ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.10.2005 Справа N 21/519
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.
суддів : Борденюк Є.М.
Харченка В.М.
розглянувши ЗАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій”
касаційну
скаргу
на постанову Луганського апеляційного господарського суду
від 05.04.2005 року
у справі за позовом державного територіально –галузевого
об‘єднання “Південно–Західна залізниця”
до ЗАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій”
третя особа ТОВ “Укрфлоат”
Про стягнення коштів
В С Т А Н О В И В:
у грудні 2004 року, Державне територіально –галузеве об‘єднання
“Південно–Західна залізниця” звернулось до господарського суду
Луганської області з позовом про стягнення з ЗАТ “Лисичанський
склозавод “Пролетарій” 14 830 грн. штрафу згідно ст. 122
Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
за неправильне зазначення
у накладній № 49820439 на перевезення вантажу залізничним
транспортом у вагоні № 67902221 коду одержувача вантажу.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 13.01.2005
року до участі у справі у якості третьої особи залучено ТОВ
“Укрфлоат”, а рішенням господарського суду Луганської області
від 22.02.2005 року, залишеним без змін постановою Луганського
апеляційного господарського суду від 05.04.2005 року, позов
задоволено.
У касаційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення та
неправильне застосування судами норм матеріального та
процесуального права, просить постановлені у справі судові
рішення скасувати та постановити нове рішення, яким у позові
відмовити.
Заслухавши суддю –доповідача, пояснення представника позивача,
третьої особи, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи викладені у касаційній скарзі, судова колегія не вбачає
підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
Із наявних у справі матеріалів вбачається, що відвантаживши
вантаж у вагоні № 67902221 відповідач вказав у накладній №
49820439 код отримувача вантажу неправильно чим порушив вимоги
ст. 122 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
.
Зазначене відповідачем не оспорюється, а тому з урахуванням вини
відповідача та обсягу відповідальності, визначеного ст. 118
Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
місцевий господарський і
апеляційний господарський суд прийшли до правильного висновку
щодо обґрунтованості заявлених вимог та правомірно постановили
про задоволення позову.
Що ж до посилань у касаційній скарзі на відсутність у позивача
права вимоги та відсутність у нього відомостей щодо кодів
одержувачів вантажу, які обслуговуються позивачем то вони
безпідставні, оскільки санкція за допущене порушення встановлена
нормою права і застосовується незалежно від наявності договірних
відносин з тим чи іншим тереторіальним органом залізничного
транспорту.
За таких обставин, коли висновки суду першої інстанції і
апеляційного господарського суду доводами касаційної скарги не
спростовуються судова колегія не вбачає підстав для скасування
судових рішень з наведених у касаційній скарзі
мотивів, а тому керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову
Луганського апеляційного господарського суду від 05.04.2005
року, - без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді Є.М. Борденюк
В.М. Харченко