ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.10.2005 Справа N 47/05-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Невдашенко Л.П. – головуючий,
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Відкритого акціонерного товариства “Завод “Березівські
мінеральні води” на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 12.07.2005 року у справі № 47/05-05
Господарського суду Харківської області за позовом Дочірнього
підприємства “Укрпол-2” Товариства з обмеженою відповідальністю
“Укрпол ЛТД”, м. Стрий, Львівської області, до Відкритого
акціонерного товариства “Завод “Березівські мінеральні води”, с.
Березівське, Дергачівського району, Харківської області,
про стягнення 62 434 грн. 79 коп. ,
за участю представників:
позивача –Поліщук І.М. (дов. № 232 від 17.08.2005 р.),
Мокрицького І.П. (дов. № 190 від 08.07.2005 р.),
відповідача –Кадєєва К.М. (дов № 94 від 11.02.2005 р.),
Лавренюк Т.А. (дов. № 13 від 20.09.2005 р.)
В С Т А Н О В И В:
У січні 2005 року позивач Дочірнє підприємство “Укрпол-2” ТОВ
“Укрпол ЛТД” пред”явив у господарському суді позов до
відповідача ВАТ Завод “Березівські мінеральні води” про
стягнення 62 434 грн. 79 коп.
Вказував, що 3.01.2003 року між ними було укладено угоду
№ 030103/001 відповідно до умов якої він зобов”язався виготовити
на замовлення відповідача поліграфічну продукцію у кількості і
асортименті згідно із специфікацією, а відповідач зобов”язаний
прийняти продукцію та провести оплату у відповідності до умов
угоди не пізніше 25 календарних днів з моменту отримання
продукції.
За продукцію виготовлену в період з 3.03.по 16.04.2003 року
відповідач не сплатив заборгованість в сумі 46 961 грн. 71 коп.
За період з 24 по 27.06.2003 року ним було виготовлено продукції
на суму 76 513 грн. 15 коп.
9.07.2004 року відповідач сплатив кошти в сумі 77 100 грн. за
продукцію, виготовлену за період з 24 по 27.06.2003 року, та не
погасив заборгованість, яка значилася за ним на час
перерахування зазначених коштів. У зв”язку з чим частина цих
коштів в сумі 46 961 грн. 71 коп. була спрямована ним на
погашення заборгованості, що виникла в період з 3.03.по
16.04.2003 року.
Посилаючись на несплату відповідачем заборгованості в сумі 46
374 грн. 85 коп. , позивач просив стягнути з відповідача
зазначену суму боргу, 6 950 грн. пені, 1 418 грн. 3% річних та 7
691 грн. 50 коп. збитків від інфляції, завданих неналежним
виконанням відповідачем умов договору.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.03.2005
року (суддя Светличний Ю.В.) в позові відмовлено.
Рішення мотивоване відсутністю правових підстав до задоволення
вимог позивача, оскільки тим, що при укладенні договору
сторонами не було затверджено оригінал-макет продукції, що є
істотною умовою для даного виду договорів, тому цей договір слід
вважати неукладеним.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
12.07.2005 року (колегія суддів у складі: Такмаков Ю.В. -
головуючий, Барбашова С.В., Бухан А.І.) рішення скасоване та
прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.
Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 43 374
грн. 85 коп. боргу, 6 950 грн. 44 коп. пені., 1 418 грн. 3%
річних та 7 691 грн. 50 інфляційних.
В означеній частині постанова мотивована посиланням на
конклюдентні дії сторін, як на підтвердження факту укладення
спірного договору, та виникнення у відповідача зобов”язання щодо
сплати коштів за договором та застосування передбачених законом
санкцій за порушення його умов.
В частині стягнення боргу в сумі 3 000 грн. відмовлено за
безпідставністю.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову
апеляційного господарського суду з підстав її невідповідності до
вимог норм матеріального та процесуального права, та залишити
без змін рішення місцевого господарського суду.
Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши
правильність застосування судом апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права судова колегія Вищого
господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Постанова суду апеляційної інстанції відповідає зазначеним
вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і
об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в
їх сукупності.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні
правовідносини виникли з укладеного між сторонами угоди
№ 030103/001 від 3.01.2003 року, що за своєю правовою природою є
договором поставки, відповідно до умов якої позивач виконавець
зобов”язався виготовити на замовлення відповідача-замовника
поліграфічну продукцію у кількості і асортименті згідно із
специфікацією, а останній зобов”язаний прийняти продукцію та
провести оплату у відповідності до умов угоди не пізніше 25
календарних днів з моменту отримання продукції.
В п. 4.2 договору сторони обумовили сплату замовником пені в
розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожний день прострочення
платежу в разі порушення термінів оплати продукції.
На виконання умов договору позивач здійснив поставку продукції,
а відповідач, в погашення боргу за поставлену продукцію в сумі
76 513 грн.15 коп. , в межах строку дії договору сплатив
позивачеві 33 138 грн. 30 коп.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, суд
апеляційної інстанції повно та всебічно дослідив всі суттєві
обставини даної справи, правильно встановив, і виходив з того,
що у відповідача виникли зобов”язання перед позивачем по сплаті
заборгованості за виготовлену продукцію.
Дані висновки суду грунтуються на матеріалах справи та
відповідають вимогам закону.
Відповідно до ст. 4 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
цивільні права та
обов”язки виникають з підстав передбачених законодавством, а
також дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені
законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного
законодавства породжують цивільні права та обов”язки.
Як встановлено судом, і це вбачається з матеріалів справи,
сторони не заперечували факт вчинення ними конклюдентних дій,
спрямованих на виконання умов договору підряду.
Згідно ст. 41 ЦК ( 435-15 ) (435-15)
угодами визнаються дії громадян і
організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення
цивільних прав та обов”язків.
Згідно вимог ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов”язання має
виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог
цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за
відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Встановивши факт несплати відповідачем заборгованості по
договору підряду в сумі 43 374 грн. 85 коп, апеляційний
господарський суд дійшов правильного висновку про стягнення
коштів у зазначеному розмірі, інфляційних нарахувань за весь час
прострочення платежу та сплати трьох відсотків річних, що
відповідає вимогам ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, згідно яких
боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на
вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не
встановлений договором або законом.
Посилання касаційної скарги на відсутність оригінал –макету
продукції, затвердженої в порядку, що встановлений в п. 3.2
договору прийняття відповідачем у зв”язку з виробничими
потребами продукції виготовленої позивачем та про сплату ним
авансу позивачеві правильності висновків суду апеляційної
інстанції не спростовують, і тому їх належить залишити поза
увагою.
Зазначені обставини були предметом дослідження апеляційного
суду, суд навів у своїй постанові обгрунтування, з яких від
виходив, оцінюючи надані сторонами докази.
Посилання на не надіслання позивачем претензії відповідачеві не
відповідає матеріалам справи, які містять квитанцію про
відправлення претензії поштовим відправленням на замовлення.
Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань
позивача надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить
вимогам ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, і тому до уваги не
беруться.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за
правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком
процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи
та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного
законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Завод
“Березівські мінеральні води” залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
12.07.2005 року у справі № 47/05-05 залишити без змін.
Головуючий: Невдашенко Л.П.
Судді: Михайлюк М. В.
Дунаєвська Н.Г.