ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.11.2005 Справа N 4/41
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Васищака І.М., суддів Грека Б. М., Палій
В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу приватного підприємця Андреєвої Олени Феліксовни на
рішення від 29.04.2005 року господарського суду Миколаївської
області та постанову від 6.06.2005 року Одеського апеляційного
господарського суду у справі № 4/41 за позовом закритого
акціонерного товариства “Приват-Онлайн” до приватного підприємця
Андреєвої О.Ф.
про стягнення 11 016 грн. 59 коп. ,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 29.04.2005 року господарського суду Миколаївської
області (суддя Т. Дубова), залишеним без змін постановою від
6.06.2005 року Одеського апеляційного господарського суду, позов
задоволено частково в розмірі 9 808 грн. з урахуванням 807 грн.
59 коп. річних з мотивів невиконання зобов’язання; в частині
стягнення 400 грн. провадження у справі припинено.
Приватний підприємець Андрєєва Олена Феліксівна просить судові
рішення скасувати з підстав незастосування господарськими судами
частини 1 статті 144, частини 1 статті 175 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, частини 1 статті 202, частини 3
статті 203 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та
неправильного застосування статей 536 та 625 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, статті 20 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, статей 4 та 105 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Сторони були належним чином повідомлені про час і місце судового
засідання, проте позивач право на подання відзиву не використав
і представники сторін в судове засідання не з’явились.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено, що 10.07.2001 року сторони
уклали договір комісії, відповідно до умов якого відповідач
(комісіонер) зобов’язався від свого імені, але за дорученням і в
інтересах позивача (комітент), продати товар. Умови договору, в
тому числі й порядок розрахунків, конкретизовані контрагентами в
додатках до нього.
З 1.07.2001 року до 5.06.2002 року відповідач продав товар на
загальну суму 65 603 грн., що підтверджується звітами
комісіонера та актом звірки взаєморозрахунків від 12.04.2005
року, проте відповідач, всупереч вимог пунктів 2.5, 6.1., 7.1.
договору комісії та пункту 3.1 додатку № 3 до договору, згідно
яких повинен був перераховувати одержані кошти та звіти не рідше
2 разів на місяць, перерахував позивачу лише 55 394 грн., і сума
боргу дорівнює 10 209 грн.
Оскільки на час розгляду справи відповідач своїх зобов’язань
належним чином не виконав, господарськими судами застосовані до
спірних відносин правила статей 525 і 526 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
та правомірно задоволено позов в частині
стягнення боргу.
За правилами статті 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, має
на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням трьох
відсотків річних від простроченої суми, якщо інший розмір
процентів не встановлений договором або законом, і господарські
суди обґрунтовано задовольнили позов в частині стягнення 807
грн. 59 коп.
Доводи відповідача про право комісіонера на відрахування з
грошових коштів, що належать комітентові, правомірно і
обгрунтовано не були враховані господарськими судами з огляду на
розмір боргу та встановлений договором порядок розрахунків.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції
колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її
обставини були встановлені господарськими судами на підставі
повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки
судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична
оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення від 29.04.2005 року господарського суду Миколаївської
області та постанову від 6.06.2005 року Одеського апеляційного
господарського суду у справі № 4/41 залишити без змін, а
касаційну скаргу приватного підприємця Андрєєвої Олени
Феліксівни без задоволення.
Головуючий, суддя І. М. Васищак
Суддя Б.М. Грек
Суддя В. М. Палій