Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого Невдашенко Л.П.

суддів: Михайлюка М.В.

Дунаєвської Н.Г.

розглянувши у

відкритому судовому

засіданні касаційну Закритого акціонерного товариства

скаргу “Трикотажна фірма “Промінь”, м. Львів

на постанову від 13.07.2005

Львівського апеляційного господарського суду

у справі № 4/903-11/125

господарського суду Львівської області

за позовом Комунального підприємства “Червоноградтеплокомуненерго”, м. Червоноград

до Закритого акціонерного товариства “Трикотажна фірма “Промінь”, м. Львів

Відділу Державної виконавчої служби Львівського обласного управління юстиції, м. Львів

Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції, м. Львів

Про видачу дублікату наказу та поновлення строку для пред’явлення наказу до виконання

за участю представників сторін:

від позивача – Войцехівський Р.М.

від відповідача – не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.09.2004, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.12.2004, відмовлено Комунальному підприємству “Червоноградтеплокомуненерго” у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу та поновлення строку для його пред’явлення до виконання.

Суд мотивував своє рішення тим, що причиною втрати наказу є неуважність позивача, оскільки наказ надіслано не до ВДВС за місцем знаходження відповідача, а до ВДВС Шевченківського районного управління юстиції м. Львова.

Позивач звернувся до суду із заявою про видачу дублікату наказу після закінчення строку встановленого ст. 21 Закону України “Про виконавче провадження” (606-14) .

Постановою Вищого господарського суду України від 30.03.2005 скасовано ухвалу господарського суду Львівської області від 22.09.2004 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.12.2004, справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Обґрунтовуючи постанову касаційна інстанція зазначила, що наказ суду втрачений з вини Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції, тобто в даному випадку відсутня вина стягувача.

На виконання постанови Вищого господарського суду України, господарський суд Львівської області ухвалою від 19.04.2005 призначив справу до розгляду.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.05.2005, яку залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.07.2005 задоволено заяву Комунального підприємства “Червоноградтеплокомуненерго” про видачу дублікату наказу на примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 06.11.1997 та поновлення строку для пред’явлення наказу до виконання.

Суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України (254к/96-ВР) та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України, а строк для пред’явлення наказу до виконання був пропущений і наказ втрачений не з вини стягувача.

Оскаржуючи постанову апеляційного суду та ухвалу господарського суду Львівської області скаржник просить їх скасувати та відмовити Комунальному підприємству "Червоноградтеплокомуненерго” у видачі дублікату наказу та поновленні строку для пред’явлення наказу до виконання посилаючись на те, що при винесенні судових рішень судами порушено норми процесуального права, а саме ст.ст. 22, 42, 119, 120, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та ст.ст. 20, 21, 22, 24 Закону України “Про виконавче провадження” (606-14) .

Зокрема, скаржник зазначає, що ст. 120 ГПК України (1798-12) чітко передбачає, що дублікат наказу може бути виданий господарським судом тільки до закінчення строку, встановленого для пред’явлення наказу до виконання та не передбачає можливості відновлення цього терміну.

Стягувач звернувся до господарського суду із заявою про видачу дублікату наказу 06.09.2004, тобто через чотири роки після закінчення строку, встановленого для його пред’явлення.

Крім того, судом не з’ясовано з чиєї вини було втрачено наказ. Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням арбітражного суду Львівської області від 06.11.1997 р. задоволено позов прокурора м. Червонограда в інтересах ДП “Червоноградського управління комунальних котелень і теплових мереж до ЗАТ “Трикотажна фірма “Промінь” про стягнення 27 770 грн. боргу, видано наказ від 06.11.1997.

Ухвалою арбітражного суду Львівської області від 21.12.1999 поновлено строк пред’явлення наказу до виконання і видано дублікат наказу.

Стягувач звернувся з наказом до Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Львова, однак 24.01.2000 винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження і наказ направлено до Відділу Державної виконавчої служби Залізничного районного управління юстиції м. Львова.

Комунальне підприємство “Червоноградтеплокомуненерго” звернулося до господарського суд із заявою про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред’явлення наказу до виконання, оскільки виконавчою службою наказ від 21.12.1999 було втрачено.

Відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) в разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред’явлення наказу до виконання. Про видачу дублікату наказу виноситься ухвала.

До заяви про видачу дублікату наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; про втрату наказу стягувачем – довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред’явлено.

Із заявою щодо видачі дублікату наказу, стягувач звернувся після закінчення строку, встановленого для пред’явлення наказу до виконання.

Разом з тим, поряд із заявою про видачу дублікату наказу, позивач просив поновити йому пропущений строк для пред’явлення наказу.

Відповідно до ст. 119 ГПК України (1798-12) у разі пропуску строку для пред’явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлений.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що наказ арбітражного суду Львівської області від 21.12.1999 втрачено з вини Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Львова, що підтверджується відповідними доказами.

Зокрема, наказ арбітражного суду від 21.12.1999 не повернуто стягувачу і ним вживалися всі можливі заходи для виконання рішення суду.

Право позивача (стягувача) на стягнення, а обов’язок відповідача (боржника) сплатити суми, встановлені рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України (ст. 115 ГПК України (1798-12) та ст. 124 Конституції України (254к/96-ВР) ).

Суд першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, щодо видачі Комунальному підприємству “Червоноградтеплокомуненерго” дублікату наказу та поновлення строку для його пред’явлення.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України вважає оцінку, дану судом апеляційної інстанції обставинам справи такою, що ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.07.2005 у справі № 4/903-11/125 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.