3/150 Про відстрочку виконання рішення - Текст документа

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 11.08.2004 р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2005 р., змінено рішення господарського суду Херсонської області від 20.05.2004 р. –позовні вимоги задоволено частково: в частині вимог щодо стягнення 857 827,21 грн. основного боргу провадження у справі припинено на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України (1798-12) ; стягнуто з Товариства на користь Компанії 131 338,48 грн. відсотків річних, 136717,31 грн. інфляційних нарахувань, 29 283,64 грн. пені, а всього –297 339, 43 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 31.05.2005 р. (суддя Ємленінова З.І.), яка залишена без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 06.09.2005 р. (судді: Яценко О.М., Мірошниченко М.В., Юхименко О.В.), з посиланням на ст. 121 ГПК України (1798-12) надано відстрочку стягнення 297 339, 43 грн. до 31.05.2006 р. з розстрочкою сплати на 12 місяців, починаючи з 01.06.2006 р., стягуючи щомісячно по 24 778,29 грн.

Не погоджуючись з постановою, Компанія звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу та постанову скасувати, у наданні відстрочки та розстрочки виконання судового рішення відмовити, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України (1798-12) при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно положень ч. 3 ст. 121 ГПК України (1798-12) про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Таким чином, господарське процесуальне законодавство надає суду право відстрочити або розстрочити виконання судового рішення, тобто не передбачає вчинення згаданих процесуальних дій одночасно.

Водночас, господарським судом Херсонської області ухвалою від 31.05.2005 р. і відстрочено, і розстрочено виконання судового рішення, що суперечить ст. 121 ГПК України (1798-12) .

За таких обставин, у апеляційного господарського суду були підстави для зміни ухвали місцевого господарського суду.

Проте, суд апеляційної інстанції на вказану помилку уваги не звернув, порушення чинного законодавства не усунув, а переглянув ухвалу місцевого господарського суду лише в частині відстрочення виконання судового рішення, що суперечить змісту ухвали та приписам ст. ст. 47, 99, 101, 104, 105, 106 ГПК України (1798-12) .

Відтак, ухвалу та постанову не можна визнати законними та обґрунтованими, тому вони підлягають скасуванню, а справа, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст. 111-7 ГПК України (1798-12) ), підлягає передачі місцевому господарському суду для нового розгляду заяви в порядку та з дотриманням ст. 121 ГПК України (1798-12) .

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-13 ГПК України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 31.05.2005 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 06.09.2005 р. у справі № 3/150 скасувати.