ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.11.2005 Справа N 6/49
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Удовиченка О.С., –головуючого
Панової І.Ю.,
Яценко О.В.
розглянувши касаційну ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат
скаргу ім. Ф.Е. Дзержинського”,
м. Дніпродзержинськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 07.04.2005
та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 14.06.2005
у справі № 6/49
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом ВАТ “Нікопольський завод феросплавів”,
м. Нікополь
До ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат
ім. Ф.Е. Дзержинського”,
м. Дніпродзержинськ
Про стягнення заборгованості у сумі 22 537,37 грн.
за участю представників:
від позивача –Аржанухін В.Л.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
07.04.2005 у справі № 6/49 (суддя Коваленко О.О.) позов
задоволено:- з відповідача на користь позивача стягнуто 19
821,28 грн. боргу, 2 141,35 грн. інфляційних, 568,74 грн.
річних, 225,37 держмита та 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 14.06.2005 у даній справі (судді: Коршун А.О., Виноградник
О.М., Джихур О.В.) скаргу ВАТ “Дніпровський металургійний
комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” залишено без задоволення, а
рішення господарського суду Дніпропетровської області від
07.04.2005 у справі № 6/49 без змін.
Не погоджуючись з даними судовими актами, ВАТ “Дніпровський
металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” звернулось до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить рішення господарського суду Дніпропетровської області
від 07.04.2005 та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 14.06.2005 у справі № 6/49 скасувати,
прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
ВАТ “Нікопольський завод феросплавів” надало відзив на касаційну
скаргу, в якому проти її доводів заперечує та просить рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2005 та
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 14.06.2005 у справі № 6/49 залишити без змін, а касаційну
скаргу без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді Панової І.Ю.,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального
права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, виходячи з наступного:
- як встановлено судами попередніх інстанцій, між ВАТ
“Нікопольський завод феросплавів” (постачальник) та ВАТ “ДМК
ім. Ф.Е.Дзержинського” (покупець) було укладено контракт від
10.12.2003 № 041006/3539 за умовами якого постачальник
зобов'язався передати у власність покупця товар, а покупець
зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах договору,
в кількості та в строки відповідно до специфікацій № 1,2,
передоплата товару “покупцем” здійснюється банківським переводом
в національній валюті України в розмірі 100% вартості
відповідної партії товару, договір діє до 31.12.2004 року.
Судами встановлено, що на виконання своїх зобов'язань по
договору, позивач з 03.01.2004 р. по 14.02.2004 р. поставив
відповідачу товар - ферросілікомарганець у кількості 3 539,3 тон
на загальну суму 11 838 816,48 грн., що підтверджується
залізничними квитанціями про приймання вантажу товару.
Виставлені позивачем рахунки -фактури на суму 11 838 816,48 грн.
відповідачем були оплачені частково на суму 11 818 989,48 грн.,
що підтверджується копіями банківських виписок з 19.12.2003 р.
по 28.07.2004.
В матеріалах справи міститься лист позивача № 4016-6738 від
22.10.2004 р., яким на адресу відповідача було направлено вимогу
про перерахування на розрахунковий рахунок позивача
заборгованість по контракту у сумі 19827,28 грн. відповідно до
акту звірки. Вказана вимога позивача залишена відповідачем без
задоволення.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
одностороння
відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не
допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов
договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно
ставляться.
Умови кінцевого розрахунку за товар, який був поставлений,
передбачені п. 3.8 контракту між сторонами.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про
стягнення з відповідача на користь позивача 19 827,28 грн.
основного боргу.
Статтею 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено,
що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на
вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір
процентів не встановлений договором або законом.
На підставі викладеного, Колегія суддів Вищого господарського
суду України, вважає, що рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 07.04.2005 та постанова
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
14.06.2005 у справі № 6/49 прийняті з дотриманням вимог норм
матеріального та процесуального права, та підлягають залишенню
без змін.
Керуючись статтями 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат
ім. Ф.Е. Дзержинського”, м. Дніпродзержинськ залишити без
задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 14.06.2005 та рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 07.04.2005 у справі № 6/49 залишити без змін.