Вищий господарський суд України у складі суддів:

головуючого Овечкіна В.Е.,

суддів: Чернова Є.В.,

Цвігун В.Л.

за участю представників:

позивача Марин П. П. –(дор. № 34-юр від 28.11.2005)

відповідача

розглянув

касаційну скаргу ТОВ “Інфокс”

на постанову Одеського апеляційного господарського суду

у справі № 4/61-05-1760

за позовом ТОВ “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал”

До ВАТ “Одеський завод радіально-свердлильних верстатів”

Про стягнення 490633,01 грн., в тому числі 401296,06 грн.

борг за послуги водопостачання та водовідведення, 79298,92 грн.

борг за послуги по відведенню ливневих стоків, 3886,28 грн.

плати ненормативно-очищених стічних вод, 6151,85 грн. пені за несвоєчасне внесення платежів,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.07.2005 (суддя С.Літвінов) позовні вимоги задоволені частково, з відповідача стягнуто борги: за послуги водопостачання в сумі 8029,75 грн.; за послуги по відведенню стоків в сумі 37990,74 грн., за відведення ненормативно-очищених стічних вод в розмірі 3886,28 грн., мито в сумі 499,07 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тими обставинами, що постачання води у житлові будинки до компетенції відповідача, як споживача води, не відноситься, довідка гідрометеоцентру безпосередньо відповідача не стосується, а видана щодо певного регіону, сторони не узгодили суму боргу у взаємних звірках, у договорі не зазначені нормативні документи, на підставі яких здійснювалось водопостачання.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.2005 (судді: В.Торан, О.Журавльова, М.Михайлов) рішення суду по цій справі залишено без зміни, оскільки водопостачання здійснювалось позивачем на свій ризик, позивач не був позбавлений права припинити водопостачання.

ТОВ “Інфокс” просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, оскільки між сторонами укладено договір на водопостачання та інші послуги, відкриття особових рахунків на об’єкт є особливістю ведення бухгалтерського обліку, відповідачем підписані звіти по водопостачанню, водопровідні та каналізаційні мережі житлового мікрорайону є власністю відповідача, облік здійснювався на підставі спеціальних приладів обліку води, заборгованість за послуги по водопостачанню та водовідведенню встановлена рішенням суду від 23.09.2002 у справі № 17-6-37-20/02-5680 між цими сторонами, позивачем надані всі необхідні первинні документи, судом не враховані вимоги п. 3.9 договору на послуги по водопостачанню, п. 15.9 “Правил водокористування” (z0165-94) .

Відповідач просить попередні судові рішення залишити без зміни, оскільки позивачем висунуті ті самі заперечення та вимоги, які вже висовувались у апеляційній скарзі.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи сторін та вважає за правомірне частково задовольнити касаційну скаргу, виходячи з наступного.

01.11.2000 сторонами укладено договір на послуги водопостачання для різних категорій споживачів, виходячи з різних тарифів встановлених для певних категорій споживачів.

Для правильного відображення бухгалтерського і податкового обліку наданих послуг, складання актів звірки, позивачеві відкриваються особові рахунки на кожен об’єкт (групу об’єктів), по якому здійснюється водокористування. Відкриття особових рахунків є особливістю ведення бухгалтерського обліку, норми чинного законодавства не передбачають узгодження його ведення з абонентами.

Вищий господарський суд України констатує, що дислокація об’єктів (Додаток № І) у позивача відсутня, але це пов’язано з тим, що відповідач при підписанні договору її не конкретизував. Дані по водоспоживанню населення надавалися відповідачем окремими звітами, що є в матеріалах справи, за підписом його представника.

Про неповноту встановлення обставин справи свідчить наступне.

Будівництво мікрорайону “Станкостроїтель” було запроектоване і велося Одеським заводом радіально-свердлильних верстаків. На підключення мікрорайону “Станкостроїтель” до системи водопостачання і водовідведення заводом були одержані технічні умови відповідно до Інструкції про порядок видачі технічних умов на підключення споживачів до систем господарсько-питного водопостачання і каналізації, затвердженої наказом Держкомжитлокомунгоспом України від 02.12.92 і п 2.2. “Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України” (далі “Правила водокористування”), затверджених наказом Держкомжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994. (z0165-94) Водопровідні і каналізаційні мережі, об’єкти і споруди мікрорайону “Станкостроїтель” є локальним водопроводом, “призначеним для водопостачання підприємств, промвузла, відомчого житлового фонду, окремого району міста” (Розділ “Визначення” в правилах водокористування).

Межею відповідальності є точка підключення до системи комунального водопроводу, в якій встановлений прилад обліку води. Відповідно до п. 1.13 Правил водокористування (z0165-94) “Водопровідні вводи підприємств, відомчих житлових будинків..., а також прилади і пристрої на них, зокрема колодязі, запірна арматура, водолічильники, расходоміри... належать абоненту і ним експлуатуються”; Зазначене судами попередніх інстанцій не враховано.

Відповідно до рішення господарського суду Одеської області від 23.09.02 по справі № 17-6-37-20/02-5680 з ВАТ “Одеський завод радіально-свердлувальних верстаків” на користь КП “Одесводоканал” була стягнута заборгованість за надані послуги водопостачання і водовідведення в сумі 269823,15 грн. Відповідач у відгуку від 23.09.02 № 279 визнав дану заборгованість і підтвердив актом звірки від 09.09.02 № 2-678. У вказаний акт звірки входила заборгованість по населенню в сумі 249256,57 грн., що було сальдо на 01.09.02 по особистому рахунку населення № 117-98.

При новому розгляді справи слід врахувати, що позивачем був наданий розрахунок суми позову, який складався з наступних розрахунків:

- розрахунку суми боргу по ВАТ “Одеський завод радіально-свердлильних верстаків” за період з 01.09.02 по 01.10.04 в сумі 401296.06 грн. за особистими рахунками № 117-98 (населення) та № 102-81 (основне підприємство). Об'єми водоспоживання, вказані в даному розрахунку обґрунтовуються розрахунками об'ємів водоспоживання по особистому рахунку № 102-81 (основне підприємство) і № 117-98 (населення), в яких робиться посилання на первинні документи: звіти про водоспоживання, підписані ВАГ “ОЗРСВ”, в яких вказуються попередні і подальші свідчення водоміра, його марка, місце установки, інформація про цілісність пломб, особовий рахунок по обліку; акти, підписані сумісно, в яких указуються свідчення водоміра і ін. (що є в матеріалах справи):

- розрахунку суми пені за період з 21.09.03 по 21.09.04 в сумі 6151,85грн.;

- розрахунку скидання ливневих стоків ВАТ “Одеський завод радіально-свердлильних верстаків” за період з 01.01.03 по 01.10.04 в сумі 79298,82 грн. по особовому рахунку № 82-57, в якому робиться посилання на первинні документи, що є в матеріалах справи (акт про площу басейну водозбору, довідки гідрометеорологічного центру про середню кількість опадів і т.п. );

- розрахунку за скидання ненормативно-очищених вод за період з 01.12.02 по 01.06.04 в сумі 3886,28 грн.

Непредставлення позивачем звітів з листопаду 2003 року обґрунтовується тим, що відповідач, порушуючи п. 2.3.9 договору, не представляв їх на адресу позивача. Проте, це не є підставою для припинення виставляння за водоспоживання та припинення оплати за одержані послуги водоспоживання. Крім того, сторонами підписувалися акти контрольних зйомок свідчень приладу обліку, на які в розрахунку об’єму водоспоживання робляться посилання. Розрахунок здійснювався також згідно норм водоспоживання.

Обсяг скинутих “Абонентом” ливневих стоків, визначається розрахунковим шляхом згідно п. 3.9 договору на послуги водопостачання і водовідведення і п. 15.9 “Правил водокористування” (z0165-94) , а саме “додаткова кількість стічних вод, що потрапляє в каналізаційні мережі через зливові люки колодязів в періоди дощів і сніготанення, підприємство оплачує:

а) при загальносплавній системі каналізації - відповідно до території, яку займає підприємство по нормах СНІП 2.04.03-85. Каналізація. Зовнішні мережі і споруди, і за даними гідрометеослужби...”.

Тобто об’єм скинутих зливових стоків був розрахований по акту № 883 від 15.04.2003 про площу басейна водозбору і довідок гідрометеослужби. У матеріалах справи знаходиться обгрунтований розрахунок і копії довідок Гідрометеорологічного центру Чорного і Азовського морів про середню кількість опадів, що випали на території м. Одеси. Відповідач не надав суду доказів в обгрунтування іншої кількості стічних вод, які скидалися безпосередньо з території ВАТ “ОЗРСВ”.

Судами не прийнята до уваги належним чином завірена копія акта № 883 від 15.04.03 про площу басейну водозбору був наданий в додатку до апеляційної скарги з поясненнями про причини непредставлення його суду першої інстанції, що має бути враховано при новому розгляді справи.

Судами не прийнятий до уваги п. 3.4. договору на послуги водопостачання і водовідведення.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-10, 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України.

П О С Т А Н О В И В:

1.Касаційну скаргу ТОВ “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” задовольнити частково.

2.Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.2005 та рішення місцевого господарського суду від 22.07.2005 у справі № 4/61-05-1760 скасувати.

3.Справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.