ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
27.10.2005                                       Справа N 21/519
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого          Остапенка М.І.
суддів :             Борденюк Є.М.
                     Харченка В.М.
розглянувши          ЗАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій”
касаційну
скаргу
на постанову         Луганського апеляційного господарського суду
                     від 05.04.2005 року
у справі за позовом  державного територіально –галузевого
                     об‘єднання “Південно–Західна залізниця”
до                   ЗАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій”
третя особа          ТОВ “Укрфлоат”
 
Про   стягнення коштів
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
у  грудні 2004 року, Державне територіально –галузеве об‘єднання
“Південно–Західна  залізниця” звернулось до господарського  суду
Луганської  області з позовом про стягнення з ЗАТ  “Лисичанський
склозавод  “Пролетарій”  14  830 грн.  штрафу  згідно  ст.   122
Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
         за неправильне зазначення
у  накладній  №   49820439  на перевезення  вантажу  залізничним
транспортом у вагоні №  67902221 коду одержувача вантажу.
 
Ухвалою  господарського суду Луганської області  від  13.01.2005
року  до  участі  у справі у якості третьої особи  залучено  ТОВ
“Укрфлоат”,  а  рішенням господарського суду Луганської  області
від  22.02.2005 року, залишеним без змін постановою  Луганського
апеляційного  господарського суду  від  05.04.2005  року,  позов
задоволено.
 
У  касаційній  скарзі, відповідач, посилаючись на  порушення  та
неправильне   застосування   судами   норм   матеріального    та
процесуального  права,  просить  постановлені  у  справі  судові
рішення  скасувати та постановити нове рішення,  яким  у  позові
відмовити.
 
Заслухавши  суддю –доповідача, пояснення представника  позивача,
третьої  особи,  перевіривши  матеріали  справи  та  обговоривши
доводи  викладені у касаційній скарзі, судова колегія не  вбачає
підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
 
Із  наявних  у  справі матеріалів вбачається,  що  відвантаживши
вантаж  у  вагоні №  67902221 відповідач вказав  у  накладній  №
49820439  код отримувача вантажу неправильно чим порушив  вимоги
ст.  122 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
        .
 
Зазначене відповідачем не оспорюється, а тому з урахуванням вини
відповідача  та  обсягу відповідальності, визначеного  ст.   118
Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
         місцевий господарський  і
апеляційний  господарський суд прийшли до  правильного  висновку
щодо  обґрунтованості заявлених вимог та правомірно  постановили
про задоволення позову.
 
Що  ж  до посилань у касаційній скарзі на відсутність у позивача
права  вимоги  та  відсутність  у нього  відомостей  щодо  кодів
одержувачів  вантажу,  які  обслуговуються  позивачем  то   вони
безпідставні, оскільки санкція за допущене порушення встановлена
нормою права і застосовується незалежно від наявності договірних
відносин  з  тим  чи  іншим тереторіальним органом  залізничного
транспорту.
 
За  таких  обставин,  коли  висновки  суду  першої  інстанції  і
апеляційного господарського суду доводами касаційної  скарги  не
спростовуються  судова колегія не вбачає підстав для  скасування
судових рішень з наведених у касаційній скарзі
 
мотивів,  а  тому  керуючись ст.ст.  111-9, 111-11  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну   скаргу   залишити  без  задоволення,   а   постанову
Луганського  апеляційного  господарського  суду  від  05.04.2005
року, - без змін.
 
Головуючий         М.І. Остапенко
 
Судді              Є.М. Борденюк
 
                   В.М. Харченко