2-11/31641-05(2-11/23061-042-11/57741-03 Про визнання банкрутом - Текст документа

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.05.2005р. (суддя Цикуренко А.С.) по справі № 2-11/2306.1-2004 (2-11/3164.1-2005) за заявою прокурора Макарівського району Київської області в інтересах держави в особі Червонослобідського спиртового заводу до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромисловий комплекс “Стронг” (далі ТОВ АПК „Стронг”) про визнання банкрутом, затверджено звіт керуючого санацією, провадження по справі припинено, та зобов'язано керуючого санацією ТОВ АПК „Стронг” Пітеляка В. В. передати приватному підприємству „Новий Мир” комплекс будівель та споруд, розташованих в місті Кривій Ріг по вулиці Купріна, 123, а також майно перелік якого є в інвестиційному договорі від 10.09.2004 року.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.08.2005 року зазначену ухвалу суду першої інстанції залишено без змін з тих же підстав.

Не погодившись із судовими рішеннями господарських судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю “Агропромисловий комплекс “Стронг”, ТОВ „Бізнес-Агро”, ДП „Триліській спиртзавод” звернулися з касаційними скаргами в яких просять ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.05.2005р. по справі № 2-11/2306.1-2004 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.08.2005 року скасувати повністю і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на не вірне застосування судами норм матеріального і процесуального права, а саме ст.ст. 16, 17, 18, 21 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) (далі по тексту – Закон (2343-12) ) та ст. 41, 43, 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі по тексту –ГПК України (1798-12) ).

У відзивах на касаційні скарги, арбітражний керуючий заперечує проти доводів викладених в них, вважає їх безпідставними і такими, що не відповідають нормам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, і тому просить ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.05.2005р. по справі № 2-11/2306.1-2004 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.08.2005 року залишити без змін, а касаційні скарги без задоволення.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи ухвалою господарського суду АР Крим від 31.08.2004 року затверджено план санації ТОВ „АПК „Стронг”, згідно із п. 3 якого, ПП „Новий Мир” (інвестор) зобов’язується погасити кредиторську заборгованість ТОВ „АПК Стронг”, після чого останнє передає у власність інвестора майно лікеро-горілчаного цеху, розташованого в м. Кривий Ріг, вул. Купріна, 123.

Між боржником та інвестором –ПП „Новий Мир” був укладений інвестиційний договір від 10.09.2004 року, згідно якого інвестор фінансує погашення кредиторської заборгованості боржника згідно плану санації, затвердженого господарським судом.

Згідно з п. 3 ст. 18 Закону (2343-12) інвестор при умовах виконання зобов’язань, передбачених планом санації, може придбати права власності на майно боржника у відповідності із нормами діючого законодавства та плану санації.

Судова колегія не може погодитись із висновками господарських судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях, оскільки вони протирічать нормам діючого матеріального і процесуального права та фактичним матеріалам справи, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 18 Закону (2343-12) керуючий санацією зобов’язаний подати для схвалення комітетом кредиторів план санації протягом трьох місяців. Однак, з матеріалів справи видно, що план санації був поданий для затвердження через 13 місяців потому, як відкрита процедура санації боржника ухвалою господарського суду АР Крим від 27.07.2003 року. Крім того, господарські суди не надали оцінки тій обставині, що план санації не був наданий членам комітету кредиторів для ознайомлення за два тижні до проведення зборів, як того вимагають норми Закону (2343-12) .

Колегія суддів зазначає, що господарські суди, в порушення норм ст. 18 Закону, (2343-12) затвердили план санації, що не містить умов відповідальності інвестора в процедурі санації за невиконання взятих на себе зобов’язань.

Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що в період санації ТОВ АПК „Стронг” здійснювало господарську діяльність з передачею в оренду лікеро-горілчаного виробництва, переданого у свою чергу ТОВ АПК „Стронг” у тимчасове користування від МПП „Комплекс” у 1996 р.

З матеріалів справи видно, що ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.05.2005 р. було передано інвестору майно, яке не належить боржнику на праві власності, що підтверджується матеріалами справи.

При розгляді справи судовими інстанціями не було належним чином досліджено питання належності майна боржникові. Також не було взято до уваги та не надано належної оцінки матеріалам перевірки проведеної органами прокуратури (в матеріалах справи). Зазначеною перевіркою встановлено, що представлені документи БТІ були незаконно видані, тим самим було порушено майнові права власників майна: Пронькіної О.В. та Пронькіна В.Л.

Тобто, господарський суд першої інстанції, затверджуючи план санації, мав би перевірити самостійно, або за допомогою відповідної судової експертизи витребувати та надати правову оцінку правовстановлюючим документам щодо право власності на комплекс будівель та споруд (літери А-1, А -1, А-2, А-3, Б-1, В-1, Г-2, Д-1, Ж-1, 3-2, № 1, 7-9) розташованих за адресою: місто Кривій Ріг, вулиця Купріна 123, а також майно, перераховане в інвестиційному договорі від 10.09.2004року.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що як при розгляді даної справи в процедурі санації, так і в період банкрутства ТОВ АПК „Стронг” не були встановленні належні майнові права на цілісний майновий комплекс, який знаходився тільки на умовах оренди, його дебіторська заборгованість та сума основних засобів.

З матеріалів справи видно, що МПП „Комплекс” як первісний власник лікеро-горілчаного виробництва (комплексу) будівель та споруд (літери А-1, А -1, А-2, А-3, Б-1, В-1, Г-2, Д-1, Ж-1, 3-2, № 1, 7-9) розташованих за адресою: місто Кривій Ріг, вулиця Купріна 123, у 1996 р. передав в тимчасове користування ТОВ АПК „Стронг” згідно договору № 1 від 08.05.1996р. Сума заборгованості за оренду в наступний час становить більш 7 млн. грн. Дебіторська заборгованість по фінансовому звіту за 2000 рік зафіксована господарським судом АР Крим у сумі 6 млн. грн.

Крім того, з матеріалів справи видно, що рішенням господарського суду м. Києва у 2003 р. була встановлена додаткова дебіторська заборгованість ТОВ АПК „Стронг” на суму 3,15 млн. грн., погашення якої досі знаходиться у ВДВС Шевченківського районного управління юстиції м. Києва (матеріали в справі) та невиконане через відсторонення керуючим санацією дирекції підприємства від його керуванням.

Тобто, керуючий санацією відсторонився від стягнення дебіторської заборгованості в цілому на суму більш 16 млн. грн., при цьому основних засобів, якими тимчасово користувалось ТОВ АПК „Стронг” було більш, ніж 38 млн. грн.

Господарські суди не надали оцінки зазначеним обставинам в ході провадження справи про банкрутство. Суди встановили, що керуючий санацією порушуючи норми Закону не здійснював заходи по виведенню підприємства зі стану банкрутства із заборгованістю у 620 тис. грн., а передав ТОВ АПК „Стронг” майно за вищевказану суму санатору - інвестору ПП „Новий Світ” з закриттям процедури банкрутства.

Матеріалами справи підтверджуються доводи заявників касаційної скарги про те, що ні одного фінансового документу у процедурі санації, звітів, балансів не було пред'явлено до суду розпорядником майна (керуючим санацією) Пітеляком В.В.

Господарські суди попередніх інстанцій, не надали оцінку розміру кредиторської заборгованості (яка увійшла до плану санації), що була предметом розгляду у кримінальному провадженні прокуратурою м. Кривого Рогу та районним судом Центрально-Міського району м. Кривого Рогу стосовно незаконного нарахування коштів, накладення арешту на майно та виплати незаконно нарахованої заробітної плати. В матеріалах справи наявні заяви робітників ТОВ АПК „Стронг” до суду м. Кривого Рога про виплату заробітної плати, яка увійшла до плану санації, проте виплачена не була (в матеріалах справи звернення робітників до суду та інформація від Центрально-Міського районного суду до Вищого господарського суду).

З огляду на викладене, є підстави вважати висновок господарських судів про виконання плану санації боржника, помилковим і таким, що протирічить нормам діючого законодавства та фактичним обставинам справи.

В пункті 3 плану санації боржника зазначено про передачу інвестору майна за рахунок погашення кредиторської заборгованості у вигляді цілісного майнового комплексу лікеро-горілчаного заводу по вул. Купріна, 123 м. Кривого Рогу.

Суд першої інстанції, затверджуючи план санації, не надав оцінки тому, що 12.11.2004 року Дзержинським райсудом м. Кривого Рогу були скасовані реєстраційні посвідчення на цей об'єкт по ТОВ АПК „Стронг“(в матеріалах справи). Крім того в матеріалах справи присутні матеріали перевірки прокуратурою щодо рішення про передачу майна інвесторові ПП „Новий Світ” (у справі про банкрутство том 13). З цього приводу прокуратурою Центрально-міського району м. Кривого Рогу було проведено розслідування і встановлено факт злочину, згідно чого був виданий припис про усунення порушень законодавства про власність до БТІ та ДАБК м. Кривого Рогу від 14.07.05 р. за № 28/3975. Також був встановлений факт підробки документів щодо актів введення до експлуатації лікеро-горілчаного заводу на ТОВ АПК „Стронг”. Згідно згаданого припису, ці акти підлягають скасуванню, бо з цього приводу порушена кримінальна справа відносно службових осіб ТОВ АПК „Стронг” за незаконне використання рішення міськвиконкому Кривого Рогу за № 59 - 1996 року.

Судовими інстанціями загальної юрисдикції (матеріали у справі) встановлено, що за результатами науково-дослідної експертизи криміналістичного центру Саксаганського РОКГУ м. Кривого Рогу за № 56/04-80 від 14.06.2004 р., встановлено факти підробки документів відносно договорів по майну, яким користувалося ТОВ АПК „Стронг” з висновком про встановлену фальсифікацію, згідно якого майно не могло належати цьому підприємству.

Судова колегія Вищого господарського суду України зазначає, (матеріали касаційних скарг) що ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.07.2005 р. по справі 39/444, згідно ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України (1798-12) , був накладений арешт на об’єкти –цілісного майнового комплексу лікеро-горілчаного заводу розташованого у м. Кривий Ріг, вул. Купріна, 123, для забезпечення позовних вимог. Крім того, заявники касаційних скарг звертають увагу на те, що всупереч ст.ст. 115, 84, 85 ГПК України (1798-12) , БТІ м. Кривого Рогу, являючись відповідачем по справі та будучи ознайомленим з ухвалою суду, після її винесення, в супереч нормам закону проводить реєстрацію передачі права власності і відчуження майна. Тобто, недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону, а саме ст.ст. 203 п. 1,2,3,5,6, ст. 215 п. 1,2, ст. 216, 230 ЦПК України (1618-15) є підставою для скасуванню угод (угоди з продажу на ПП „Новий Мир”, та угоди перепродажу на ТОВ „МУЛЬТІДОМ” та з подальшою передачею під заставу –іпотеку до Укрсиббанку).

Крім того, скаржники наголошують на те, що встановлено продаж на біржових торгах у 1996-1997р.р. цілісних майнових комплексів лікеро-горілчаного заводу по вул. Купріна, 123 та заводу безалкогольних напоїв, в зв’язку з чим план санації ТОВ АПК „Стронг” про передачу його майна був сфальсифікований. Помилки допущені керуючим санацією Пітеляком В.В. привели до того, що діюче підприємство у період санації не отримавши кошти за оренду, з великою дебіторською заборгованістю, та з невиплаченим Казначейством боргом (ухвала господарського суду АРК від 27.07.2003р.) з основними засобами тимчасово використаними вартістю у тридцять вісім мільйонів грн. (т.6, стор.30) цілеспрямовано привели підприємство фактично до ліквідації.

Таким чином, відносно майна яким користувалося ТОВ АПК „Стронг” необхідно визначитися шляхом встановлення фактичних власників на підставі правовстановлюючих документів, саме: споруди, будівлі, обладнання цеху строй матеріалів на шахті ім. Валявко „Південна” у м. Кривому Розі, переданої на баланс до ТОВ АПК „Стронг” від МПП „Комплекс”; територію та огорожу автоцеху викупленого ТОВ АПК „Стронг” у міськмолокозаводу № 2; будматеріали та будівлю з них належних МПП „Комплекс” та переданих до ТОВ АПК „Стронг” по вул. Декабристів 98, у м. Севастополі; будматеріали та будівлю з них належних МПП „Комплекс” та переданих до ТОВ АПК „Стронг” по вул. Дмитрієва 13, у м. Ялта (т.6, стор.27-29); офіс по вул. Чорновола 14, кв. 1-2 та технічний поверх у м. Києві; офіс по вул. Микольско-Ботанічній б.27/29, кв.36 у м. Києві; належний ТОВ АПК „Стронг” автомобіль ВАЗ-2107, та зниклий у банкрутстві у період ліквідації підприємства; зниклий автомобіль Понтіак „Вандура” з території тимчасово належної ТОВ АПК „Стронг” за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Купріна 123, у період дії санатора –інвестора ПП „Новий мир”; зникла залізна дорога з території лікеро-горілчаного заводу, яким користувалося ТОВ АПК „Стронг” у період дії на цьому виробництві санатора інвестора.

Таким чином, судова колегія вважає, що в порушення приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності господарські суди винесли судові рішення, які не відповідають нормам діючого матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) підставами для скасування рішення місцевого суду чи постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно зі ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.05.2005р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.08.2005 року по справі № 2-11/2306.1-2004 необхідно скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію санації.

При новому розгляді справи на стадії санації суду першої інстанції необхідно повно та всебічно розглянути обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 3 ч. 1 ст. 111-9, ст. 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, –

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес-Агро”, ДП “Триліський спиртозавод”, Товариства з обмеженою відповідальністю “АПК “Стронг” задовольнити частково. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.05.2005 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.08.2005 року скасувати.