ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2005                                 Справа N 25/53-05-2232

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Щотки С.О. (головуючий), Мележик Н.І., Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому  Чорноморської регіональної митниці

судовому засіданні в

м. Києві, касаційну

скаргу

на ухвалу                 Одеського апеляційного господарського

                          суду від 28.04.2005 року

у справі                  № 25/53-05-2232

за позовом                ТОВ “Комерційний банк “Столиця”

до                        ТОВ “Інтерконсалт”

3-я особа                 Чорноморська регіональна митниця

Про   стягнення 165549,84 доларів США

за участю представників:

 позивача                 - Липська Н.В.,

відповідача               - не з’явились,

третьої особи             - не з’явились,

                       В С Т А Н О В И В:

Ухвалою   Одеського   апеляційного   господарського   суду   від

28.04.2005  року у справі № 25/53-05-2232 (судді: Бандура  Л.І.,

Поліщук  Л.В.,  Туренко  В.Б.) апеляційну  скаргу  Чорноморської

регіональної  митниці  повернуто  скаржнику  без   розгляду   на

підставі  п.  3  ст.  97  Господарського процесуального  кодексу

України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Не   погоджуючись   з   ухвалою   суду   апеляційної   інстанції

Чорноморська   регіональна   митниця   звернулась   до    Вищого

господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить

ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2005

року у справі № 25/53-05-2232 скасувати, справу передати до суду

апеляційної інстанції для здійснення апеляційного перегляду.

В  обґрунтування  своїх  вимог скаржник посилається  на  те,  що

господарськими   судами   першої   та   апеляційної    інстанцій

неправильно  застосовані норми матеріального  та  процесуального

права, що призвело до прийняття незаконних судових актів.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши

пояснення  представника  позивача, перевіривши  юридичну  оцінку

обставин   справи   та   повноту  їх  встановлення,   дослідивши

правильність    застосування    господарськими    судами    норм

матеріального  та  процесуального права,  вважає,  що  касаційна

скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції послався

на  ч.  2 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне

мито” ( 7-93 ) (7-93)
         від 21.01.1993 року № 7-93, якою встановлено,  що

з  позовів,  що  подаються  до суду  та  господарського  суду  в

іноземній валюті, а також за дії та операції в іноземній  валюті

державне мито сплачується в іноземній валюті.

Разом  з  тим,  судом  апеляційної інстанції  не  враховано,  що

предметом  регулювання даної норми є порядок  оплати  державного

мита  у  позовному  провадженні в суді першої інстанції,  що  не

включає  порядок  оскарження до суду апеляційної  та  касаційної

інстанції.

Порядок  та розмір сплати державного мита при подачі апеляційної

скарги  регулюється  пунктом “г” ч. 2  ст.  3  Декрету  Кабінету

Міністрів  України “Про державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
        ,  згідно  якого,

державне  мита із апеляційних та касаційних скарг на рішення  та

постанови,  а  також  заяв  про перегляд  їх  за  нововиявленими

обставинами становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті  у

разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а  із

спорів  майнового  характеру  –50 відсотків  ставки,  обчисленої

виходячи з оспорюваної суми.

Зазначена норма не містить вимоги щодо сплати в іноземній валюті

державного  мита  з апеляційних або касаційних скарг  поданих  у

справах, в яких ціна позову визначена в іноземній валюті.

Таким  чином, обґрунтовуючи оскаржувану ухвалу, суд  апеляційної

інстанції помилково послався на ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів

України  “Про  державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
        , а відтак  необґрунтовано

повернув  апеляційну  скаргу Чорноморської регіональної  митниці

без   розгляду   на   підставі  п.  3  ст.   97   Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Враховуючи  наведене,  а також вимоги ст. 111-10  Господарського

процесуального  кодексу  України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  колегія  суддів

дійшла висновку, що ухвала Одеського апеляційного господарського

суду  від  28.04.2005  року  у справі №  25/53-05-2232  підлягає

скасуванню,  а справа направленню до суду апеляційної  інстанції

для здійснення апеляційного перегляду.

Керуючись   ст.ст.   111-5,  111-7,  111-9  -   111-11,   111-13

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий

господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну    скаргу    Чорноморської    регіональної     митниці

задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2005

року  у  справі № 25/53-05-2232 скасувати, справу  передати  для

розгляду Одеському апеляційному господарському суду.

Головуючий, суддя  С.Щотка

С у д д і          Н.Мележик

                   О.Подоляк