”
на постанову               Київського міжобласного апеляційного
                           господарського суду від 10.05.2005
                           року
у справі                   № 16/1018
за позовом                 ТОВ “Аванті Груп”
До                         ВАТ “Черкаське спеціалізоване
                           автотранспортне підприємство “САТП
                           –2302”
 
Про   стягнення 250,72 грн.,
 
за участю представників:
 позивача   - не з’явились,
відповідача - не з’явились,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Окремою  ухвалою  господарського  суду  Черкаської  області  від
21.03.2005  року  у  справі  №  16/1018  (суддя  Спаських  Н.М.)
залишеною    без   змін   постановою   Київського   міжобласного
апеляційного  господарського суду від  10.05.2005  року  (судді:
Корсакова   Г.В.,  Конюшко  К.В.,  Мамонтова  О.М.)  зобов’язано
керівництво   підприємства  позивача  ознайомити  відповідальних
працівників  бухгалтерської  служби  з  положеннями   Інструкції
( z0293-96  ) (z0293-96)
          про  порядок реєстрації  виданих,  повернутих  і
використаних  довіреностей на одержання цінностей,  затвердженої
наказом  Мінфіну України від 16.05.1996 року № 99 ( z0293-96  ) (z0293-96)
        
(далі  –Інструкція  ( z0293-96 ) (z0293-96)
        ), про вжиті  заходи  повідомити
господарський  суд  Черкаської області протягом  місяця  з  часу
отримання даної ухвали.
 
Не  погоджуючись з ухвалою господарського суду першої  інстанції
та  постановою суду апеляційної інстанції позивач  звернувся  до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в  якій
просить    постанову   Київського   міжобласного    апеляційного
господарського суду від 10.05.2005 року в частині окремої ухвали
від  21.03.2005  року  скасувати. В  обґрунтування  своїх  вимог
оскаржувач  посилається на те, що судами першої  та  апеляційної
інстанцій неправильно застосовані норми процесуального права, що
призвело до прийняття незаконних судових актів.
 
Колегія    суддів,   обговоривши   доводи   касаційної   скарги,
перевіривши   юридичну   оцінку  обставин   справи,   дослідивши
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм  процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
Згідно  ст.  90  Господарського процесуального  кодексу  України
( 1798-12   ) (1798-12)
        ,  господарський  суд,  виявивши  при   вирішенні
господарського  спору  порушення  законності  або   недоліки   в
діяльності  підприємства, установи, організації,  державного  чи
іншого органу, виносить окрему ухвалу.
 
Господарський  суд Черкаської області, припинивши провадження  у
даній  справі за відсутності предмету спору, виніс окрему ухвалу
від   21.03.2005  року,  зобов’язавши  керівництво  підприємства
позивача  ознайомити  відповідальних працівників  бухгалтерської
служби з положеннями Інструкції ( z0293-96 ) (z0293-96)
        , з тих підстав,  що
працівниками  позивача  здійснено відпуск  відповідачу  запасних
частин  до  автомобіля на підставі довіреності  ЯЖЧ  252795  від
26.11.2003 року, складеної з порушенням порядку її заповнення.
 
Разом  із  тим, як встановлено місцевим господарським  судом  та
вбачається  з  матеріалів справи, правовідносини  між  сторонами
виникли  у  зв’язку з виконанням договору № 4  мт  на  виконання
ремонтних робіт від 21.01.2003 року (далі –Договір), за  умовами
якого  позивач зобов’язався виконати технічне обслуговування  та
ремонт транспортних засобів відповідача, а останній зобов’язався
оплатити  в  строк  виконані  роботи,  використані  для  ремонту
матеріали   та   запасні  частини.  Передача   виконаних   робіт
проводиться  на  підставі акту-прийому передачі виконаних  робіт.
Після підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт
відповідач  на підставі довіреності повинен забрати транспортний
засіб з території позивача у встановлений термін.
 
Отже,  зобов’язальні  відносини сторін ґрунтуються  на  договорі
підряду,  згідно  якого  позивач  є  підрядчиком,  а  відповідач
–замовником виконаних робіт.
 
Відповідно до ст. ст. 332, 335, 342, 345 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
          за
договором підряду підрядчик зобов’язується виконати на свій риск
певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів,
а  замовник зобов’язується прийняти й оплатити виконану  роботу.
Підрядчик зобов’язаний виконати роботу, обумовлену договором,  з
своїх  матеріалів  і своїми засобами, якщо інше  не  встановлено
законом  або  договором. Замовник зобов’язаний прийняти  роботу,
виконану  підрядчиком відповідно до договору, оглянути  її  і  в
разі  виявлення  допущених у роботі відступів від  договору  або
інших  недоліків  заявити  про них  підрядчику  без  зволікання.
Замовник зобов’язаний оплатити виконану підрядчиком роботу після
здачі  всієї  роботи,  якщо  інше  не  встановлено  законом  або
договором.
 
Водночас,  за  змістом пунктів 2, 6 Інструкції ( z0293-96  ) (z0293-96)
          за
довіреністю  одержувачів цінності постачальниками  відпускаються
покупцям  або передаються безоплатно. Проте у спірних відносинах
позивач і відповідач не є постачальником і покупцем.
 
Як  вбачається  з матеріалів справи виконані роботи  по  ремонту
автомобіля  та  заміні  запасних частин  передані  позивачем  та
прийняті відповідачем по акту приймання-передачі виконаних робіт
№  МТ-  000000646 від 28.11.2003 року. В той час,  як  оформлена
позивачем  довіреність  ЯЖЧ 252795  від  26.11.2003  року  не  є
довіреністю  на підставі якої відповідач згідно п. 2.8  Договору
вправі отримати транспортний засіб з території позивача.
 
Відтак,  посилання  господарського суду в  оскаржуваній  окремій
ухвалі  на  порушення  у  діяльності  підприємства  позивача   є
передчасним та зроблене без достатніх підстав.
 
Враховуючи  наведені обставини, колегія суддів  дійшла  висновку
про  те, що окрема ухвала господарського суду Черкаської області
від 21.03.2005 року та пункт 4 постанови Київського міжобласного
апеляційного  господарського  суду  від  10.05.2005  року,  яким
залишено без змін вказану окрему ухвалу, підлягають скасуванню.
 
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,  111-9  -
111-11,  111-13  Господарського процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу ТОВ “Аванті Груп” задовольнити.
 
Окрему   ухвалу  господарського  суду  Черкаської  області   від
21.03.2005  року  та  пункт 4 постанови Київського  міжобласного
апеляційного  господарського суду від 10.05.2005 року  у  справі
№ 16/1018 скасувати.
 
Головуючий, суддя С.Щотка
 
С у д д і         Н.Мележик
 
                  О.Подоляк