ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2005                                    Справа N 15/451пд

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.

суддів:     Борденюк Є.М.

            Харченка В.М.

розглянувши касаційну   

скаргу                  ТОВ “Протект”

на постанову            Луганського апеляційного господарського

                        суду від 12.07.2005 року

у справі за позовом     Луганського ЗАТ

                        “Побутрадіоантентехніка”

до                      ТОВ “Протект”

Про   розірвання договору оренди та звільнення нежитлового

приміщення

                       В С Т А Н О В И В:

у  листопаді  2004 року Луганське закрите акціонерне  товариство

“Побутрадіоантентехніка”  звернулось до  господарського  суду  з

позовом   про   розірвання  договору  оренди  №  46   укладеного

29.03.2004  року  з  ТОВ  “Протект”  та  звільнення  нежитлового

приміщення,  посилаючись  на  неналежне  виконання  відповідачем

взятих на себе зобов‘язань за цим договором.

Заявою від 11.04.2005 року, № 32 позивач уточнив свої вимоги і у

зв‘язку  з  закінченням строку дії договору  просив  постановити

рішення  про  виселення  відповідача з зайнятих  ним  нежитлових

приміщень   у   будинку   №   17  по   вул.   Інтернаціональній,

м. Луганська.

Рішенням  господарського суду Луганської області від  14.04.2005

року,  залишеним  без  змін постановою Луганського  апеляційного

господарського суду від 12.07.2005 року, позов задоволено.

У  касаційній скарзі ТОВ “Протект”, посилаючись на порушення  та

неправильне   застосування  судами  попередніх  інстанцій   норм

матеріального  та процесуального права, просить  постановлені  у

справі  судові  рішення скасувати, а справу направити  на  новий

судовий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши  суддю –доповідача, перевіривши матеріали  справи  та

обговоривши  доводи касаційної скарги судова колегія  не  вбачає

підстав для її задоволення, виходячи із наступного.

Як  вбачається  із  матеріалів справи, 29.03.2004  року  сторони

уклали договір оренди № 46, відповідно до якого позивач передав,

а  відповідач прийняв, за актом прийому передачі від  01.04.2004

року, в оренду нежитлове приміщення загальною площею 112,1 м. 2,

розташоване  у  будинку  №  17 по вул. Інтернаціональній,  міста

Луганська.

Відповідно  до  п.  4.3  Договору від 29.03.2004  року,  у  разі

відсутності  заяви  однієї із сторін  про  припинення  чи  зміну

договору  на  протязі  двох місяців, до закінчення  терміну  дії

договору, договір вважається продовженим на той же термін  і  на

тих же умовах, які були передбачені договором.

Листами  №  74  від 26.08.2004 року та № 98 від 28.10.2004  року

позивач  попередив  відповідача про припинення  дії  договору  з

31.10.2004 року, та у відповідності з вимогами п. 2.2.7 Договору

оренди   просив   звільнити   займані   відповідачем   нежитлові

приміщення.

Листами  № 10 від 22.01.2005 року, № 13 від 26.01.2005  року  та

№  21  від  25.02.2005 року позивач також повідомляв відповідача

про  припинення дії договору № 46, у зв‘язку з закінченням  його

строку дії та просив звільнити займані приміщення та передати їх

орендодавцю у порядку, визначеному п. 2.2.7 договору.

Проте  в  обумовлені  договором  терміни  відповідач  орендоване

приміщення  не звільнив, взяте на себе зобов‘язання  не  виконав,

що  не  оспорюється  і у касаційній скарзі, а  тому  суд  першої

інстанції і апеляційний суд прийшли до правильного висновку щодо

правомірності  заявлених вимог та обґрунтовано  постановили  про

задоволення позову.

Що  ж  до посилань відповідача на порушення господарським  судом

Луганської  області  норм  процесуального  права,  зокрема  щодо

неповідомлення  його  належним чином про дату  та  час  розгляду

справи,  то вони спростовуються наявними у справі матеріалами  і

не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки

процесуальні документи, зокрема і ухвала про призначення  справи

до  розгляду  судом  14.04.2005  року  направлялась  відповідачу

своєчасно,  представник відповідача приймав участь при  розгляді

справи  в  апеляційному  порядку і  обставини,  які  встановлені

місцевим   господарським   судом   та   стали   підставою    для

постановлення судового рішення не спростовував.

Не  посилається  на помилковість висновків суду відповідач  і  у

касаційній  скарзі, а тому при такому положенні, коли  обставини

справи встановлені судами з достатньою повнотою, їм дана належна

правова  оцінка,  Вищий  господарський  суд  України,  керуючись

ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , -

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну   скаргу   залишити  без  задоволення,   а   постанову

Луганського  апеляційного  господарського  суду  від  12.07.2005

року, - без змін.