ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.11.2005 Справа N 14/32
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкіна –головуючого,
Є. Чернова
В. Цвігун
за участю представників:
- позивача Криворучко О.В. –(дор. у справі)
- відповідача
розглянув Рівненської обласної асоціації сільського
касаційну скаргу комунального господарства
“Рівнеоблсількомунгосп”
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
16.08.2005
у справі № 14/32
за позовом ВАТ “Рівнесільсервіс”
до Рівненської обласної асоціації сільського
комунального господарства
“Рівнеоблсількомунгосп”
Про визнання частково недійсними установчих документів
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Рівненської області від 21.03.2005
(суддя В.Марач) позовні вимоги задоволено повністю, визнано
недійсним п. 2 установчого договору про створення
“Рівнеоблсількомунгосп” та п.п. 1.6, 3.1 Статуту цієї ж
юридичної особи.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
16.08.2005 (судді: В.Онишкевич, М.Слука, П. Скрутовський),
рішення місцевого господарського суду залишено без змін з
аналогічних мотивів та підстав.
Апеляційний господарський суд дійшов висновку про підставність
задоволення позовних вимог з огляду на те, що власником повної
державної частки та розпайованого колективного майна обласного
об’єднання “Облсілкомунгосп” є позивач, про що свідчить його
статут, а відтак є неправомірним зазначення в установчих
документах відповідача про повне правонаступництво того ж
об’єднання “Облсілкомунгосп” та відомостей щодо місцезнаходження
відповідача у власності, що належить позивачу.
Відповідач з судовими рішеннями у справі не погодився,
звернувшись з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення
у справі скасувати, як постановлені з порушенням норм
матеріального та процесуального права, а справу передати на
новий розгляд до місцевого господарського суду.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні
дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги та вважає,
що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з
наступного.
Як встановлено господарськими судами та випливає з матеріалів
справи позивач є правонаступником Рівненського обласного
виробничого об’єднання “Облсількомунгосп” в частині
розпайованого колективного майна та повної частки державного
майна (п. 1.2 Статуту, зареєстрованого 20.03.1997). Тому
господарські суди дійшли обґрунтованого висновку, що відповідач
не може бути правонаступником (повним) цієї ж юридичної особи,
як це зазначено в п. 3.1 Статуту відповідача, оскільки станом на
момент реєстрації відповідача, частка прав та обов’язків
Рівненського обласного виробничого об’єднання “Облсількомунгосп”
вже перейшла до позивача.
Нерухоме майно, за місцезнаходженням якого вказано
місцезнаходження відповідача (1.6 Статуту відповідача), належить
Рівненському обласному виробничому об’єднанню
“Облсількомунгосп”, що підтверджено матеріалами справи.
Відповідач, як цього вимагає ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
будь-яких доказів в підтвердження правомірності права володіння,
користування або права власності вказаним нерухомим майном суду
не довів.
З метою встановлення обставин справи господарськими судами
витребовувалися необхідні для вирішення спору докази, зокрема, і
від відповідача, які ним надано не було, доводів позивача у
встановленому процесуальним законом порядку відповідач не
спростував.
Таким чином висновки господарських судів щодо визнання
недійсними оскаржуваних положень установчих документів
відповідача відповідають фактичним обставинам справи та нормам
законодавства, а відтак підстав для скасування судових рішень
немає.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
16.08.2005 та рішення господарського суду Рівненської області
від 21.03.2005 у справі 14/32 залишити без зміни, а касаційну
скаргу –без задоволення.
Головуючий суддя В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун