ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
27.10.2005                                Справа N 16/304-05-6366
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді        Дерепи В.І
суддів:                   Грека Б.М. –(доповідача у справі),
                          Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому  Відкритого акціонерного товариства
судовому засіданні        “Ширяєвське автотранспортне підприємство
касаційну скаргу          15167”
на рішення                господарського суду Одеської області від
                          26.07.05
у справі                  № 16/304-05-6366
господарського суду       Одеської області
за позовом                Товариства з обмеженою відповідальністю
                          “Колектив АТП 15167”
до                        Відкритого акціонерного товариства
                          “Ширяєвське автотранспортне підприємство
                          15167”
 
Про   усунення перешкод у здійсненні права власності та стягнення
120342 грн.
 
      за участю представників від:
позивача                  не з’явилися, були належно повідомлені
відповідача               Чубко І.А. (дов. від 24.10.05)
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Товариство  з  обмеженою відповідальністю “Колектив  АТП  15167”
звернулось  до господарського суду Одеської області  з  позовною
заявою   про  зобов'язання  Відкритого  акціонерного  товариства
“Ширяєвське   автотранспортне   підприємство   15167”    усунути
перешкоди   у   праві  користування  майном  шляхом   повернення
транспортних засобів марки КАМАЗ-55 11 (реєстраційний  №  384-55
ОВ),  КАМАЗ-5320  (реєстраційний  №  384-58  ОВ),  КАМАЗ-55   11
(реєстраційний № 384-52 ОВ) власнику майна - ТОВ  “Колектив  АТП
15167“; та про стягнення з ВАТ “Ширяєвське АТП 15167” на користь
ТОВ “Колектив АТП 15167” збитків у розмірі 120342 грн.
 
Рішенням  господарського суду Одеської  області  (суддя  Желєзна
С.П.  ) від 25.07.05 позовні вимоги задоволені в повному обсязі:
Відкрите   акціонерне  товариство  “Ширяєвське   автотранспортне
підприємство  15167”  зобов'язано  усунути  перешкоди  у   праві
користування майном шляхом повернення транспортних засобів марки
КАМАЗ-55    11   (реєстраційний   №   384-55   ОВ),   КАМАЗ-5320
(реєстраційний № 384-58 ОВ), КАМАЗ-55 11 (реєстраційний № 384-52
ОВ)   власнику  майна  -  ТОВ  “Колектив  АТП  1  5167“;  з  ВАТ
“Ширяєвське  АТП  15167”  на користь ТОВ  “Колектив  АТП  15167”
стягнено збитків у розмірі 120342 грн.
 
В обґрунтування своєї позиції суд послався на те, що матеріалами
справи встановлено та не заперечується відповідачем, що останнім
незаконно   утримувалися  три  вантажні   автомобілі   позивача,
внаслідок чого, той був позбавлений можливості здійснювати  свою
господарську  діяльність  з  використанням  згаданих   технічних
засобів, що в свою чергу, призвело до збитків.
 
Відповідач  не  погодився з рішенням в  частині  стягнення  суми
збитків  і  в цій частині оскаржив його до Вищого господарського
суду  України.  В  своїй касаційній скарзі  Відкрите  акціонерне
товариство   “Ширяєвське  автотранспортне  підприємство   15167”
просить  скасувати рішення господарського суду Одеської  області
від  25.07.05  в  частині  стягнення  120342  грн.  збитків,  та
відмовити  в  позові в цій частині. Касаційна скарга  мотивована
тим,  що  суд  не  врахував,  що відшкодуванню  підлягають  лише
реальні та понесені збитки.
 
В  частині  зобов'язання відповідача усунути перешкоди  у  праві
користування майном шляхом повернення транспортних засобів марки
КАМАЗ-55    11   (реєстраційний   №   384-55   ОВ),   КАМАЗ-5320
(реєстраційний № 384-58 ОВ), КАМАЗ-55 11 (реєстраційний № 384-52
ОВ)   власнику  майна  -  ТОВ  “Колектив  АТП  15167”,   рішення
скаржником   не   оспорюється,  а   відтак,   не   перевіряється
господарським судом касаційної інстанції.
 
Заслухавши   доповідь   судді-доповідача,   розглянувши   доводи
касаційної  скарги,  проаналізувавши  правильність  застосування
апеляційним  судом  норм процесуального  права,  колегія  суддів
Вищого  господарського суду України вважає, що касаційна  скарга
підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
 
Відповідно до статі 1166 Цивільного кодексу України ( 435-15  ) (435-15)
        ,
майнова  шкода,  завдана неправомірними діями  чи  бездіяльністю
особистим  немайновим  правам фізичної або  юридичної  особи,  а
також   шкода,  завдана  майну  фізичної  або  юридичної  особи,
відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.  Особа,
яка  завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона
доведе, що шкоди завдано не з її вини.
 
З приписів цієї статті вбачається, що для застосування деліктної
відповідальності  необхідна  наявність  складу   правопорушення:
протиправної  поведінки  (дії  чи бездіяльності)  особи;  шкоди;
причинного  зв'язку між протиправною поведінкою і  шкодою;  вини
особи, яка заподіяла шкоду.
 
Судом  було встановлено що ТОВ “Колектив АТП 15167” на  підставі
угоди  купівлі-продажу, укладеної з ВАТ “Ширяевське  АТП  15167”
16.08.04,  було  придбано  за  готівку  6  одиниць  транспортних
засобів, у тому числі: 2 автобуси ЛАЗ-699 та 4 автомобіля КАМАЗ.
 
На  виконання  умов  вищезазначеної  угоди  купівлі-продажу  ВАТ
“Ширяевське  АТП  15167” передало по актам приймайня-передачі  6
одиниць  автотранспорту у власність ТОВ “Колектив АТП 15167”,  а
останнє –прийняло це майно і сплатило повну вартість за придбані
автотранспортні  засоби готівкою в сумі  14000  грн.  Станом  на
25.07.05 три вантажні автомобілі позивача незаконно утримувалися
у  себе  відповідачем, що є порушенням статей  1,  2,  4  Закону
України   “Про   власність”   ( 697-12   ) (697-12)
        .   Дана   обставина
підтверджується   матеріалами   справи   та   не   заперечується
сторонами.
 
20.08.04  між  ТОВ  “Колектив  АТП  15167”  (Виконавець)  та  ДП
“Автобан-Україна”   (Замовник)   було   укладено   договір    на
перевезення   автомобільним  транспортом,  предметом   якого   є
здійснення  позивачем перевезень та транспортно-експедиторського
обслуговування  вантажів  “замовника” автомобільним  транспортом
строком  до  20.08.05. При цьому, додатком № 1 до  договору  від
20.08.04  сторонами  було  обумовлено  кількість  залучених   до
перевезень автомобілів марки КАМАЗ (4 одиниці), а також вартість
послуг   з   перевезення  вантажів.  Станом   на   30.11.04   ДП
“Автобан-Україна”   за  перевезення  автомобільним   транспортом
згідно   договору  від  20.08.04  було  сплачено   20.000   грн.
Враховуючи  вищевикладені  обставини  та  керуючись  розрахунком
упущеної вигоди, який надав позивач, суд прийшов до висновку, що
відповідач  повинен відшкодували позивачу 120342  грн.  упущеної
вигоди,  у  зв'язку з простоєм автомобілів з.12.2004  по  липень
2005.
 
Втім,   колегія   суддів  Вищого  господарського   суду   вважає
передчасним  висновок  господарського суду  щодо  суми  упущеної
вигоди,   оскільки  вона  не  доведена  матеріалами  справи   та
обґрунтована  лише  розрахунком позивача. Крім  того,  судом  не
встановлено   період,   протягом  якого   відповідач   незаконно
утримував  у  себе  автомобілі  позивача,  а  відтак,  неможливо
визначити  суму  збитків, оскільки вона  залежить  від  часового
показника.
 
Колегія  суддів господарського суду касаційної інстанції  вважає
за   потрібне   зазначити  наступне.  За  змістом  статті   1166
Цивільного  кодексу  України  ( 435-15  ) (435-15)
        ,  упущена  вигода  –це
доходи,   які  особа  могла  б  реально  одержати  за  звичайних
обставин,  якби  її  право  не було  порушене.  Якщо  особа,  що
порушила  право,  одержала у зв'язку з  цим  доходи,  то  розмір
упущеної  вигоди, що має відшкодовуватися, не може  бути  меншим
від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
 
При    визначенні   упущеної   вигоди   (неодержаних    доходів)
враховуються вжиті кредитором заходи для їх одержання  (ст.  623
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        ). При обрахуванні  розміру
упущеної  вигоди мають враховуватися тільки ті точні  дані,  які
безспірно  підтверджують реальну можливість  отримання  грошових
сум,  або  інших  цінностей,  якби  зобов'язання  було  виконано
боржником  належним  чином.  Нічим  не  підтверджені  розрахунки
кредитора про можливі доходи до уваги братися не повинні. Розмір
упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом
якого  тривали протиправні дії відповідача, розумних  витрат  на
отримання  доходів,  які кредитор поніс би,  якби  не  відбулося
порушення  права.  Обґрунтування і доказування  розміру  збитків
здійснюється   кредитором.  Така  вимога   обумовлена   основною
спрямованістю інститутів цивільно-правової відповідальності саме
на  відшкодування  збитків. Нездатність  кредитора  обґрунтувати
вимоги  про  відшкодування упущеної вигоди може  бути  для  суду
підставою для відмови в задоволенні таких вимог.
 
Суд  на  вищезазначені обставини уваги не звернув,  не  визначив
період,   протягом   якого  три  вантажні  автомобілі   позивача
перебували  у  відповідача без достатніх  правових  підстав,  не
обґрунтував  у встановленому порядку суми збитків,  належної  до
стягнення,   чим   порушив  вимоги  статті   43   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
За  таких обставин рішення господарського суду Одеської  області
від 25.07.05 підлягає скасуванню, а справа –направленню на новий
розгляд до місцевого господарського суду.
 
При   новому  розгляді,  суду  слід  з'ясувати  наведені  в  цій
постанові  обставини справи, дослідити наявні у  справі  докази,
дати  їм  та  доводам сторін належну правову оцінку та  ухвалити
законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду  справи
суду  слід  врахувати,  що рішення є законним  тоді,  коли  суд,
виконавши   всі   вимоги  процесуального   закону   і   всебічно
перевіривши  обставини, вирішив спір у відповідності  з  нормами
матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому
повно відображені обставини, що мають значення для даної справи,
висновки  суду  про встановлені обставини і правові  наслідки  є
вичерпними,    відповідають    дійсності    і    підтверджуються
достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.
 
Враховуючи  викладене,  керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9
–111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу Відкритого акціонерного товариства “Ширяєвське
автотранспортне   підприємство  15167”   №   88   від   01.09.05
задовольнити  частково.  Рішення  господарського  суду  Одеської
області  від  26.07.05  по справі № 16/304-05-6366  скасувати  в
частині стягнення 120342 грн. збитків та направити справу в  цій
частині   на  новий  розгляд  до  господарського  суду  Одеської
області.  В  іншій частині рішення господарського суду  Одеської
області  від  26.07.05 по справі № 16/304-05-6366  залишити  без
змін.
 
Головуючий - суддя В. Дерепа
 
Судді              Б. Грек
 
                   Л. Стратієнко