ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.10.2005 Справа N 18/443
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Щотки С.О.
суддів: Подоляк О.А., Мележик Н.І.(доповідач),
розглянувши у відкритому Відкритого акціонерного товариства
судовому засіданні “Полтаваобленерго”
касаційну скаргу
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 16.06.2005 року
у справі № 18/443
за позовом ВАТ „Полтаваобленерго” в особі Шишацької
філії
до СТОВ „Воскобійники”
про стягнення 1882,06 грн.
за участю представників:
позивача –Остроушко О.Л.,
відповідача –Юшко М.Г.,
В С Т А Н О В И В:
В жовтні 2004 р. ВАТ „Полтаваобленерго” в особі Шишацької філії
звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом
про стягнення з СТОВ „Воскобійники” 1882,06 грн. заборгованості
за електроспоживання понад договірну величину потужності.
Рішенням від 05.05.2005р. господарським судом Полтавської
області (суддя Плеханова Л.Б.) позов задоволено частково: з СТОВ
„Воскобійники” на користь ВАТ „Полтаваобленерго” стягнуто 941
грн. заборгованості за перевищення договірної величини
потужності електроенергії, 51 грн. витрат по сплаті державного
мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що заміри
потужності СТОВ “Воскобійники” здійснювались у відповідності до
Методики проведення контрольних вимірів фактичної електричної
потужності у години максимуму навантаження об’єднаної
електричної системи України. Позивачем направлялись
відповідачеві рахунки на оплату перевищення договірних величин
потужності, які останнім не оплачені.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 16.06.2005р. (судді Федоров М.О., Міщенко П. К.,
Рудченко С.Г.) апеляційну скаргу сільськогосподарського
товариства з обмеженою відповідальністю “Воскобійники” на
рішення господарського суду Полтавської області від 05.05.2005р.
у справі № 18/443 задоволено. Вказане рішення суду скасовано та
прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що
відповідач вчасно проводить оплату за спожиту електричну
енергію, а тому заборгованість відсутня.
В касаційній скарзі ВАТ “Полтаваобленерго” просить постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від
16.06.2005р. скасувати, посилаючись на порушення норм
матеріального та процесуального права, та залишити в силі
рішення господарського суду Полтавської області від 05.05.2005р.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши
пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з
матеріалів справи 29.04.2003 року між позивачем та відповідачем
укладено договір № 8 на постачання електричної енергії,
відповідно до якого енергопостачальна організація зобов’язалась
постачати електричну енергію відповідачу, а останній сплачувати
її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього
договору та додатками до нього, що є невід’ємними частинами
цього договору.
Укладаючи 29.04.2003 року договір № 8 про постачання електричної
енергії, сторони обумовили, що крім цього договору їх відносини
регулюються і чинним законодавством України (п. 2).
Таким законодавством, що регулює відносини, пов’язані з
виробництвом, передачею, постачанням і використанням електричної
енергії є Закон України “Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
та
інші нормативно-правові акти, до яких відносяться і затверджений
постановою Кабінету Міністрів України від 9.04.2002 року, № 475
Порядок постачання електричної енергії споживачам
( 475-2002-п ) (475-2002-п)
.
Цим Порядком ( 475-2002-п ) (475-2002-п)
постачання електричної енергії
споживачам запроваджується регулювання постачання електричної
енергії шляхом встановлення граничних величин її споживання і
передбачено, що відповідно до п. 11 Порядку ( 475-2002-п ) (475-2002-п)
граничні величини споживання та потужності доводяться до
споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені
договором. Повідомлення про ці величини є невід’ємною частиною
цього договору.
За підсумками місяця гранична величина споживання електричної
енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої
за цей місяць величини її споживання (п. 11 Порядку) і
відповідно до п. 5.3 Правил користування електричною енергією
( z0417-96 ) (z0417-96)
, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 року
№ 28 є договірною.
Споживачі у разі перевищення встановлених як договірні граничних
величин споживання електричної енергії та потужності (п. 13
Порядку постачання електричної енергії споживачам) несуть
відповідальність згідно з частинами п‘ятою і шостою статті 26
Закону України “Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
сторони є вільними в укладенні договору, виборі
контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог
чинного законодавства.
Пунктом 5 статті 26 Закону України “Про електроенергетику”
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
передбачено, що споживачі (крім населення,
професійно-навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-IV
рівня акредитації державної і комунальної форм власності) у
випадках споживання електричної енергії понад договірну величину
за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам
п‘ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної
величини і як передбачено Правилами користування електричною
енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28
( z0417-96 ) (z0417-96)
п‘ятикратна вартість різниці між обсягами фактично
спожитої і граничної величини електричної енергії зараховується
на поточний рахунок із спеціальним режимом використання
постачальника електричної енергії.
Згідно з п. 8 додатку № 2 до договору № 8 про постачання
електричної енергії за підсумками розрахункового періоду
договірна величина споживання електричної енергії коригується
постачальником енергії до рівня фактично оплаченої за цей
розрахунковий період величини спожитої електричної енергії, як в
сторону збільшення так і в сторону зменшення договірних величин,
і доводиться письмовим повідомленням споживачу.
Відповідно до п. 11 Порядку постачання електричної енергії
( z0417-96 ) (z0417-96)
граничні величини споживання та потужності
доводяться до споживачів як договірні величини у терміни,
обумовлені договором. Пунктом 5.2 договору договірні (граничні)
величини доводяться постачальником електричної енергії до відома
споживача, що є невід’ємною частиною цього договору.
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свій
обов’язок за договором щодо доведення до споживача скоригованих
граничних величин споживання електроенергії, про що свідчать
наявні в матеріалах справи повідомлення.
Крім того, споживання електричної енергії понад граничні
величини є правопорушенням в електроенергетиці, що відповідно до
ч. 1 ст. 27 Закону України “Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
тягне за собою встановлену законодавством України цивільну,
адміністративну і кримінальну відповідальність.
Таким чином, передбачена ч. 5 ст. 26 Закону України “Про
електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
санкція, про що зазначається і
у ст. 27 цього Закону ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, є господарсько-правовою
відповідальністю за правопорушення у сфері господарювання і за
своєю природою є штрафною, у зв’язку з чим, місцевий
господарський суд правомірно скористався наданим йому ч. 3
ст. 83 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
правом щодо зменшення штрафних
санкцій, врахувавши ту обставину, що відповідач своєчасно та в
повному обсязі розраховується за спожиту електроенергію.
Таким чином, суд апеляційної інстанцій помилково дійшов
висновку, що позивач, не врахувавши потреб відповідача, в
односторонньому порядку визначив для нього в березні та вересні
2004р. менші величини потужності ніж була в цьому потреба, а
відтак, в порушення ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не врахував
вимог закону, не розглянув в судовому процесі всебічно, повно і
об'єктивно всі обставини справи.
Відповідно до вимог ст. 111-9 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція за результатами
розгляду касаційної скарги (подання) має право залишити в силі
одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
За таких обставин постанова Київського міжобласного апеляційного
господарського суду підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “Полтаваобленерго” задовольнити.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 16.06.2005 року у справі № 18/443 скасувати, рішення
господарського суду Полтавської області від 05.05.2005р. у
справі № 18/443 залишити без змін.
Головуючий, суддя С. Щотка
Судді: Н. Мележик
О.Подоляк