ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
27.10.2005                                          Справа N 7/78
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого         Чабана В.В.
суддів:             Семчука В.В., Шульги О.Ф.
у відкритому судовому засіданні за участю представників 
ВАТ “Запоріжгаз”    Власова І.Ю.
ВАТ “Український    не з’явився
графіт”
розглянувши         ВАТ “Український графіт”
касаційну скаргу
на постанову        Запорізького апеляційного господарського суду
                    від 15.06.2005р.
у справі            № 7/78
господарського суду Запорізької області
за позовом          ВАТ “Запоріжгаз”
до                  ВАТ “Український графіт”
 
 
Про   стягнення
 
Рішенням    господарського   суду   Запорізької   області    від
18.04.2005р.  (суддя  Кутіщева Н.С.)  поновлено  строк  позовної
давності,  позовні вимоги задоволено частково  –стягнуто  з  ВАТ
“Український графіт” на користь ВАТ “Запоріжгаз” 1 836  грн.  70
коп.  боргу,  151 грн. пені та судові витрати. В  іншій  частині
позову відмовлено.
 
Запорізький апеляційний господарський суд (судді Радченко О.П. ,
Мірошниченко   М.В.,   Кричмаржевський   В.А.)   переглянув    в
апеляційному   порядку   вказане  рішення   і   постановою   від
15.06.2005р.,  скасував  його  частково,  виклавши   резолютивну
частину рішення в такій редакції:
 
“Відновити строк позовної давності.
 
Позовні вимоги задовольнити частково.
 
Стягнути   з  Відкритого  акціонерного  товариства  “Український
графіт”,   м.   Запоріжжя  на  користь  Відкритого  акціонерного
товариства   по   газопостачанню  та  газифікації  “Запоріжгаз”,
м.  Запоріжжя  1 836 грн. 70 коп. основного боргу,  37  грн.  23
коп.  державного  мита за розгляд справи у  господарському  суді
Запорізької  області, 86 грн. 14 коп. витрат на  інформаційно  -
технічне забезпечення.
 
В іншій частині позову відмовити.”
 
Відкрите   акціонерне   товариство  “Український   графіт”,   не
погоджуючись  з  рішенням  місцевого та постановою  апеляційного
господарських судів, подало касаційну скаргу в якій  просить  їх
скасувати, і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
 
За твердженням скаржника, судами першої та апеляційної інстанцій
порушено  норми  матеріального та  процесуального  права,  що  і
призвело до прийняття помилкових рішень.
 
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника  позивача,
Вищий господарський суд України
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Відкрите  акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації
“Запоріжгаз”  звернулось  до  господарського  суду   Запорізької
області   з   позовом  до  Відкритого  акціонерного   товариства
“Укрграфіт”  про стягнення 2 516 грн. 13 коп. , в тому  числі  2
179 грн. 26 коп. боргу, 336 грн. 87 коп. пені.
 
Обґрунтовуючи  свої  вимоги позивач стверджує,  що  на  підставі
договору  №  167/804/12149/12 від 01.01.2001р.,  укладеного  між
сторонами,  він  в  січні-грудні 2001 року поставив  відповідачу
природний  газ в об’ємі 373 326, 71 м3 на загальну суму  64  600
грн.  87  коп.  , однак відповідач розрахувався  за  нього  лише
частково  і  станом  на  день звернення до суду,  заборгованість
останнього складає суму позову.
 
Крім  того,  у  зв’язку з простроченням грошового  зобов’язання,
відповідачу,  згідно  п.  4.2 Договору та  Закону  України  “Про
відповідальність    за    несвоєчасне    виконання     грошового
зобов’язання”,  нараховано пеню, яка  за  підрахунками  позивача
складає 336 грн. 87 коп.
 
Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд виходив з
того,  що  позовні  вимоги  про  стягнення  боргу  за  договором
№  167/804/12149/12 від 01.01.2001р. з протоколом  розбіжностей,
обґрунтовані лише в частині 1 836 грн. 70 коп. боргу та 151 грн.
пені. В іншій частині в позові відмовлено.
 
Переглядаючи в апеляційному порядку вказане рішення, Запорізький
апеляційний  господарський суд, встановив, що позовні  вимоги  в
частині   стягнення   боргу,  задоволені   судом,   підтверджені
матеріалами справи та доведені позивачем в ході розгляду справи,
тому в цій частині погодився з висновками місцевого суду.
 
Стосовно ж заявленої до стягнення пені, то, апеляційний  суд,  з
посиланням на ст. 72 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        , дійшов висновку, що  в
цій  частині  вимог, позов заявлено поза межами строку  позовної
давності.
 
Вказані  висновки апеляційного господарського суду  відповідають
вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, тому колегія
суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав  для
задоволення касаційної скарги.
 
Враховуючи    викладене,   керуючись   ст.ст.   111-5,    111-7,
111-9-111-12  ГПК  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський  суд
України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Постанову  Запорізького  апеляційного  господарського  суду  від
15.06.2005  у  справі  №  7/78 господарського  суду  Запорізької
області  залишити без змін, а касаційну скаргу ВАТ  “Український
графіт” –без задоволення.
 
Головуючий, суддя  В.Чабан
 
Судді              В.Семчук
 
                   О.Шульга