ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.11.2005 Справа N 4/48
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М. –головуючого
Бур’янової С.С. (доповідач)
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу МП “Парвалар” на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2005 року у справі № 4/48 господарського суду Дніпропетровської області
за позовом МП “Парвалар”
До ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського”
про стягнення 241 837,38 грн.,
За участю представників сторін
від позивача не з’явилися,
від відповідача не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2005 року у справі № 4/48 (суддя Парусніков Ю.Б.) за позовом МП „Парвалар” до ВАТ „Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського” про стягнення 241 837,38 грн. відмовлено у задоволенні скарги МП „Парвалар” на дії відділу Державної виконавчої служби Заводського районного управління юстиції м. Дніпродзержинська щодо виконання рішення суду від 22.11.2001 року.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2005 року вищезазначена ухвала залишена без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з рішеннями господарських судів попередніх інстанцій, МП „Парвалар” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2005 року, посилаючись на не вірне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме п. 7 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження” (606-14) , ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України (436-15) , ст. 259 Цивільного кодексу України (435-15) .
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 4/48 від 25.01.2002 року про стягнення з відповідача на користь позивача 241 786,03 грн., постановою державного виконавця ВДВС Заводського районного управління юстиції від 06.02.2002 року було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу суду.
Ухвалою господарського суду від 19.10.2001 року було порушено провадження у справі № Б/15/218/01 про банкрутство ВАТ „Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського”. На підставі вищезазначеної ухвали постановою державного виконавця ВДВС Заводського районного управління юстиції від 06.02.2002 року виконавче провадження по примусовому виконанню наказу суду № 4/48 від 25.01.2002 року було зупинено до розгляду справи про банкрутство ВАТ „Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського” по суті господарським судом.
Відповідно до п. 8 ст. 36 Закону України „Про виконавче провадження” (606-14) виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення арбітражним судом провадження у справі про банкрутство боржника.
Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження” (606-14) у разі якщо у районному чи міському відділі Державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження.
Як видно з матеріалів справи, постановою державного виконавця ВДВС Заводського районного управління юстиції від 13.02.2002 року виконавче провадження № 6755/02 про стягнення з ВАТ „Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського” на користь МП „Парвалар” боргу у сумі 241 786,03 грн. приєднано до зведеного виконавчого провадження за № 2327/01 від 10.12.1999 року.
Суди попередніх інстанцій вірно дійшли до висновку, що дії ВДВС є правомірними.
Крім того, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що вимоги про поновлення прав на користування та розпорядження грошовими коштами не можуть розглядатися в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та те, що залучення прокурора до участі у справі для визначення складу злочину проти власності нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) не передбачено.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2005 року у справі № 4/48 підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга без задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 3 ч. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, –
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу МП “Парвалар” залишити без задоволення. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2005 року залишити без змін.