ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.11.2005 Справа N 25/53
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі: Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі), Бур’янової С.С., Ткаченко Н.Г.
розглянувши матеріали касаційної скарги ВДВС Вільнянського РУЮ Запорізької області
на постанову від 14.06.2005 р. Запорізького апеляційного господарського суду у справі № 25/53 господарського суду Запорізької області
за заявою ТОВ “УкрРосПідшипник”
До ВАТ “Завод ім. Т.Г. Шевченка”, м. Вільнянськ
Про банкрутство
Кредитор ВДВС Вільнянського РУЮ Запорізької області
арбітражний керуючий Буряк І.В.
за участю представника сторони:
боржника Савченко С.С., довір.
та розпорядника майна Буряка І.В.
В С Т А Н О В И В:
У провадженні господарського суду Запорізької області знаходиться Справа N 25/53 про банкрутство ВАТ “Завод ім. Т.Г. Шевченка”.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.04.2005 р. (суддя Дьоміна А.В.) відмовлено ВДВС Вільнянського РУЮ Запорізької області в прийняті заяви про включення в число кредиторів у справі про банкрутство ВАТ “Завод ім. Т.Г. Шевченка”.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 14.06.2005 р. (судді: Федоров І.О. –головуючий, Кричмаржевський В.А., Мірошниченко М.В.) апеляційну скаргу ВДВС Вільнянського РУЮ Запорізької області залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 05.04.2005 р. –без змін.
Не погоджуючись з винесеною постановою, ВДВС Вільнянського РУЮ Запорізької області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 14.06.2005 р. та прийняти нове рішення.
Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема п. 16 ч. 1 ст. 3, п. 3 ст. 181 Закону України “Про виконавче провадження” (606-14) .
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як встановлено судом апеляційної інстанції, грошові вимоги ВДВС Вільнянського РУЮ Запорізької області до боржника у розмірі 27 501,44 грн. становлять виконавчий збір, що стягується з боржника у зв’язку з невиконанням рішення у строк, встановлений для добровільного його виконання.
Статтею 46 Закону України “Про виконавче провадження” (606-14) передбачено, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.
Отже, розмір виконавчого збору визначається з суми, що фактично стягнена, або з вартості майна, що передане стягувачу за виконавчим документом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що право органу державної виконавчої служби на стягнення виконавчого збору виникає лише у разі стягнення з боржника сум або передачі майна боржника стягувачеві.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції встановлено, що за виконавчими документами стягнення ВДВС Вільнянського РУЮ Запорізької області здійснено не було, то судом першої інстанції обґрунтовано відхилені вимоги ВДВС Вільнянського РУЮ Запорізької області до боржника.
Посилання заявника касаційної скарги на безспірний характер його вимог до боржника у зв’язку з наявністю постанов про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є необґрунтованим, оскільки вимога щодо безспірності грошових вимог встановлена Законом (606-14) для ініціюючого кредитора при порушені справи про банкрутство та не відноситься до вимог конкурсних кредиторів.
За таких обставин справи колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова про залишення ухвали суду першої інстанції без змін є законною і обґрунтованою та підстав для її зміни або скасування не вбачається.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 46 Закону України “Про виконавче провадження” (606-14) , ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ВДВС Вільнянського РУЮ Запорізької області залишити без задоволення.
2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 14.06.2005 р. у справі № 25/53 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков Судді С.С. Бур’янова Н.Г. Ткаченко