ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
01.11.2005                                          Справа N 8/73
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                      Удовиченка О.С., –головуючого
                      Панової І.Ю.,
                      Яценко О.В.
розглянувши касаційну ТОВ “Полюс і К”
скаргу
на рішення            господарського суду Донецької області від
                      20.05.2005
та постанову          Донецького апеляційного господарського суду
                      від 18.07.2005
у справі              № 8/73
господарського суду   Донецької області
за позовом            ВАТ “Павлоградвугілля”
до                    ТОВ “Полюс і К”
за участю третьої     Регіонального відділення Фонду державного
особи                 майна України по Донецькій області
 
Про   стягнення 3 549 573, 51 грн.
 
за участю представників:
від позивача: Голота В.І.,
Шевченко Н.І.,
Тевелєв Д.М.,
від відповідача:Фрущев Г.Д..
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
ВАТ “Павлоградвугілля” м. Павлоград звернулося до господарського
суду Донецької області з позовом до ТОВ “Полюс і К” с. Курахівка
про розірвання договору оренди № 950/2002 від 23.05.2002 року та
спонукання  відповідача  передати  позивачу  цілісний   майновий
комплекс    Державного   відкритого   акціонерного    товариства
“Центральна   збагачувальна  фабрика  “Курахівська”   Дочірнього
підприємства   Відкритого  акціонерного   товариства   “Державна
холдингова компанія “Павлоградвугілля”, а також про стягнення  з
відповідача шкоди у сумі 3549573,51 грн.
 
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.05.2005  у
справі  №  8/73  (судді: Ємельянова А.С.-  головуючий,  Новікова
Р.Г., Чернота Л.Ф.) позовні вимоги ВАТ “Павлоградвугілля” до ТОВ
“Полюс  і  К”  задоволено  частково.  Розірвано  договір  оренди
№  950/2002  від 23.05.2002, який був укладений між Регіональним
відділенням Фонду державного майна України по Донецькій  області
та  ТОВ “Полюсі К”. Зобов’язано ТОВ “Полюс і К” протягом 10 днів
з  моменту набрання чинності вказаним судовим рішенням  передати
ВАТ  “Павлоградвугілля”  цілісний майновий  комплекс  Державного
відкритого  акціонерного  товариства  “Центральна  збагачувальна
фабрика  “Курахівська”  ДП  ВАТ  “Державна  холдингова  компанія
“Павлоградвугілля”.   в   задоволені   решти   позовних    вимог
відмовлено.
 
Постановою  Донецького  апеляційного  господарського  суду   від
18.07.2005 р. (судді: Кулебякін О.С. –головуючий, Гуреєва  Ю.М.,
Колядко Т.М.) рішення господарського суду Донецької області  від
20.05.2005  у  справі  № 8/73 залишено без  змін,  а  апеляційну
скаргу без задоволення.
 
Не  погоджуючись  з даними судовими рішеннями ТОВ  “Полюс  і  К”
звернулось  до Вищого господарського суду України  з  касаційною
скаргою,   в  якій  просить  постанову  Донецького  апеляційного
господарського  суду від 18.07.2005 р. та рішення господарського
суду  Донецької області від 20.05.2005 у справі 8/73  скасувати,
провадження у справі припинити.
 
Касаційна  скарга  мотивована  тим,  що  орендованого  майна  на
балансі  ДВАТ “ЦЗФ “Курахівська” з 23.05.2002 року не рахувалося
та не знаходилось, в зв”язку з чим ДВАТ ЦЗФ “Курахівська” ДП ВАТ
“ДХК   “Павлоградвугілля”  не  могло  передати  за  передаточним
балансом  від  31.10.2003  року до ВАТ  “ДХК  “Павлоградвугілля”
майно,  яке  передано до оренди та знаходиться  на  балансі  ТОВ
“Полюс і К “.
 
В  порушення  ст. . 14 Закону України “Про оренду державного  та
комунального  майна  України” ( 2269-12 ) (2269-12)
        , орган,  уповноважений
управляти  майном  не  припинив діяльність підприємства,  шляхом
реорганізації через приєднання до орендаря та не  видав  про  це
відповідний наказ.
 
За  договором № 950/2002 від 23.05.2002 року тільки  Регіональне
відділення  Фонду державного майна України має право відмовитись
від договору та вимагати повернення майна.
 
Колегія  суддів Вищого господарського суду України,  розглянувши
наявні  матеріали справи, обговоривши доводи касаційної  скарги,
перевіривши  юридичну  оцінку  обставин  справи  та  повноту  їх
встановлення,   дослідивши  правильність   застосування   судами
передніх  інстанцій  норм процесуального та матеріального  права
дійшла  висновку,  що касаційна скарга не підлягає  задоволенню,
виходячи з наступного:
 
- судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва
про  реєстрацію  випуску акцій № 104/05/1/01 виданого  Державною
комісією  з  цінних паперів та фондового ринку, 27.06.2001  року
Державним    відкритим   акціонерним   товариством   “Центральна
збагачувальна   фабрика  “Курахівська”  Дочірнім   підприємством
Державної холдингової компанії “Павлоградвугілля” було проведено
випуск його акцій.
 
Актом  приймання  –передачі  акцій №  113  від  22.05.2002  року
Міністерством  палива  та енергетики було  передано  контрольний
пакет  акцій  51% Державного відкритого акціонерного  товариства
“Центральна   збагачувальна  фабрика   “Курахівська   “Державній
холдинговій компанії “Павлоградвугілля”
 
-  судами  попередніх інстанцій встановлено, що між Регіональним
відділенням Фонду держмайна України по Донецької області та  ТОВ
“Полюс і К” 23.05.2002 року укладений договір оренди № 950/2002,
за  умовами  якого орендар –ТОВ “Полюс і К “прийняв  у  строкове
платне  користування державне майно - цілісний майновий комплекс
Державного   відкритого   акціонерного  товариства   “Центральна
збагачувальна фабрика “Курахівська”.
 
Постановою Верховного суду України від 21.09.2004 року у  справі
№  3/28  встановлено, що ФДМУ є органом, уповноваженим управляти
державним майном Фабрики.
 
На   виконання  Указу  Президента  України  “Про   заходи   щодо
роздержавлення  відкритого  акціонерного  товариства   “Державна
холдингова компанія “Павлоградвугілля “№ 185/2003 від 03.03.2003
року  ( 185/2003 ) (185/2003)
         Міністерство передало свою  частку  акцій  у
розмірі  49%  ФДМУ, якому цим Указом ( 185/2003  ) (185/2003)
           передано  і
функції   щодо  управління  майном  Компанії  та   її   дочірніх
підприємств.
 
Згідно  з  актом приймання - передачі акцій № 313 від 04.08.2003
року  Фондом державного майна України було передано, а Державною
холдинговою  компанією  “Павлоградвугілля”  прийнято   державний
пакет   акцій  Державного  відкритого  акціонерного   товариства
“Центральна збагачувальна фабрика “Курахівська” у розмірі 49%.
 
Судом  першої  інстанції встановлено, що відповідно  до  статуту
Відкритого  акціонерного  товариства “Павлоградвугілля”  останнє
було створено внаслідок реорганізації шляхом приєднання дочірніх
підприємств,  у тому числі і державного відкритого  акціонерного
товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Курахівська”.
 
За  змістом наданого до матеріалів справи передаточного  балансу
від   31.10.2003  року  на  вказану  дату  Державним   відкритим
акціонерним   товариством  “Центральна   збагачувальна   фабрика
“Курахівська”  було передане все належне йому  майно,  права  та
обов’язки    Відкритому   акціонерному   товариству    Державній
холдинговій компанії “Павлоградвугілля”.
 
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що під  час
розгляду  справи  суд  першої інстанції  дійшов  до  правильного
висновку   про   те,   що   внаслідок  приватизації   Відкритого
акціонерного    товариства   “Державна    холдингова    компанія
“Павлоградвугілля”  до  позивача перешли  права  орендодавця  за
договором  оренди  цілісного  майнового  комплексу  “Центральної
збагачувальної фабрики “Курахівська”.
 
Колегія  суддів  Вищого господарського суду України  вважає,  що
матеріалами  справи  доведений та позивачем не  оскаржений  факт
приватизації  у липні 2004 року майна холдингової  компанії,  до
складу  якої  входило  майно  колишнього  Державного  відкритого
акціонерного   товариства  “Центральна   збагачувальна   фабрика
“Курахівська”.
 
Суд апеляційної інстанції правомірне дійшов висновку про те,  що
необґрунтованими є посилання відповідача на незаконне  складання
передаточного балансу від 30.10.2003 року, ці дії  здійснені  на
виконання   Указу  Президента  про  приватизацію  ВАТ   Державна
холдингова  компанія “Павлоградвугілля” та не суперечать  Закону
України   “Про   оренду   державного  та   комунального   майна”
( 2269-12 ) (2269-12)
        .
 
Суд  апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про  те,
що  внаслідок  придбання позивачем у власність майна  Державного
відкритого  акціонерного  товариства  “Центральна  збагачувальна
фабрика “Курахівська” права і обов’язку попереднього орендодавця
припинились,  оскільки  Регіональне  відділення  може  виступати
орендодавцем виключно відносно майна, яке перебуває у  державній
власності,   у  випадку,  що  розглядається,  відбулась   заміна
кредитора  у  зобов’язанні з підстав, передбачених  у  пункті  2
частини  1 ст. 512 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        ,  тобто
внаслідок правонаступництва.
 
Відповідно  до вимог ч. 1, ст. . 23 Закону України  “Про  оренду
державного та комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
         передача  майна  в
оренду  не припиняє права власності на це майно. В разі переходу
права  власності до інших осіб договір оренди зберігає  чинність
для  нового власника, Колегія суддів Вищого господарського  суду
України  вважає,  що, виходячи з вимог вказаної  норми,  в  разі
переходу  права  власності  до іншої особи  права  та  обов’язку
сторін за договором оренди продовжують існувати.
 
Як  встановлено судами попередніх інстанцій пунктом 5.2 договору
оренди  №  950/2002  від 23.05.2002 року передбачений  обов’язок
відповідача  своєчасно  і  в повному обсязі  сплачувати  орендну
плату.   Орендні  платежі  повинні  перераховуватись   орендарем
щомісячно,  не пізніше 10-го числа, як вбачається з акту  звірки
розрахунків  за період з.06.2004 року по лютий 2005  року  сума,
яку  мав  сплатити відповідач становила 427122 грн.  34  коп.  ,
фактично  було сплачено 50000 грн., з урахуванням місячної  суми
орендних  платежів прострочка внесеної орендної плати перевищила
3 місяця.
 
Суд   апеляційної  інстанції  правомірне  встановив,   що   факт
невиконання відповідачем зобов’язань, що випливають із  договору
оренди 950/2002 від 23.05.2002 року позивачем доведений.
 
Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку, що за
змістом  норм,  які передбачені ст. 782 ЦК України  ( 435-15  ) (435-15)
        
юридичне  значення  має  факт  наявності  прострочення  орендних
платежів   протягом  трьох  місяців  підряд,  право  орендодавця
відмовитись  від договору найму та вимагати повернення  речі,  у
разі,  коли  орендар  не  вносить плату  за  користування  річчю
протягом  трьох  місяців підряд передбачено  ч.  1  ст.  782  ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до
відповідача з позовом про стягнення шкоди у сумі 3549573,51 грн.
 
В обґрунтування вимог про стягнення шкоди позивач посилається на
ст.  .  1166  ЦК  України ( 435-15 ) (435-15)
        , яка регулює  позадоговірну
відповідальність.
 
Відповідно до вимог ч. 1, ст. 1166 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         майнова
шкода,  завдана неправомірними рішеннями діями чи  бездіяльністю
особистим  немайновим  правам фізичної або  юридичної  особи.  а
також   шкода,  завдана  майну  фізичної  або  юридичної  особи,
відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
 
Як  встановлено судами попередніх інстанцій, правовідносини  між
сторонами  випливають з договору оренди,  тому  норми  глави  82
Цивільного   кодексу   України  ( 435-15   ) (435-15)
        ,   які   регулюють
відшкодування  шкоди,  в  даному випадку  застосовані  позивачем
безпідставно,  в  зв’язку з чим суд першої інстанції  правомірне
відмовив  позивачу у позові про стягнення з відповідача майнової
шкоди.
 
За  таких обставин, керуючись статтями 111-7, 111-9, 111-11  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу ТОВ “Полюс і К” залишити без задоволення.
 
Постанову  Донецького  апеляційного  господарського   суду   від
18.07.2005 та рішення господарського суду Донецької області  від
20.05.2005 у справі 8/73 залишити без змін.
 
Головуючий    О.С. Удовиченко
 
Судді         І.Ю. Панова
 
              О.В. Яценко