10/24/3684 Про стягнення 23600грн. - Текст документа

Товариство звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до в/ч про стягнення 23 600грн.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 28.12.2004 року (суддя Філіпова Т.Л.) в позові відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 16.05.2005 року (судді Вечірко І.О., Зарудяна Л.О., Ляхевич А.А.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали на предмет їх юридичної оцінки господарським судом, колегія суддів встановила, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено господарськими судами, 20.02.1991 року між Товариством та в/ч укладено Договір № 16 на користування електричною енергією.

Відповідно до повідомлень Міністерства енергетики України № 05/11-2-1517 від 10.11.1999 року та Договору № 05/11-2-1682 від 31.12.1999 року ВАТ “ЕК “Житомиробленерго” проведені розрахунки за спожиту електроенергію в/ч А2177 на суму 78000грн та 63600грн.

Позивач, керуючись Указом Президента України від 07.08.1998 р. № 857/98 “Про деякі зміни в оподаткуванні” (857/98) (п. 12), просить стягнути з відповідача 23 600грн. заборгованості за неоплачений податок на додану вартість, виходячи з того, що проведений взаємозалік між сторонами є бартерною операцією і оприбуткував вказану суму за ставкою 20% ПДВ.

Відповідно до Указу Президента України від 07.08.98 № 857/98 (857/98) під час здійснення бартерних (товарообмінних) операцій на території України податок справляється за повною ставкою, у тому числі під час обміну товарами (роботами, послугами), операції з продажу яких звільняються від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою. Право на отримання податкового кредиту під час здійснення таких операцій виникає у дату здійснення кожної з частин заключної (балансуючої) операції в сумі, пропорційній таким частинам.

Господарськими судами встановлено, що зобов'язання між позивачем та відповідачем на суму боргу 78000 грн. та 63600грн. за спожиту електроенергію припинені шляхом взаємозаліку на підставі повідомлення Міненерго України від 10.11.99р. № 05/11-2-1517 та від 31.12.99р. № 05/11-2-1682. Повідомлення містять вказівку на врахування ПДВ по нульовій ставці.

Зазначені повідомлення є підставою для проведення заліків взаєморозрахунків відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.12.97р. № 715р., (715-97-р) згідно з яким Мінфіну України доручено забезпечити відшкодування авансових коштів за рахунок бюджетних джерел фінансування в межах коштів, передбачених кошторисами бюджетних установ та організацій на оплату електроенергії.

Порядок проведення розрахунків за спожиту електроенергію передбачено також постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.99р., № 975 “Про проведення розрахунків за спожиту електричну та теплову енергію”, (975-99-п) згідно з якою, зокрема, передбачено проведення централізованих розрахунків шляхом списання відповідних сум дебіторської та кредиторської заборгованості учасників розрахунків за повідомленням Міністерства енергетики.

Отже, між сторонами відбулося взаємне припинення певних грошових зобов'язань на підставі рішення центрального органу державної виконавчої влади, яким є Міненерго України.

Судами також встановлено, що проведений між Товариством та в/ч залік зустрічних однорідних вимог не є бартерною (товарообмінною) операцією в розумінні закону, зокрема Указу Президенту України “Про деякі зміни в оподаткуванні” (857/98) від 07.08.98р. № 857/98

З 1.01.1999 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість” (168/97-ВР) від 25.12.98 № 368-15, у відповідності з яким дію положень пункту 11.6 цієї статті продовжено до 1.01.2000 року. У відповідності до п. 11.6 Закону України “Про податок на додану вартість” (168/97-ВР) до 1.01.2000 року діють положення цього Закону, які стосуються встановлення нульової ставки податку на додану вартість з продажу, зокрема електроенергії.

До 01.01.2000 року діяло положення п.п. 6.2.5, п. 6.2 статті 6 Закону України “Про податок на додану вартість” (168/97-ВР) , у відповідності з якими податок за нульовою ставкою обчислювався щодо операцій з продажу електроенергії (в ред. Підпункту від 26.09.97 № 550/97-ВР (550/97-ВР) ).

Датою проведення взаємозаліку слід вважати дату, указану Міненерго України у відповідному повідомленні, а саме 10.11.1999 року та 31.12.1999 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем виконано умови взаєморозрахунків, про що свідчить довідка Відділення Державного казначейства в Дзержинському районі від 19.05.03р. за № 101 (а.с.64) про здійснення касових видатків з коштів Державного бюджету за електроенергію у 1999 році шляхом взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 04.06.99р. № 975 (975-99-п) та лист Мінфіну України від 29.06.99 № 14-501/11-6167 на передбачену за кодом економічної класифікації видатків 1163 (сплата електроенергії) суму 172300 грн. в повному обсязі.

Отже, господарські суди підставно відмовили у позові Товариству. Матеріали справи свідчать про те, що господарські суди в порядку ст. 43 ГПК України (1798-12) всебічно, повно і об’єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності і підставно застосували норми процесуального та матеріального права.

Як наслідок, прийняті у справі рішення відповідають вимогам постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” (v0011700-76) із змінами і доповненнями.

Протилежні доводи оскаржувача не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на приписи ст. 111-7 ГПК України (1798-12) , відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Виходячи з наведеного, судова колегія не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Житомиробленерго” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Житомирської області від 28.12.2004 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 16.05.2005 року у справі № 10/24/3684 залишити без змін.