2/376 Про спонукання до виконання договору в натурі - Текст документа

ТОВ “Універсал-В” звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ЗАТ “НВО Україна” про зобов’язання виконати свої обов’язки за Договором про спільну діяльність від 19.03.2004 року в натурі та передати ТОВ “Універсал-В”, як уповноваженій особі за Договором про спільну діяльність, проектно-кошторисну документацію том І книга 3 “Теплопостачання”, книга 6 “Електрохімічний захист від корозії”, книга 7 “Оцінка впливу на навколишнє середовище” та том ІІІ книга “Містобудівний розрахунок соцкультпобуту території забудови по пр. Науки,208”, дозвіл № 114-Мос/Т, виданий Управлінням держархбудконтролю м. Києва 04.06.1990 р. та ордер № 93020002 на земельні роботи, виданий Управлінням контролю за технічним та санітарним станом державної та комунальної власності міста КМДА від 22.12.1989р. на виконання будівельних робіт з будівництва 4-х секційного житлового будинку з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями за будівельною адресою: м. Київ, вул. Науки, 208.

ЗАТ “НВО України” звернулося з зустрічною позовною заявою, в якій просить припинити Договір про спільну діяльність.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.08.2005 року позов ТОВ „Універсал-В” до ЗАТ “НВО Україна“про спонукання до виконання договору в натурі задоволено, зобов’язано ЗАТ „НВО Україна” виконати свої обов’язки за Договором про спільну діяльність (просте товариство) від 19.03.2004 року в натурі та передати ТОВ “Універсал-В” проектно-кошторисну документацію: том І книга 3 “Теплопостачання”, книга 6 “Електрохімічний захист від корозії”, книга 7 “Оцінка впливу на навколишнє середовище”, том ІІІ книга “Містобудівний розрахунок соцкультпобуту території забудови по пр. Науки, 208“; дозвіл № 114-Мос/Т, виданий Управлінням держархбудконтролю м. Києва 4.06.1990 р. та ордер № 93020002 на земельні роботи, виданий Управлінням контролю за технічним та санітарним станом державної та комунальної власності міста КМДА від 22.21.1989 р. на виконання будівельних робіт з будівництва 4-х секційного житлового будинку з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщенням за будівельною адресою: м. Київ, вул. Науки, 208 та стягнуто судові витрати. ЗАТ “НВО Україна“в задоволенні позову до ТОВ „Універсал-В” про припинення договору відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2005року, рішення Господарського суду м. Києва від 18.08.2005 року скасовано; задоволено позовні вимоги ЗАТ “НВО Україна“та припинено дію Договору шляхом розірвання Договору про спільну діяльність (просте товариство) від 19.03.2004 року, укладеного між ЗАТ “НВО Україна“та ТОВ “Універсал-В”.

ТОВ “Універсал-В” звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, оскільки ним порушені норми матеріального права та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

В судовому засіданні оголошувалась перерва.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали на предмет їх юридичної оцінки апеляційним господарським судом, колегія суддів встановила, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 7 ст. 1141 Цивільного кодексу України (435-15) договір простого товариства припиняється у разі настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим.

Відповідно до п. 3 ст. 202 Господарського кодексу України (436-15) до відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. (435-15) Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 Господарського кодексу України (436-15) господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом (435-15) або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

В даному випадку, тією обставиною, з якою ЗАТ “НВО Україна“пов’язувало неможливість досягнення мети товариства є неможливість виконання своїх обов’язків за договором про спільну діяльність.

Відповідно до ст. 205 Господарського кодексу України (436-15) господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом, тобто мова йде про неможливість виконання зобов’язань з об’єктивних причин, які знаходяться поза межами контролю сторони.

Судами як першої так і апеляційної інстанції було встановлено виконання належним чином ТОВ “Універсал-В” своїх обов’язків за договором про спільну діяльність. Роботи, які були проведені, свідчать про можливість досягнення мети договору –будівництво будинку.

Разом з тим, апеляційним судом не було звернуто уваги на те, що матеріали справи свідчать про можливість виконання своїх зобов’язань ЗАТ “НВО Україна“: проектно-кошторисна документація, яку просить передати ТОВ “Універсал-В“була розроблена та передана ЗАТ “НВО Україна“в складі Проекту житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по проспекту Науки 208 в Голосіївському районі м. Києва, що підтверджується витягом з пояснювальної записки проекту та листа б/н від 07.04.2005 року Фірми “Альтаір-Альфа Аql“; дозвільна документація також наявна у ЗАТ “НВО Україна“і була надана ним до справи.

Отже, не передача зазначеної документації позивачу викликана не неможливістю виконання ЗАТ “НВО Україна“своїх зобов’язань з причин, що не залежать від його волі, а небажанням ЗАТ “НВО Україна“виконувати свої зобов’язання за договором про спільну діяльність.

Що стосується прав на земельну ділянку, то як свідчать матеріали справи, Договір про спільну діяльність укладався не під умовою, що ЗАТ “НВО Україна“володіє земельною ділянкою за адресою: м. Київ, пр. Науки, 208 на певному правовому режимі, а під умовою, що воно має право використовувати цю земельну ділянку для будівництва на підставі договору, укладеного 26.08.1998 року між ВАТ “Мостобуд”, ВАТ “МЗБК“та ЗАТ “НВО Україна“та Додатковою угодою до нього, зокрема, на підставі передачі функцій замовника будівництва.

Це підтверджується змістом преамбули Договору про спільну діяльність, де зазначено, що сторони укладають договір “приймаючи до уваги наявність права Сторони 2 (ЗАТ “НВО Україна“) (Рішення Київської міської ради № 1001 від 13.11.1989 року “Про відведення земельних ділянок підприємствам, установам і організаціям для будівництва об’єктів”, Договір між ВАТ “Мостобуд”, ВАТ “МЗБК” та ЗАТ “НВО Україна” від 26.08.1998 року та Додаткова угода до нього від 14.06.2002 р.) на використання для будівництва земельної ділянки за будівельною адресою: м. Київ, пр. Науки, 208”.

Посилання на Рішення Київської міської ради № 1001 від 13.11.1989 року, яким земельну ділянку було надано тресту “Мостобуд-1“і на Договір між ВАТ “Мостобуд”, ВАТ “МЗБК“та ЗАТ “НВО Україна“від 26.08.1998 року та Додаткову угоду до нього від 14.06.2002 р., якими ЗАТ “НВО Україна“було надано право Генпідрядника-Інвестора і функції замовника будівництва, заперечує можливість наявності у ЗАТ “НВО Україна“прав користування земельною ділянкою на умовах оренди чи на праві власності, відповідно укладання сторонами цього договору за умови наявності у ЗАТ “НВО Україна“цих прав.

Крім того, відповідно до п. б) п. 4.5. Договору про спільну діяльність ТОВ “Універсал-В“уповноважено виступати замовником проектних та будівельних робіт, орендарем земельної ділянки, а відповідно до п. г) п. 5.2. Договору про спільну діяльність ЗАТ “НВО Україна“зобов’язувалося сприяти переоформленню на користь ТОВ “Універсал-В“прав на використання земельної ділянки для будівництва за Договором, тобто права на земельну ділянку за будівельною адресою: м. Київ, пр. Науки, 208 повинні були бути оформлені саме на ТОВ “Універсал-В”.

ТОВ “Універсал –В”, на виконання умов договору про спільну діяльність здійснює дії по переоформленню прав користування земельною ділянкою за адресою просп. Науки 208, що підтверджується листом № 52/11 від 16.11.2004 р., листом заступника міського голови –секретаря Київради від 23.11.2004 р. № 38842, листом Головного архітектора АТ “Київпроект“від 22.01.2005 № 105, та листом про надання висновку № 524-364 від 16.03.05 Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації. Отже відсутність у ЗАТ “НВО Україна“прав на земельну ділянку не є перешкодою для досягнення мети простого товариства.

Тому колегія суду вважає, що Договір про спільну діяльність укладався виключно з урахуванням того, що ЗАТ “НВО Україна”, на підставі договору, укладеного 26.08.1998 року між ВАТ “Мостобуд”, ВАТ “МЗБК“та ЗАТ “НВО Україна“та Додатковою угодою до нього, має права Генпідрядника-Інвестора та наділено функціями замовника будівництва об’єкту.

Разом з тим, дії ЗАТ “НВО Україна“щодо залучення третіх осіб до будівництва та здійснення земельних робіт на земельній ділянці, підготовки земельної ділянки до будівництва свідчать про порушення ЗАТ “НВО Україна“п. п. 5.1. Договору про спільну діяльність.

Наведені вище факти свідчать про небажання ЗАТ “НВО Україна“виконувати свої обов’язки та умисне порушення умов договору про спільну діяльність з наміром завдати шкоди позивачу та зірвати виконання договору про спільну діяльність.

Колегія суду вважає, що судом першої інстанції дано вірну оцінку діям ЗАТ “НВО Україна”.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України (435-15) не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Цивільного кодексу України (435-15) у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Цивільного кодексу України (435-15) суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої –п’ятої статті 13 цього Кодексу.

Місцевим господарським судом дано повну оцінку обставинам справи та підставно застосовано норми матеріального та процесуального права.

В порушення ст. 43, 105 ГПК України (1798-12) , Київський апеляційний господарський суд не спростував доводів суду першої інстанції, неправильно застосував закони та інші нормативно-правові акти.

Відтак, скасування рішення місцевого господарського суду є не обґрунтованим та безпідставним.

За таких обставин, постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2005 року у цій справі підлягає скасуванню, а рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2005 року - залишенню в силі, як законне та обґрунтоване.