Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Невдашенко Л.П. – головуючий,

Михайлюка М.В.,

Дунаєвської Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Тепло”

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від

20.09.2005 року

у справі № 17/61-05 Господарського суду Сумської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Тепло”,

м. Білопілля, Сумської області,

до Консалтингової фірми “Білопільська товарна-експертна

контора”, м. Білопілля, Сумської області,

про стягнення 5 500 грн. 64 коп. ,

за участю представників:

ТОВ “Тепло” –Якубовського Р.Г. (дов. № 23 від 29.01.2005 р.),

КФ “БІТЕК” –Калюжного М.І. (директор),

В С Т А Н О В И В:

У січні 2005 року позивач ТОВ “Тепло” пред”явив у господарському суді позов до відповідача Консалтингової фірми “Білопільська товарна-експертна контора” про стягнення 5 500 грн. 64 коп.

Вказував, що відповідач є споживачем теплової енергії, що безперебійно постачалася ним, як енергопостачальником, починаючи з.10.2004 року по квітень 2005 року та залишив без відповіді надіслану ним пропозицію про укладення з ним договору на відпуск та споживання теплової енергії.

Посилаючись на відмову відповідача від сплати вартості, фактично спожитої за відсутності приладів обліку, теплової енергії в сумі 2 380 грн., позивач просив задовольнити його вимоги.

В подальшому позивач збільшив свої вимоги, посилаючись на зростання заборгованості, позивач просив стягнути на його користь з відповідача 5 500 грн. вартості фактично спожитої теплової енергії, що визначена за встановленими тарифами з врахуванням площі приміщень, що знаходяться в користуванні відповідача.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 7.07.2005 року (суддя Коваленко О.В.) позов задоволено.

Рішення мотивоване несплатою відповідачем вартості фактично наданих послуг з постачання теплової енергії в період з.10.2004 по квітень 2005 років в сумі 5 500 грн.

Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 5 500 грн. вартості фактично спожитої теплової енергії, 55 грн. в повернення витрат по сплаті держмита та 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2005 року (колегія суддів у складі: Олійник В.Ф. –головуючий, Гончар Т.В., Істоміна О.А.) рішення скасоване, у задоволенні позову відмовлено.

Постанова мотивована посиланнями на ч. 2 ст. 275 ГК України (436-15) , якою заборонено відпуск енергії без оформлення договору, та ненаданням позивачем належних доказів на підтвердження доводів про надання відповідачеві послуг з постачання теплової енергії, її обсягів та вартості.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, як винесену з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова апеляційного господарського суду –до скасування, з наступних підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення” (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Постанова суду апеляційної інстанції не відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

На підставі ст. 174 ГК України (436-15) підставами виникнення господарських зобов”язань є, зокрема, придбання або збереження майна суб”єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

Задовольняючи позов та стягуючи з відповідача вартість безпідставно спожитої теплової енергії, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач є власником приміщень другого та третього поверхів в будинку № 43 по вул. К. Лібкнехта в м. Білопілля загальною площею 386,6 кв.м. , протягом опалювального періоду з.10.2004 року по квітень 2005 року без достатніх правових підстав споживав теплову енергію, постачання якої здійснював позивач за затвердженим Виконавчим комітетом Білопільської міської Ради № 190 від 29.09.2004 р. тарифом 1,94 грн. за опалення 1 кв.м. площі за місяць в опалювальний період та не сплатив на вимогу постачальника заборгованість за спожиту енергію по розрахункових рахунках № 87 від 17.01.2005 р., № 61 від 15.02.2005 р., 3 61 від 11.03.2005 р., № 61від 12.04.2005 року на суму 5 500 грн.

Дійшовши висновку про виникнення у відповідача зобов”язання сплатити вартість отриманої теплової енергії, суд першої інстанції правильно встановив, і виходив з того, що відповідач, залишивши без відповіді пропозицію позивача, як постачальника теплової енергії, про укладення договору енергопостачання, засобами для одержання теплової енергії споживав теплову енергію, що постачається позивачем і повинен сплатити останньому вартість цієї енергії.

Дані висновки суду грунтуються на наведених положеннях закону, за змістом яких обов”язок суб”єктів природних монополій укласти договір енергопостачання стосується тих споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії.

Відповідно до вимог ст. 275 ГК України (436-15) споживач зобов”язаний оплатити прийняту енергію, відпущену енергопостачальним підприємством

З матеріалів справи вбачається, і це встановлено судами, що відповідач не заперечував факт надання позивачем послуг з постачання теплової енергії, зазначав, що відключення наявних у нього технічних засобів для одержання енергії відбулося лише 04.04.2005 року.

За таких обставин, висновки місцевого господарського суду про задоволення вимог позивача про стягнення вартості наданих ним відповідачеві послуг з постачання теплової енергій на суму 5 500 грн. слід вважати правильними, відповідними до вимог закону та до матеріалів справи.

Разом з тим, скасовуючи зазначене рішення в частині стягнення вартості безпідставно спожитої теплової енергії у розмірі 5 500 грн, суд апеляційної інстанції виходив з того, що теплопостачання належного відповідачеві приміщення здійснювалось позивачем за власним волевиявленням, без згоди відповідача, який стверджував про відмову від отримання послуг на постачання теплової енергії, але позивач не відключив його від теплопостачання, при цьому суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 105 ГПК України (1798-12) не зазначив нормативно-правових актів, з вимог яких випливає звільнення відповідача від оплати отриманих послуг з теплопостачання, обов’язок позивача відключити відповідача за його вимогою від теплопостачання, враховуючи, що опалення належних відповідачеві приміщень здійснювалось єдиною системою теплопостачання будинку, в якому вони розташовані, не перевірив чи відповідає таке відключення встановленим будівельним та санітарно-технічним нормам.

Зважаючи на викладене, постанову апеляційного суду не можна визнати законною і обгрунтованою.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова не відповідає нормам чинного законодавства, а тому вона підлягає касуванню, а рішення місцевого господарського суду –залишенню в силі, як постановлене з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111 10 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Тепло” задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2005 року у справі № 17/61-05 скасувати.

Рішення Господарського суду Сумської області від 7.07.2005 року у справі № 17/61-05 залишити без змін.