ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.10.2005 Справа N 18/111(7/80)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий),
Харченка В.М.,
Борденюк Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві
за участю представника Мірошниченко Л.Р. та представника
позивача: відповідача –Куровського В.В.
касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з
обмеженою відповідальністю “Агроімпекс”
на постанову від 16.06.2005
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 18/111 (7/80)
господарського суду Чернігівської області
за позовом ТзОВ “Хім-Агросервіс-Д”
до Сільськогосподарського товариства з
обмеженою відповідальністю “Агроімпекс”
про стягнення 297567,75 грн.
В судовому засіданні 13.10.2005 оголошувались перерви до
20.10.2005 та до 27.10.2005.
В С Т А Н О В И В:
У березні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю
“Хім-Агросервіс-Д” звернулося з позовом до
сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю
“Агроімпекс” згідно якого, уточнивши в ході розгляду справи свої
вимоги, просило стягнути з відповідача 174900,00 грн.
заборгованості за надані послуги, 19396,41 грн. інфляційних,
11437,68 грн. пені та 34980,00 грн. штрафу за прострочення
оплати вартості наданих послуг.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від
26.04.2005 у справі № 18/111 (7/80) позов задоволено частково.
Стягнено з СТзОВ “Агроімпекс” на користь ТзОВ “Хім-Агросервіс-Д”
174900,00 грн. боргу, 19396,41 грн. нарахованого на суму боргу
індексу інфляції, 11437,68 грн. пені. В решті позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
16.06.2005 вищезазначене судове рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення
господарського суду Чернігівської області від 26.04.2005,
постанову апеляційного суду від 16.06.2005, а справу направити
до суду першої інстанції на новий розгляд. Свої вимоги скаржник
мотивує тим, що судом при прийнятті постанови порушено норми
процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 79, 104
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 216 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Відзиву на касаційну скаргу позивач до Вищого господарського
суду України не надіслав.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування Київським
апеляційним господарським судом норм процесуального та
матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 10.09.2004 між
сторонами у справі був укладений договір № 02-М, згідно якого
позивач зобов'язався надати відповідачу послуги по збиранню
цукрового буряку бурякозбиральним комбайном Лектра 4005V2, а
відповідач зобов'язався провести розрахунки за надані послуги
коштами з розрахунку 950,00 грн. за 1 зібраний га не пізніше 3-з
банківських днів з дня підписання акту приймання-передачі
наданих послуг. На виконання умов зазначеного договору, позивач
в строк виконав свої зобов'язання, а саме зібрав цукрові буряки
на наданій відповідачем площі, яка складає 127 га.
Судами також було встановлено, що 23.10.2004 між сторонами була
укладена додаткова угода № 1 до договору від 10.09.2004, якою
була змінена вартість послуг, що будуть надаватись позивачем з
23.10.2004, а саме вартість робіт по збиранню буряку з 1 га
становитиме 850,00 грн. У цьому зв'язку позивач зібрав цукрові
буряки на наданій відповідачем площі, що становить 105 га.
Загальна сума, за надані послуги, яку відповідач повинен був
перерахувати на розрахунковий рахунок позивача, становить
209900,00 грн., тоді як відповідач свої зобов'язання виконав
частково, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача лише
35000,00 грн.
Наведеним обставинам апеляційний суд дав належну оцінку і з
урахуванням ст.ст. 525, 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
дійшов до
правильного висновку про законність рішення суду першої
інстанції та наявність правових підстав для часткового
задоволення позову та стягнення з відповідача 174900,00 грн.
боргу, 19396,41 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції
та 11437,68 грн. пені. При цьому апеляційний суд правомірно
виходив з того, що умовами договору передбачено, що у випадку
прострочення оплати за надані позивачем послуги, відповідач
сплачує останньому пеню у розмірі 0,5% від суми невиконаної
частини зобов'язань за кожен день простроченого платежу, а також
відшкодовує виконавцю збитки, завдані неналежним виконанням
зобов'язань.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що судами невірно
розраховано заборгованість відповідача, також були предметом
судового дослідження в суді апеляційної інстанції і обгрунтовано
не прийняті ним до уваги, оскільки даний розрахунок проводився з
урахуванням змін вартості наданих послуг, а саме відповідно до
укладеної між сторонами додаткової угоди, згідно якої було
змінено вартість за 1 га зібраної земельної площі з 950,00 грн.
на 850,00 грн.
Твердження скаржника про те, що в ході розгляду справи
апеляційний суд порушив вимоги процесуального законодавства,
оскільки не зупинив провадження у справі за наявності для того
підстав, не відповідають дійсності і до уваги не приймаються.
Таким чином, оспорювана постанова апеляційної інстанції винесена
на підставі фактичних обставин справи, відповідає вимогам
діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про
відсутність підстав для її скасування.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9-111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю “Агроімпекс” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Чернігівської області від 26.04.2005
та постанову Київського апеляційного господарського суду від
16.06.2005 у справі № 18/111 (7/80) залишити без змін.
Головуючий Остапенко М.І.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Борденюк Є.М.