ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.10.2005 Справа N 08/186-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Грейц К.В.
Мачульського Г.М.
розглянувши у
відкритому судовому
засіданні
касаційну скаргу Акціонерної компанії “Харківобленерго”
на ухвалу господарського суду Харківської області
від 21.06.2005р.
та постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 22.08.2005р.
у справі № 08/186-05
господарського Харківської області
суду
за позовом Акціонерної компанії “Харківобленерго”
До Первомайського державного підприємства
“Хімпром», м. Первомайський
Про зобов’язання надати податкову накладну
за участю представників
- позивача: Титов Р.В. за довіреністю
- відповідача: не з’явився
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.06.2005р.
(суддя Ковальчук Л.В.), залишеною без змін постановою
Харківського апеляційного господарського суду від 22.08.2005р.
(колегія суддів у складі: головуючого –судді Карабань І.С.,
суддів Твердохліба А.Ф., Шутенко І.А.) провадження у справі
припинено на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу
господарського суду Харківської області від 21.06.2005р. і
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
22.08.2005р., та передати справу № 08/186-05 на розгляд
господарського суду Харківської області, посилаючись на
порушення судами норм матеріального та процесуального права, а
саме: п. 7.2.6 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, ст.ст. 1, 12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Відповідач не використав наданого законом права на участь свого
представника у судовому засіданні.
Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи,
приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції
та проаналізувавши на підставі встановлених в них фактичних
обставин правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій,
позивач звернувся до суду з позовом про зобов’язання відповідача
надати податкову накладну на придбану позивачем електроенергію
на загальну суму 870 016, 37 грн., в т.ч. ПДВ –145 002, 73 грн.,
з урахуванням норм п. 11.11 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, що
діяла на момент придбання вищенаведеної електричної енергії.
Оскаржена ухвала місцевого господарського суду, залишена без
змін оскаржуваною постановою Харківського апеляційного
господарського суду, мотивована тим, що відповідно ст. 12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарському суду підвідомчі: справи у спорах, що виникають
при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських
договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання
недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві. При
цьому місцевий господарський суд виходив з того, що податкова
накладна не є актом ненормативного характеру, тому вважає що
вказаний позов не підлягає розгляду в господарському суді. З
такими висновками погодився суд апеляційної інстанції.
Крім того, апеляційний господарський суд виходи з того, що
відповідно до п. 7.2.6 ст. 7 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.1997р. № 168/97-ВР в
разі порушення продавцем порядку виписування податкової
накладної, покупець має право звернутися до кінця поточного
податкового періоду з відповідною заявою до органу державної
податкової служби за своїм місцем знаходження. До заяви
додаються копії товарних чеків або інших розрахункових
документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг).
Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового
кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у зв’язку з
придбанням товарів (робіт, послуг). Отже, як вважає суд
апеляційної інстанції, вказаний спір не підвідомчий
господарським судам з причини того, що порядок його вирішення
врегульовано нормою Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Вказані судові рішення підлягають скасуванню з наступних
підстав.
Місцевий господарський суд неправильно застосував положення
пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо припинення провадження у
справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах
України.
Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
юрисдикція судів поширюється на всі
правовідносини, що виникають у державі.
Частиною 3 статті 22 Закону України “Про судоустрій України»
( 3018-14 ) (3018-14)
передбачено, що місцеві господарські суди
розглядають справи, які виникають з господарських правовідносин,
а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх
підсудності. Згідно з частиною 1 статті 21 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
сторонами в судовому
процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства
та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку
позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає
статті 1 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять
господарський характер.
Враховуючи, що сторонами у даній справі є юридичні особи, а
позов пред’явлено про зобов’язання надати податкову накладну, у
суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної
інстанції, не було законних підстав для застосування пункту 1
частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, як підстави припинення провадження у
справі. Дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає
встановленим законом або договором способам захисту прав, суд
повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі
за її непідвідомчістю суду.
Натомість суд апеляційної інстанції, перевіряючи ухвалу суду
першої інстанції, розглянув обставини, на яких ґрунтувалися
вимоги позивача, оцінив їх та зробив у мотивувальній частині
постанови від 22.08.2005 року висновки щодо прав і обов'язків
сторін у правовідносинах, що регулюють видачу податкових
накладних, пославшись на норми Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.1997р. № 168/97-ВР.
Залишаючи зазначену ухвалу без змін, суд апеляційної інстанцій
не звернув уваги на допущене місцевим господарським судом
порушення норм процесуального права, яке є істотним, оскільки
судом не дотримано конституційних положень щодо законності
судочинства.
Таку правову позицію викладено і в постанові Верховного Суду
України від 13.07.2004р. в справі № 10/732.
Оскільки передбачені нормою ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені господарськими судами попередніх інстанцій чи
відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази, ухвала та постанова
у справі підлягають скасуванню, а справа –передачі для розгляду
до суду першої інстанції.
При розгляді справи суду необхідно врахувати викладене та
вирішити спір відповідно до закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п. 3, ст. 111-10 ч. 1,
111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Акціонерної компанії “Харківобленерго”
задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
22.08.2005р. та ухвалу Господарського суду Харківської області
від 21.06.2005р. у справі № 08/186-05 Господарського суду
Харківської області скасувати, справу передати на розгляд суду
першої інстанції.
Головуючий Г. Кравчук
С у д д і К. Грейц
Г. Мачульський