ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.10.2005 Справа N 9/403
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С.(головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс” на
ухвалу господарського суду Миколаївської області від 01.07.2005
року щодо скарги Товариства з обмеженою відповідальністю
“Амальгама Люкс” на дії Миколаївського обласного управління
юстиції в особі підрозділу примусового виконання рішень відділу
державної виконавчої служби у справі № 9/403 за позовом
Закритого акціонерного товариства “Вінницяпобутхім” до
Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс”
про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від
14.01.2005 року з боржника було стягнуто на користь ЗАТ
“Вінницяпобутхім” 99931,68 грн. боргу, 1 166,45 грн. пені,
249грн. 3% річних.
На виконання зазначеного судового рішення господарським судом
Миколаївської області було видано наказ від 25.01.2005 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.04.2005
року заява боржника про відстрочку виконання зазначеного
судового рішення задоволена, відстрочено виконання рішення суду
шляхом стягнення в строк до 30.04.2005 року-7 333.33 грн.,
надалі щомісячно по 8 333,33 грн.- в строк з 01.05.2005 року по
31.03.2006 року.
Доповідач-Вовк І.В.
Постановою начальника відділу державної виконавчої служби
Миколаївського обласного управління юстиції від 21.03.2005 року
передано виконавче провадження щодо виконання рішення
господарського суду Миколаївської області від 14.01.2005 року
поряд з іншими виконавчими провадженнями з Заводського відділу
державної виконавчої служби Миколаївського міського управління
юстиції до підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС
Миколаївського обласного управління юстиції для виконання.
Боржник звернувся до суду із скаргою на дії Миколаївського
обласного управління юстиції, посилаючись на невідповідність
постанови начальника відділу державної виконавчої служби
Миколаївського обласного управління юстиції від 21.03.2005 року
вимогам ст. 20-1 Закону України “Про виконавче провадження”
( 606-14 ) (606-14)
в частині відсутності зазначення мотивів передачі
виконавчого провадження у даній справі до Підрозділу примусового
виконання рішень відділу ДВС Миколаївського обласного управління
юстиції для виконання.
Під час розгляду скарги в суді першої інстанції боржник доповнив
заявлені вимоги та просив визнати недійсною постанову відділу
ДВС від 17.05.2005 року про арешт його грошових коштів.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.07.2005
року в задоволенні наведеної скарги на дії державної виконавчої
служби відмовлено.
У касаційній скарзі боржник вважає, що оскаржена судова ухвала
винесена з порушенням норм матеріального права, та просить
скасувати її.
У відзиві на касаційну скаргу Підрозділ примусового виконання
рішень відділу державної виконавчої служби вважає, що оскаржена
судова ухвала винесена судом у відповідності з вимогами чинного
законодавства.
Відзив на касаційну скаргу від стягувача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представника Підрозділу примусового
виконання рішень відділу державної виконавчої служби
Миколаївського обласного управління юстиції, дослідивши доводи
касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали
справи і прийняту в ній судову ухвалу, суд вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 20-1 Закону України “Про виконавче
провадження” ( 606-14 ) (606-14)
в установленому Міністерством юстиції
України порядку на виконання до відділу примусового виконання
рішень Департаменту державної виконавчої служби або відділу
примусового виконання рішень державної виконавчої служби
Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя
можуть передаватися інші виконавчі провадження, що знаходяться
на виконанні в органах державної виконавчої служби.
Отже, законом надано право обласним управлінням юстиції
самостійно розподіляти навантаження на районні відділи ДВС з
метою реалізації завдання Державної виконавчої служби,
визначеної п. 9 ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
-
обов'язковості рішень суду, тобто забезпечення своєчасного,
повного, законного їх виконання.
Судом встановлено, що обставин, які б свідчили про порушення
прав боржника у виконавчому провадженні, обумовлених передачею
виконавчого провадження із одного відділу ДВС до іншого,
боржником не доведено.
Разом з цим, відповідає вимогам закону і висновок суду про
відсутність порушень в діях державної виконавчої служби щодо
арешту грошових коштів боржника.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного
висновку про відсутність правових підстав задоволення скарги на
дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної
виконавчої служби Миколаївського обласного управління юстиції та
обґрунтовано відмовив в її задоволенні, що відповідає матеріалам
справи і вимогам законодавства.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, оскаржена судова ухвала відповідає вимогам
закону та обставинам справи, і тому її необхідно залишити без
змін, а касаційну скаргу без задоволення.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“Амальгама Люкс” залишити без задоволення, а ухвалу
господарського суду Миколаївської області від 01.07.2005 року -
без змін.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П. Гончарук