Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого Невдашенко Л.П.

суддів: Михайлюка М.В.

Дунаєвської Н.Г.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні Дочірнього підприємства “ТПК-Центр”,

касаційну скаргу м. Київ

на постанову від 14.09.2005 Київського апеляційного господарського суду

у справі № 46/161

господарського суду м. Києва

за позовом Приватного підприємства “Авангард- Київ”, м. Київ

До Дочірнього підприємства” ТПК- Центр”, м. Київ

про стягнення 16 758,61 грн.

зустрічний позов Дочірнього підприємства “ТПК –Центр”, м. Київ

до Приватного підприємства “Авангард- Київ”, м. Київ

про стягнення 4819,61 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Лобода І.В.

від відповідача - Бордаченко О.В.

В С Т А Н О В И В:

Приватним підприємством “Авангард-Київ” заявлено позов до Дочірнього підприємства “ТПК-Центр” про зобов’язання до виконання умов договору купівлі-продажу, стягнення неодержаних доходів в сумі 11667,60 грн. та штрафних санкцій на суму 5091,01 грн.

Відповідачем заявлено зустрічний позов про стягнення з позивача 4819,61 грн. заборгованості за поставлену за договором продукцію.

Рішенням господарського суду м. Києва від 06.06.05 позов приватного підприємства “Авангард” задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішення суду вмотивовано положенням статей 615, 622 Цивільного кодексу України (435-15) .

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.05 рішення місцевого суду скасовано частково і прийнято нове рішення, яким зобов’язано дочірнє підприємство “ТПК-Центр” на виконання умов договору за № 02/04П/26 від 04.02.04 передати у власність приватному підприємству “Авангард-Київ” мінеральну вату у кількості 820 м2 та стягнуто пеню в сумі 2965,18 грн., в іншій частині позову відмовлено.

В іншій частині рішення господарського суду м. Києва від 06.06.05 залишено без змін.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ДП “ТПК-Центр” просить скасувати ухвалені у справі рішення, справу передати на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, зокрема, розгляд справи колегією суддів в одному складі, а рішення прийнято іншим складом суду та посилається на неправильну оцінку судом обставин справи.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевим та апеляційним судами встановлено, що сторонами спору 04.02.04 укладено договір купівлі-продажу за № 02/04/П26, за яким продавець –ДП “ТПК-Центр” зобов’язалося продати ПП “Авангард-Київ” товари на суму 38892,60 грн., що визначені у специфікації, яка є невід’ємною частиною цього договору.

Згідно специфікації за № 1 від 30.03.04 продавець зобов’язався продати покупцю 820 м2 мінеральної вати МАХ 100.

Позивач стверджує, що продавець не виконав умов договору і не поставив товар, у зв’язку з чим він не зміг отримати дохід, на який розраховував, а тому просив стягнути суму втраченої вигоди в сумі 11667,60 грн., штрафні санкції і зобов’язати відповідача виконати умови договору купівлі-продажу.

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги стверджує, що частково виконав зобов’язання за угодою, покупець отримав товар –мінеральну вату в кількості 750 м2 на суму 35572,50 грн. ПП “Авангард-Київ” сплатило за отриманий товар 30752,89 грн. заборгувавши продавцю 4819,61 грн.

На підтвердження заперечень ДП “ТПК-Центр” надало відповідні документи –видаткову накладну, довіреність, рахунок-фактуру, виписки з банку.

У своїх поясненнях на зустрічний позов ДП “ТПК-Центр”, позивач вказує про те, що не можна розглядати взаємовідносини між ДП “ТПК-Центр” і ПП “Авангард-Київ” в контексті одного конкретного договору, оскільки неодноразово проводилася оплата згідно одного рахунку-фактури, а товар отримувався згідно іншого договору.

Крім того, ДП “ТПК-Центр” неодноразово поставлявся товар без замовлення.

І в даному випадку ПП “Авангард-Київ” стверджує, що отримав 750 м2 мінеральної вати, однак за договором з іншим постачальником. Розглядаючи спір, суд не запропонував сторонам здійснити звірення розрахунків та скласти і подати суду акт, в якому були б ретельно досліджені господарські операції, що здійснювалися сторонами спору і з посиланням на відповідні документи встановлені дійсні розрахунки сторін, що пов’язані з купівлею-продажем мінеральної вати та іншого товару, як за договором від 04.02.04 так і без договору.

Зважаючи на те, що господарські суди першої та другої інстанцій не з’ясували всіх обставин справи, не встановили дійсні права та обов’язки сторін, ухвалені ними рішення не можуть вважатися законними і обгрунтованими у зв’язку з чим підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати, що рішення є законним у тому разі, коли суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір відповідно до норм матеріального права, а обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, а висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.05 та рішення господарського суду м. Києва від 06.06.05 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.