ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.10.2005 Справа N 2/2337
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Чабана В.В.
суддів: Семчука В.В., Шульги О.Ф.
у відкритому судовому засіданні за участю представників
Приватного підприємства Петрук М.В., Кудіна М.Г.
“Меблеві технології”
Відділу державної виконавчої не з’явився
служби Корольовського
районного управління юстиції
у м. Житомирі
Управління державного не з’явився
казначейства у Житомирській
області
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства “Меблеві
технології”
на постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 09.06.2005
у справі № 2/2337
господарського суду Житомирської області
за позовом Приватного підприємства “Меблеві
технології”
до Відділу державної виконавчої служби
Корольовського районного управління
юстиції у м. Житомирі
третя особа Управління державного казначейства у
Житомирській області
Про стягнення 45 227,51 грн.
Рішенням господарського суду Житомирської області (суддя
Тимошенко О.М.) від 18.10.2004 позов задоволено частково
–стягнуто з Відділу державної виконавчої служби Корольовського
районного управління юстиції у м. Житомирі на користь Приватного
підприємства “Меблеві технології”:
- 34 992 грн. 07 коп. боргу;
- 1 714 грн. 61 коп. пені;
- 2 449 грн. 44 коп. штрафу;
- 4 000 грн. витрат на адвоката;
- 391 грн. 91 коп. витрат по оплаті державного мита;
- 114 грн. 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
В решті позову відмовлено.
Житомирський апеляційний господарський суд (судді: Вечірка І.О.,
Зарудяна Л.О., Ляхевич А.А.) переглянув вказане рішення і
постановою від 09.06.2005 в частині задоволення позову скасував
його і прийняв нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.
Приватне підприємство “Меблеві технології”, не погоджуючись з
постановою апеляційного господарського суду, подало касаційну
скаргу в якій просить її скасувати, а рішення місцевого
господарського суду залишити без змін.
На думку скаржника, судом апеляційної інстанції не правильно
застосовані норми матеріального та процесуального права, що і
призвело до прийняття помилкової постанови.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників
Приватного підприємства “Меблеві технології”, Вищий
господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство “Меблеві технології” звернулось до
господарського суду Житомирської області з позовом до Відділу
державної виконавчої служби Корольовського районного управління
юстиції у м. Житомирі, третя особа Управління державного
казначейства у Житомирській області, про стягнення 45 227 грн.
51 коп. , в тому числі 35 828 грн. 05 коп. боргу, 4 399 грн. 46
коп. пені і штрафу та 5 000 грн. витрат на послуги адвоката.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач стверджує, що на підставі
договору № 1 від 03.10.2003, укладеного між сторонами, він
виконав певний обсяг робіт, за які відповідач не розрахувався.
Так, за підрахунками позивача, відповідач, станом на день
звернення до суду, заборгував йому 35 828 грн. 05 коп. боргу,
які він і просить суд стягнути у примусовому порядку.
Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем грошового
зобов’язання, йому нараховано пеню та штраф, згідно ст. 231 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
.
Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд, з
посиланням на ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, дійшов висновку про
обґрунтованість позову в частині стягнення 34 992 грн. 07
коп. боргу. Стосовно ж заявлених до стягнення, згідно ст. 231 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
санкцій, то відповідно, судом визнано
правомірне їх нарахування в сумі 1 714 грн. 61 коп. пені та 2
449 грн. 44 коп. штрафу.
Крім того, судом прийнято рішення про стягнення з відповідача на
користь позивача витрат на послуги адвоката в розмірі 4 000 грн.
Переглядаючи вказане рішення в апеляційному порядку,
Житомирський апеляційний господарський суд, дослідивши подані у
справі докази та заслухавши пояснення представників сторін,
дійшов висновку, що оскільки строк виконання зобов’язання за
угодами від 12.11.2003 та від 17.04.2004, укладеними між
сторонами, не наступав, то вимоги, заявлені позивачем на
підставі ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, є необґрунтованими. З
огляду на зазначене, рішення місцевого господарського суду про
часткове задоволення позову скасоване і в позові відмовлено
повністю.
Вказані висновки відповідають вимогам чинного законодавства та
матеріалам справи, тому колегія суддів Вищого господарського
суду України не вбачає підстав для задоволення касаційної
скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9-111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
09.06.2005 у справі № 2/2337 господарського суду Житомирської
області залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного
підприємства “Меблеві технології” –без задоволення.
Головуючий, суддя В.Чабан
Судді В.Семчук
О.Шульга