ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.10.2005 Справа N 23/46-04-1097
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Щотки С.О.
суддів: Мележик Н.І.,
Подоляк О.А.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну ВАТ “Енергопостачальна компанія
скаргу “Одесаобленерго”
на постанову від 14.06.2005 р. Одеського
апеляційного господарського суду
у справі № 23/46-04-1097
за позовом ВАТ “Енергопостачальна компанія
“Одесаобленерго”
(надалі –Компанія)
До ТОВ “Одеський ливарний завод”
(надалі –Завод)
третя особа, яка не заявляє Одеські магістральні електричні
самостійні вимоги на предмет мережі Південної
спору електроенергетичної системи
Про стягнення 4 334 488,70 грн.
за участю представників:
від позивача - Паскаль Т.В., Василін С.М.,
Пономарьов П. О.
від відповідача - Нєфьодова О.С.
від третьої особи - не з’явились
в судових засіданнях 05.10.2005 р. та 12.10.2005 р.
оголошувались
перерви
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 28.12.2004 р.
(судді: Владимиренко С.В., Горячук Н.О., Гладишева Т.Я.),
залишеним без змін постановою Одеського апеляційного
господарського суду від 14.06.2005 р. (судді: Колоколов С.І.,
Разюк Г.П. , Петров М.С.), позов задоволено частково: стягнуто з
відповідача на користь позивача заборгованість за активну
електроенергію за липень 2003 р. на загальну суму 58617,60 грн.;
в решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою, Компанія звернулась до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
рішення і постанову змінити та стягнути з відповідача
заборгованість на загальну суму 4334488,70 грн., мотивуючи
скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм
матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали
справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши
правильність застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає
задоволенню частково, виходячи із наступного.
Згідно положень ч. 2 ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту
їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів.
Відповідно до ст. 47 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судове рішення
приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин
справи.
Згідно ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює
докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на
всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до роз’яснень, що викладені в постанові Пленуму
Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі змінами та доповненнями, рішення є
законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального
законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у
відповідності з нормами матеріального права, що підлягають
застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається
рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення
для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і
правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і
підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому
засіданні.
Оскаржувані рішення та постанова вказаним вимогам не
відповідають, оскільки в порушення ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
судами не досліджені всі обставини, які мають
значення для правильного вирішення даного спору. Як наслідок,
прийняті у справі рішення та постанова не відповідають
ст. ст. 84, 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що викладені
в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р.
№ 11 “Про судове рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі змінами та
доповненнями.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, в
пункті 5.18 договору № 656 про постачання електричної енергії
від 01.11.2002 р. Завод зобов’язався проводити оплату за
перетоки реактивної енергії на межі балансової належності
електромереж відповідно до додатків 9, 9а, які є невід’ємною
частиною договору.
Пункт 7.23 Правил користування електричною енергією, які
затверджені постановою Національної комісії регулювання
електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 ( z0417-96 ) (z0417-96)
,
передбачає порядок оплати послуг з компенсації перетікання
реактивної електричної енергії.
Відмовляючи в позові в частині стягнення заборгованості за
реактивну електроенергію у сумі 25 731,96 грн., суди не звернули
уваги на те, що в матеріалах справи містяться звіти відповідача
з показами лічильників реактивної електроенергії, згідно яких, а
також додатку № 9, проводився розрахунок плати за реактивну
електроенергію, а також видані відповідачу позивачем рахунки на
оплату нарахованих сум у спірний період. При цьому, в матеріалах
справи відсутні будь-які платіжні документи, яки б свідчили про
здійснення відповідачем свого обов'язку по оплаті реактивної
електроенергії. Згідно відзиву відповідача (а. с. 98-99),
останній не заперечував проти свого боргу по реактивній
електроенергії та визнавав його у повному обсязі.
Неповне дослідження фактичних обставин та неналежне з'ясування
дійсних прав і обов'язків сторін унеможливлює правильне
застосування матеріального закону, що регулює спірні
правовідносини.
З урахуванням цього, оскаржувані рішення та постанову не можна
визнати законними та обґрунтованими.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У зв’язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи
рішення та постанову, суди надали неповну юридичну оцінку
обставинам справи, порушили і неправильно застосували норми
матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим,
враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції
(ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
), рішення та постанова
підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд
місцевому господарському суду.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду
необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати та
перевірити всі фактичні обставини справи, надати об’єктивну
оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду,
правильно застосувати норми матеріального та процесуального
права.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “Енергопостачальна компанія
“Одесаобленерго” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 28.12.2004 р.
та постанову Одеського апеляційного господарського суду від
14.06.2005 р. у справі № 23/46-04-1097 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської
області.
Головуючий, суддя С. Щотка
С у д д і: Н. Мележик
О. Подоляк