ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.10.2005 Cправа N 11/332-04-8831
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Щотки С.О.
суддів: Подоляк О.А., Мележик Н.І.(доповідач),
розглянувши у відкритому Відкритого акціонерного товариства
судовому засіданні “Фармація”
касаційну скаргу
на постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 21.06.2005 року
у справі № 11/332-04-8831
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Фармація”
до Закритого акціонерного товариства
“Фармнатур”
про стягнення 3 716,44 грн.
за участю представників:
позивача –не з’явились,
відповідача –не з’явились,
В С Т А Н О В И В:
В листопаді 2004р. відкрите акціонерне товариство “Фармація”
звернулось з позовом до закритого акціонерного товариства
“Фармнатур” про стягнення з останнього 3 716,44 грн. боргу з
урахуванням інфляційних та річних.
Рішенням господарського суду Одеської області від 07.04.2005
року у справі № 11/332-04-8831 (суддя Власова С.Г.), залишеним
без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду
від 21.06.2005р. (судді Андрєєва Е.І., Мацюра П. Ф., Ліпчанська
Н.В.) в позові відкритого акціонерного товариства “Фармація”
відмовлено повністю.
Судові акти мотивовані тим, що зобов’язання, строк якого не
визначений, регулюється нормами цивільного законодавства і
повинно бути виконано у семиденний строк від дня пред’явлення
вимоги. На день подання позовної заяви права позивача не
порушені так як договором не встановлено строків розрахунків, а
вимога до боржника на день подання позову кредитором не
пред’явлена.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ВАТ “Фармація”
звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить постанову та рішення скасувати, та
прийняти нове рішення, яким позов ВАТ “Фармація” задовольнити. В
обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що судом
апеляційної інстанції неправильно застосовані норми
матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття
незаконної постанови.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування господарським
судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального
права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково
з наступних підстав.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд
апеляційної інстанції виходив з того, що строки оплати
поставленого товару за договором, встановлені не були, а тому
відповідно до ст. 165 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
таке зобов’язання
повинно бути виконане боржником в семиденний строк з дня
пред’явлення вимоги кредитором. Однак позивач таку вимогу ЗАТ
“Фармнатур” не висував, у зв’язку з чим слід вважати, що строк
виконання зобов’язання за договором не настав, що є підставою
для відмови в позові.
Проте з зазначеними висновками судів попередніх інстанцій
погодитись не можна, оскільки така вимога була заявлена ВАТ
“Фармація” у позовній заяві.
Цивільним законодавством не встановлено форми, змісту та порядку
пред’явлення кредитором вимоги до боржника, а тому позовна заява
ВАТ “Фармація” може вважатись вимогою до ЗАТ “Фармнатур” щодо
виконання взятих на себе зобов’язань по оплаті поставленої
продукції за договором, у розумінні ст. 165 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Разом з тим, відповідач у встановлений законом семиденний строк
з дня пред’явлення вимоги свої зобов’язання не виконав, в
зв’язку з чим суди першої та апеляційної інстанції дійшли
помилкового висновку щодо відмови в позові.
Відповідно до вимог ст. 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, підставами для скасування або зміни
рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або
постанови апеляційного господарського суду є порушення або
неправильне застосування норм матеріального чи процесуального
права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому
випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови
апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв
рішення або постанову, що стосується прав та обов’язків осіб,
які не були залучені до участі у справі.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що
при винесені рішення та постанови у даній справі, суди першої та
апеляційної інстанцій не повно з’ясували обставини справи та
невірно застосували норми матеріального та процесуального права,
що призвело до прийняття необґрунтованих судових актів.
Враховуючи вимоги ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідно
до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні
або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази, рішення і постанова прийняті у даній справі
підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Фармація”
задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 07.04.2005 року
та постанову Одеського апеляційного господарського суду від
21.06.2005 року по справі № 11/332-04-8831 скасувати, справу
передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий, суддя С. Щотка
Судді: Н. Мележик
О.Подоляк