ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.11.2005 Справа N 01-07/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. (головуючий), Мележик Н.І., Подоляк О.А.,
розглянувши у відкритому  
судовому засіданні в      
м. Києві касаційну скаргу ВАТ “Сумиобленерго”
на ухвалу                 господарського суду Сумської області
                          від 15.06.2005 року
у справі                  № 01-07/14
за позовом                ТОВ “Сумиобленерго”
До                        Міського відділу освіти міського
                          виконавчого комітету м. Охтирки
                          Сумської області
Про   стягнення 698,02 грн.,
за участю представників:
позивача   - Хвостик Т.В.,
відповідача - не з’явились,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Сумської області від 15.06.2005 року у справі № 01-07/14 (суддя Миропольський С.О.)позовну заяву повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду першої інстанції позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Сумської області від 15.06.2005 року у даній справі скасувати, справу передати до господарського суду Сумської області для розгляду спору.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що господарським судом першої інстанції неправильно застосовані норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконної ухвали.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, господарський суд послався на вимоги Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” (2505-15) та деяких інших законодавчих актів” від 25.03.2005 року, згідно яких, із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з тим, господарським судом першої інстанції не враховано, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” вступив в силу 31.03.2005 року, тобто з моменту його опублікування в газеті “Урядовий кур’єр”, в той час як мито за подання позовної заяви до господарського суду у справі № 05-5-6/4216 сплачене платіжним дорученням № 1922 від 24.02.2005 року, до набрання чинності зазначеного Закону.
Водночас норми Господарського процесуального кодексу України (1798-12) і Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито” (7-93) обумовлюють обов’язкову оплату державного мита до подання позовної заяви, але не визначають строк, протягом якого після сплати державного мита позовна заява може або повинна бути подана до суду.
Враховуючи наведене, а також положення ст. 58 Конституції України (254к/96-ВР) , згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, колегія судів дійшла висновку про неправомірність винесеної господарським судом першої інстанції ухвали від 15.06.2005 року. За таких обставин, ухвала господарського суду Сумської області від 15.06.2005 року у справі № 01-07/14 підлягає скасуванню, а справа направленню до господарського суду Сумської області для розгляду по суті.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “Сумиобленерго” задовольнити.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 15.06.2005 року у справі № 01-07/14 скасувати, справу передати до господарського суду Сумської області для розгляду по суті.