ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.10.2005 Справа N 3/22
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І., - головуючого,
Грека Б.М.,
Стратієнко Л.В.,
розглянувши матеріали Державного підприємства “Донецька вугільна
касаційних скарг коксова компанія”
на рішення Господарського суду Донецької області від
18.05.05
та на постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 16.08.05
у справі № 3/22
господарського суду Донецької області
за позовом Приватного підприємства “Текстиль-контакт”
до ДП “Шахта ім. О.Г.Стаханова” Державного
підприємства “Донецька вугільна коксівна
компанія”
Про стягнення 66547грн.25коп.
В засіданні взяли участь представники:
- позивача: Козлов О.А. (дов. від 22.08.05)
- відповідача не з'явилися, були належно повідомлені
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство “Текстиль-контакт” звернулось до
господарського суду Донецької області з позовною заявою про
стягнення з державного підприємства “Шахта ім. О.Г.Стаханова”
56379 грн. 54 коп. боргу за поставлену продукцію з урахуванням
індексу інфляції, річні у сумі 2930 грн.30 коп. , пеню за
прострочення виконання грошового зобов’язання у сумі 7237 грн.
38 коп.
За заявою позивача господарський суд ухвалою від 20.04.05
залучив у якості відповідача по даній справі Державне
підприємство “Донецька вугільна коксівна компанія”.
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.05.05
(суддя Гассій О.В.), залишеним без змін постановою Донецького
апеляційного господарського суду від 16.08.05 (колегія суддів у
складі: головуючого-судді Шевкової Т.А., суддів: Дзюби О.М.,
Стойки О.В.) позов задоволено частково: з Державного
підприємства “Донецька вугільна коксівна компанія” на користь
Приватного підприємства “Текстиль-контакт” стягнуто 46788 грн.
–основного боргу; щодо Державного підприємства “Шахта імені
О.Г.Стаханова” - провадження по справі припинено на підставі
п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судові акти мотивовані тим, що судом на підставі поданих доказів
встановлено факт наявності у відповідача заборгованості перед
позивачем та факту непогашення даної заборгованості, а Державне
підприємство “Шахта імені О.Г.Стаханова” виключена з державного
реєстру підприємств та організацій України.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області
від 18.05.05 та з постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 16.08.05, Державне підприємство
“Донецька вугільна коксівна компанія” подало до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу, вимагаючи їх
скасування та прийняття нового рішення про стягнення суми боргу
з Державного підприємства “Красноармійськвугілля”.
Свої вимоги скаржник мотивував тим, що Державне підприємство
“Донецька вугільна коксівна компанія” не є належним
правонаступником підприємств, які мали бути включені до його
складу, в тому числі і Державного підприємства
“Красноармійськвугілля”, а також посилається на Наказ
Міністерства палива і енергетики України № 238 від 26.05.05 “Про
реорганізацію ДП “Донецька вугільна коксівна компанія”
( v0238558-05 ) (v0238558-05)
, згідно з яким поновлює свою діяльність ДП
“Красноармійськвугілля”.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів
Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій, на підставі тендерних торгів, які
проводилися 27.02.02, між Приватним підприємством
“Текстиль-контакт” та ДП “Шахта ім. О.Г.Стаханова” укладено
договір № 222 від 01.08.02 про закупівлю товарів на суму
160260грн.00коп. Згідно із накладною № 29530 від 30.10.02,
відповідачем отримані костюми та окуляри на суму 46788грн.
00коп. При проведені звірки взаємних розрахунків сторонами було
встановлено наявність боргу позивача перед відповідачем у сумі
46788грн.00коп. Акт звірки підписаний уповноваженим
представником скаржника, що свідчить про визнання ним боргу.
На підставі викладеного колегія Вищого господарського суду
України суддів погоджується із висновками судів попередніх
інстанцій щодо доведеності факту наявності боргу у Державного
підприємства “Донецька вугільна коксівна компанія” перед
Приватним підприємством “Текстиль-контакт” та обов’язку його
погашення.
Вимога про оплату боргу позивачем була заявлена ДП “Шахта
ім. О.Г.Стаханова” 17.11.04, та 15.04.05 –ДП “Донецька вугільна
коксівна компанія”. Направлений з даною вимогою акт звірки
розрахунків був підписаний скаржником. Крім того, позивачем на
вимогу господарського суду, яка викладена в ухвалі від 20.04.05
по справі № 3/22 копія позовної заяви була відправлена на адресу
залученого в якості відповідача ДП “Донецька вугільна коксівна
компанія”, тому помилково вказане позивачем в найменуванні
“Красноармійськвугілля” не є підставою для відмови у розгляді
вимоги про перерахування коштів.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку,
що вимога про погашення боргу пред’явлена у встановленому
порядку, і тому не є обгрунтованими твердження скаржника про
порушення судом ст. 56 Господарського процесуального кодексу
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Суд касаційної інстанції не вважає обгрунтованими посилання
скаржника на те, що він неправомірно залучений у якості
відповідача по справі, оскільки ці доводи досліджені
господарським судом апеляційної інстанції. З цього приводу в
постанові зазначено, що відповідно до довідки Головного
міжрегіонального управління статистики у м. Києві 11.05.05,
“Шахта ім. О.Г.Стаханова” (без права юридичної особи) є
відокремленим підрозділом ДП “Донецька вугільна коксівна
компанія” м. Макіївка.
Доводи скаржника про те, що відповідно до Наказу Міністерства
палива та енергетики України № 238 від 26.05.05 “Про
реорганізацію ДП “Красноармійськвугілля”, це підприємство
відновлює свою діяльність і має нести відповідальність по
справі, не приймаються до уваги, оскільки даний наказ не
стосується предмету спору та був прийнятий після розгляду справи
та після винесення рішення по справі.
Отже, доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для
скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного
господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена
при повному з'ясуванні судами всіх обставин справи та при
вірному правозастосуванні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9
–111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скарги Державного підприємства “Донецька вугільна
коксова компанія” залишити без задоволення, постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 16.08.05 по справі № 3/22
залишити без змін.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко