ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
27.10.2005                                         Справа N 11/87
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого               Чабана В.В.
суддів:                   Семчука В.В., Шульги О.Ф.
у відкритому судовому засіданні за участю представників 
Відкритого акціонерного   Клис А.А.
товариства “Миколаївська
малотоннажна верф”
Товариства з обмеженою    Родіонова В.Є.
відповідальністю
інжинірингової фірми
“Сакунтала”
розглянувши касаційну     Відкритого акціонерного товариства
скаргу                    “Миколаївська малотоннажна верф”
на постанову              Одеського апеляційного господарського
                          суду від 30.06.2005
у справі                  № 11/87
господарського суду       Миколаївської області
за позовом                Товариства з обмеженою відповідальністю
                          інжинірингової фірми “Сакунтала”
до                        Відкритого акціонерного товариства
                          “Миколаївська малотоннажна верф”
 
Про   стягнення 50 591,05 грн.
 
Рішенням   господарського  суду  Миколаївської  області   (суддя
Василяка  К.Л.)  від  29.04.2005 позов  задоволено  –стягнуто  з
Відкритого  акціонерного  товариства “Миколаївська  малотоннажна
верф”   на   користь  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю
“Інжинірингова фірма “Сакунтала” 50 200 грн. боргу, 2  120  грн.
57 коп. пені, 355 грн. 68 коп. річних та судові витрати.
 
Одеський  апеляційний  господарський суд  (судді  Єрмілов  Г.А.,
Воронюк  О.Л.,  Лашин  В.В.) переглянув в  апеляційному  порядку
вказане  рішення  і постановою від 30.06.2005 залишив  його  без
змін.
 
Відкрите акціонерне товариство “Миколаївська малотоннажна верф”,
не  погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного
господарських судів, подало касаційну скаргу в якій  просить  їх
скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
 
За твердженням скаржника, судами першої та апеляційної інстанцій
порушено  норми  матеріального та  процесуального  права,  що  і
призвело до прийняття помилкових рішень.
 
Перевіривши  матеріали справи, заслухавши представників  сторін,
Вищий господарський суд України
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Товариство  з  обмеженою відповідальністю  “Інжинірингова  фірма
“Сакунтала”  звернулось  до  господарського  суду  Миколаївської
області   з   позовом  до  Відкритого  акціонерного   товариства
“Миколаївська малотоннажна верф” про стягнення 50  591  грн.  05
коп.  ,  в  тому  числі 50 200 грн. 00 коп. боргу,  35  грн.  37
коп. пені та 355 грн. 68 коп. - 3% річних.
 
Обґрунтовуючи  свої  вимоги позивач стверджує,  що  на  підставі
договору № 03-100-01/03-21 від 24.11.2003 та додаткових угод  до
нього,   укладених  між  сторонами,  він  виконав   на   користь
відповідача  проектно-конструкторські роботи з  модернізації  та
ремонту  суден та здійснював технічне супроводження в період  їх
модернізації  і  ремонту, однак останній свої зобов’язання  щодо
своєчасного  проведення розрахунку не виконав і станом  на  день
заявлення  позову його заборгованість складає  50  200  грн.  00
коп.
 
Крім  того,  у  зв’язку з простроченням грошового  зобов’язання,
відповідачу нараховано пеню, згідно п. 5.2 Договору та  ст.  343
ГК України і 3% річних, згідно ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
В  подальшому  позивач уточнив свої вимоги в  цій  частині  і  в
кінцевому  результаті просив суд стягнути з  відповідача  2  120
грн. 57 коп. пені та 355 грн. 68 коп. річних.
 
Приймаючи рішення у справі, місцевий та апеляційний господарські
суди,  з  посиланням на акти виконаних робіт  (а.с.  16  та  17)
встановили, що, на виконання умов договору № 03-100-01/03-21 від
24.11.2003,  позивач  виконав  на користь  відповідача  комплекс
робіт,  вартість  яких складає 50 200 грн.  За  таких  обставин,
враховуючи,   що   відповідач  роботи  прийняв   без   будь-яких
застережень, однак їх вартість не сплатив, суди дійшли  висновку
про  обґрунтованість вимог в частині стягнення боргу, тому позов
в цій частині задоволено.
 
Крім того, місцевий та апеляційний господарські суди, дослідивши
подані позивачем розрахунки, дійшли висновку і про правомірність
та  обґрунтованість нарахування відповідачу пені, згідно п.  5.2
Договору та 3% річних, згідно ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
Вказані  висновки відповідають вимогам чинного законодавства  та
матеріалам  справи,  тому колегія суддів  Вищого  господарського
суду  України  не  вбачає  підстав  для  задоволення  касаційної
скарги.
 
Враховуючи    викладене,   керуючись   ст.ст.   111-5,    111-7,
111-9-111-12  ГПК  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський  суд
України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Постанову   Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
30.06.2005  у  справі № 11/87 господарського суду  Миколаївської
області   залишити  без  змін,  а  касаційну  скаргу  Відкритого
акціонерного  товариства “Миколаївська малотоннажна  верф”  –без
задоволення.
 
Головуючий, суддя  В.Чабан
 
Судді              В.Семчук
 
                   О.Шульга